Рішення № 73508300, 12.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №459/3377/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Телиця О.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування акта про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області, у якому просить суд:

- скасувати акт № 73-2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.11.2017 року та визнати його недійсним;

-визнати чинними висновок додаткового службового розслідування за фактом загибелі старшого дільничного офіцера поліції провенції патрульної поліції Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3, від 12.04.2017 року, акт № 12-2017 від 20 квітня 2017 року «про нещасний випадок» у тому числі поранення», складений за формою Н-1, акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 14 грудня 2016 року о 23:30 год., від 21 квітня 2017 року складений за формою Н-5.

Ухвалою Червоноградського міського суду від 04 січня 2018 року адміністративну справу передано за предметною підсудністю на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 01 лютого 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі з повідомленням сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що акт складений відповідачем від 24.11.2017 року за № 73-2017 про нещасний випадок ґрунтується та оснований на припущеннях комісії та їхніх домислах. З висновками розслідування за фактом смерті свого сина ОСОБА_3, позивач не згодна, оскільки акт № 73-2017 року складений від 24.11.2017 року за формою НТ, відповідно до постанови КМ України від 22.03.2011 року № 270, яким затверджено порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Вказує, що її син ОСОБА_3, згідно обставин справи, загинув перебуваючи на службі, виконуючи службовий обов’язок, перебуваючи в форменому одязі та керуючи службовим автомобілем. Такий випадок згідно постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року не підлягає формі НТ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 01.02.2018 року відкрито спрощене провадження у справі. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 15-денний строк з дня одержання ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали від 01.02.2018 отримав 08.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що начальником ГУНП у Львівській області ОСОБА_4, було затверджено акт № 73 -2017 від 24 листопада 2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру.

В акті про нещасний випадок невиробничого характеру, зазначено, що ОСОБА_3 старший дільничний офіцер сектору превенції патрульної служби Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, котрий рухаючись у напрямку м. Червоноград, Львівської області, з»їхав в кювет та здійснив зіткнення з деревом у наслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а майор поліції ОСОБА_3, від отриманих у результаті ДТП травм помер на місці пригоди.

31 березня 2017 року до ГУНП у Львівській області з прокуратури Львівської області надійшла постанова старшого слідчого 1 –го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області юриста 2 – го класу ОСОБА_5, від 29.12.2016 року про закриття кримінального провадження у справі № 420161141150000070, внесеного 15.12.2016 року до ЄДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України прокуратурою Львівської області по факту дорожньо – транспортної пригоди внаслідок якої загинув майор поліції ОСОБА_3, в зв’язку з відсутністю його діях складу кримінального правопорушення. Із вказаної постанови також вбачається, що у «у відповідності до висновку судово – медичної експертизи № 080/2016 в крові трупа ОСОБА_3, етилового спирту не було. Смерть ОСОБА_3, настала внаслідок відкритої черепно – мозкової травми, несумісної із життя. Дана травма та встановлені ушкодження утворилися від ДТП». Згідно свідоцтва про смерть серії І-СГ № 451811, вбачається, що смерть ОСОБА_3, настала 14.12.2016 року.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що старший дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3, загинув 14.12.2016 року унаслідок дорожньо – транспортної пригоди, яка мала місце на автодорозі Р-15 в с.м.т. Гірник, Сокальського району, Львівської області, під час слідування останнім на службовому автомобілі «ВАЗ-21099», д.н.з. 14 0041 з м. Великі Мости, де він згідно функціональних обов’язків здійснював перевірку за місцем проживання особи, якій встановлено адміністративний нагляд, до Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області для повернення службового автомобіля на місце стоянки. Будь – яких порушень службової дисципліни зі сторони майора поліції ОСОБА_3, службовим розслідуванням не встановлено.

