Рішення № 73507495, 20.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа № 200/12057/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року м.Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська транспортна інфраструктура» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати прийняту за результатами акту від 17.02.2017 року постанову №29/1003 від 10.03.2017 року про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10 березня 2017 року Управлінням державної архітектурно-будівельної контролю Дніпровської міської ради (надалі - Управління ДАБК, відповідач) винесено постанову від № 29/1003, якою накладено штраф у сумі 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. на Товариство з обмеженою відповідальністю «Міська транспортна інфраструктура» (надалі - TOB «МТІ», позивача) за недостовірні дані декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.06.2016 року №ДП 142161650757 «Реконструкція зупиночного комплексу за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 21Л», яке є замовником зазначеного об’єкту. Підставою для винесення вказаної постанови є позапланова перевірка щодо дотримання вимог законодавства та перевірки достовірності даних службовими особами Управління ДАБКу ДМР та посилання на п. 2 Постанови КМУ від 13.04.11 р. № 461. Позивач зазначає, що приписами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу. Позивач стверджує, що жодних дій з боку Управління ДАБК стосовно інформування позивача про проведення позапланової перевірки здійснено не було.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки оскаржувана постанова прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, і тому є законною.

Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 17.02.2017 року на підставі наказу начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 40/н від 17.02.2017 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил генпідрядника (об’єкта будівництва) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська транспортна інфраструктура».

За результатами перевірки, посадовими особами відповідача складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.02.2017 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.02.2017р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.02.2017 року.

Постанову №29/1003 від 10.03.2017 року про порушення п. 16 декларації про готовність від 13.06.2016 № ДП 142161650757 /порушення у вигляді відхилення зазначених площ від фактичних/, винесено без виклику позивача

Вважаючи зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд погоджується з твердженнями позивача з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1988 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно ст.ст. 251, 254 КУпАП зобов’язання з надання доказів відносно правопорушення покладено на осіб, уповноважених скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з положеннями ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2 п.11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» cуб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

У відповідності до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року N 877-У (далі Закон №877-У) дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Частиною 4 статті визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно з ч.5 ст. 2 Закону №877-У зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, , частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої ' статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9,10,19,20,21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначається, що Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Пунктами 5, 6, 9, 13, 16, 21 Порядку контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями у порядку проведення планових та позапланових перевірок у присутності суб'єктів містобудування та їх представників, які будують або збудува ли об'єкт будівництва. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства, перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки, складеним інспекцією, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки та інше.

Так, з матеріалів справи вбачається, що жодних дій з боку Управління ДАБК щодо повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки здійснено не було, що підтверджується, оскаржуваною постановою.

Слід зазначити, що Відповідачем при винесенні оскаржуваної Постанови порушено п. 9 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року відповідно до якого Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Так, в Постанові відповідача взагалі не зазначено будь-якого представника позивача, не вказується й про повідомлення позивача.

Таким чином, проведення перевірки певного суб'єкта господарювання без належного його інформування про здійснення архітектурно-будівельного контролю унеможливлює його присутність або присутність представника під час здійснення перевірки та надання документів, пояснень, матеріалів з питань, що виникають.

У відповідності до ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Згідно з ч.1 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до п.28 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461 (далі по тексту - Порядок) у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювань містобудівної діяльності", Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одне робочого дня з дня такого виявлення. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендовані листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з єдиного реєстру в установленому порядку. До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.

Пункт 29 Порядку вказує, що, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Матеріали справи свідчать, що в декларації про готовність об'єкта до експлуатації ТОВ "МТІ" наведено недостовірні дані, які є підставою для відповідача вважати дані недостовірними. Відповідачем не зазначається, хто саме та в якій спосіб здійснював обмір об’єкту нерухомості. Не зазначається й сертифікат особи на проведення інвентаризаційних робіт. Не вказується також які саме обміри було здійснено.

Щодо клопотання про поновлення строку на звернення з адміністративним позовом слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що TOB «МТІ» довідалось про вказану постанову лише з листа направленого Відповідачем 18.07.17 року про що свідчить інформація з офіційної інтернет - сторінки Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (а.с.8).

Таким чином, строк на звернення з адміністративним позовом позивачем слід вважати не пропущеним.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач при винесенні спірної постанови №29/1003 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2017 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 72 000 грн. 00 коп., діяв у спосіб та у межах не передбачених чинним законодавством України.

А тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська транспортна інфраструктура» підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст.ст.2, 9, 13, 72-79, 90, 143, 159, 241-246, 255, 257-263, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська транспортна інфраструктура» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Постанову №29/1003 від 10.03.2017 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності – скасувати.

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення на підставі Рішення Конституційного суду України від 08 квітня 2015 року №3-рп/2015.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Шевцова