В акті про нещасний випадок невиробничого характеру вказано, що у відповідності до п.3.9 Порядку розслідування та обліку випадків професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 зі змінами, затвердженими наказом МВС України від 10.06.2015 року № 667, комісія призначена наказом начальником ГУНП від 22.12.2016 року № 3220 зі змінами від 05.04.2017 року № 1117 вважала, що ОСОБА_3, загинув в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Також суд зазначає, що у акті про нещасний випадок невиробничого характеру, вказано, що 11.05.2017 року сектором державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном (далі СДНОП ДУМ) скеровано лист за № 1802/31/03-2017 із пропозицією додатково опрацювати матеріали спеціального розслідування і скласти відповідні акти. 30 травня 2017 року від ГУНП у Львівській області скеровано в ДУМ НП лист № 518/112/05/18-2017 в якому було викладено, що підстав для складення нових актів чи внесення змін немає. 23.06.2017 року від СДНОП ДУМ надійшов повторно лист № 2591/31/03-2017 із вимогою скасувати акти розслідування нещасного випадку що стався 14 грудня 2016 року та переглянути матеріали справи із залученням експертів спеціалістів. Для цього наказом начальника ГУНП від 18.08.2017 року № 2717 створено нову комісію, яка після скерування матеріалів у Львівський науково – дослідницький експертно – криміналістичний центр отримало відповідь від 19.10.2017 року № 19/114/1-9426д. В даному висновку експертного дослідження вказано, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ -21099» р.н.з. 0041, повинен був керувати технічними вимогами п.п.1.2, 12.1, та 12.2 чинних ПДР України. За тих умов розвитку даної автопригоди з технічної точки зору причиною настання даної пригоди могли стати не відповідаючі технічним вимогам п.п.1.2 та 12.1 чинних ПДР України дії водія автомобіля «ВАЗ – 21099» р.н.з. 0041 ОСОБА_3

В акті про нещасний випадок невиробничого характеру, комісією зроблено висновок, що старший дільничний офіцер сектору превенції патрульної поліції Сокальського відділення поліції Червоногрдського ВП ГУНП у Львівській області загинув в період проходження служби при обставинах не пов’язаних з виконання службових обов’язків.

Позивач вважає, що акт порушує її права, з метою їх відновлення звернулася із вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 06 березня 2018 року було зобов’язано Головне управління національної поліції у Львівській області надати суду належним чином завірені документи, що стали підставою для винесення акту № 73-2017 від 24.11.2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру, а саме: документи службового розслідування, додаткового службового розслідування, постанову про закриття кримінального провадження, пояснення, які надавалися під – час проведення службового розслідування, наказ начальника Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області від 17.03.2016 р.№ 36, акт № 12-2017 від 20.04.2017 року «Про нещасний випадок в тому числі поранення», акт розслідування нещасного випадку від 21.04.2017 року, акт № 73-2017 від 24.11.2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру, тощо.

Згідно ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб’єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем не було подано до суду доказів без поважних причин, суд вирішив розглянути справу за наявними в ній доказами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 – мати загиблого ОСОБА_6, згідно свідоцтва про народження серії ІІ –СГ № 375168.

З метою врегулювання питань, пов»язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 № 1346 (далі Порядок №1 346).

Відповідно до п. 2.1. Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров»я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з п. 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов»язків.

Відповідно до п. 2.4. Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов»язаний з виконанням службових обов»язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пункт 3.1. Порядку № 1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Згідно п. 3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов»язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з»ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов»язків (не пов»язаний з виконанням службових обов»язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п»яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно з п. 3.12. Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров»я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Згідно з п. 3.14. Порядку №1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Пунктом 3.19. Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; внесення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Відповідно до п.3.10. Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Випадки загибелі працівників органів МВС України підпадають під проведення спеціального розслідування, проведеного згідно п.4 Порядку №1346 .

Спеціальне розслідування організовує наказом (розпорядженням) керівник органу (п.4.3. Порядку). Строк проведення - 10 робочих днів (п.4.5. Порядку).

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, де зазначається один з таких висновків про нещасний випадок (у тому числі поранення): нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.

Також оформлюються інші матеріали, передбачені п.4.13 цього Порядку, в тому числі і акт за формою Н-1 або НТ в двох примірниках (п.3.8.-3.12, п.4.6. Порядку).

Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підрозділу і свідків події, проводити їх опитування. Також члени комісії повинні зустрітися з потерпілими або членами їх сімей розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз»яснення потерпілим (сім»ям) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства (п.4.11. Порядку).

Згідно з п. 3.11. Порядку № 1346 Пунктом передбачено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Судом встановлено, що саме в акті про нещасний випадок невиробничого характеру № 73-2017 від 24.11.2017 року є посилання на п.3.9 Порядку розслідування та обліку випадків професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 зі змінами, затвердженими наказом МВС України від 10.06.2015 року № 667, комісія вважає,

що ОСОБА_3, загинув в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Однак в цьому самому акті є посилання комісії із спеціального розслідування, яка вважає, що у відповідності до п.3.11 Порядку розслідування та обліку випадків професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 старший дільничний офіцер сектору превенції патрульної поліції Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області загинув в період проходження служби при обставинах не пов’язаних з виконання службових обов’язків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, докази наявності підстав для визнання нещасного випадку таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", перелічених в п.3.11 Порядку, відсутні.

Зокрема, як було зазначено вище, нещасний випадок стався за обставин, які підпадають під дію пункту 3.9 цього Порядку (у період проходження ОСОБА_3, служби при виконанні службових обов’язків); із постанови про закриття кримінального провадження № 420161141150000070 також вбачається, що «у відповідності до висновку судово – медичної експертизи № 080/2016 в крові трупа ОСОБА_3, етилового спирту не було. Смерть ОСОБА_3, настала внаслідок відкритої черепно – мозкової травми, несумісної із життя. Дана травма та встановлені ушкодження утворилися від ДТП»; будь – яких порушень службової дисципліни зі сторони ОСОБА_3, службовим розслідуванням не встановлено.

Тому, суд не погоджується з висновками відповідача зазначених у акті про нещасний випадок невиробничого характеру №73-2017 від 24.11.2017 року, що старший дільничний офіцер сектору превенції патрульної поліції Сокальського відділення поліції Червоногрдського ВП ГУНП у Львівській області загинув в період проходження служби при обставинах не пов’язаних з виконання службових обов’язків, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження даної позиції.

З матеріалів справи вбачається, що під час спеціального розслідування було використано лише експертне дослідження.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб»єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про скасування акту № 73-2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.11.2017 року. Таким чином, суд задовольняє відповідну позовну вимогу.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про визнання чинним висновок додаткового службового розслідування за фактом загибелі старшого дільничного офіцера поліції провенції патрульної поліції Сокальського відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3, від 12.04.2017 року, акт № 12-2017 від 20 квітня 2017 року «про нещасний випадок» у тому числі поранення», складений за формою Н-1, акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 14 грудня 2016 року о 23:30 год., від 21 квітня 2017 року складений за формою Н-5, оскільки такі стають чинними після скасування акту № 73-2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.11.2017 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання чинним висновок додаткового службового розслідування за фактом загибелі старшого дільничного офіцера поліції провенції патрульної поліції Сокальського відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3, від 12.04.2017 року, акт № 12-2017 від 20 квітня 2017 року «про нещасний випадок» у тому числі поранення», складений за формою Н-1, акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 14 грудня 2016 року о 23:30 год., від 21 квітня 2017 року складений за формою Н-5 слід відмовити.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими частково та такими, що підлягають задоволенню частково.

Підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: 80193, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка буд.3, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про скасування акта про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 24.11.2017 року № 73-2017, затверджений начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області.

У позовних вимогах щодо визнання чинним висновок додаткового службового розслідування за фактом загибелі старшого дільничного офіцера поліції провенції патрульної поліції Сокальського відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3, від 12.04.2017 року, акт № 12-2017 від 20 квітня 2017 року «про нещасний випадок» у тому числі поранення», складений за формою Н-1, акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 14 грудня 2016 року о 23:30 год., від 21 квітня 2017 року складений за формою Н-5 – відмовити.

Судові витрати не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.