Ухвала суду № 73506905, 16.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/2206/16-ц Провадження № 22-ц/773/14/18 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Категорія: 47 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Федонюк С.Ю.,

суддів Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

з участю:

секретаря судового засідання - Лимаря Р.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс-Віт Україна" до Товариства з Обмеженою відповідальністю "Україна-Баїв", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, про визнання недійсними договорів оренди та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс-Віт Україна", третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Баїв", про визнання недійсними договорів оренди землі, за апеляційними скаргами відповідачів за первісним позовом ОСОБА_29 і ОСОБА_17 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року,

в с т а н о в и в:

У 2016 році ОСОБА_41 та інші відповідачі за первісним позовом звернулися в суд із зустрічним позовом до ТзОВ «Кріс-Віт Україна» про визнання недійсними договорів оренди землі. Покликалися на те, що такі договори ніколи не укладалися, а підписи у вказаних договорах не належать особам, зазначеним у них як орендодавці. На підставі наведеного просили суд визнати недійсними вказані договори оренди землі, зокрема, ОСОБА_41 просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №32 від 30 квітня 2010 року, укладений між її матір’ю ОСОБА_47 та ТзОВ «Кріс-Віт Україна».

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року первісний позов задоволено частково. Визнано недійсними договори оренди землі, укладені між ТзОВ «Україна-Баїв» та відповідачами, в тому числі, договір оренди землі № 920, укладений 17.02.2015 щодо земельної ділянки площею 2,1525 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1559, адреса — с. Одеради Луцького р-ну Волинської обл., сторонами якого є ОСОБА_41 як орендодавець і ТзОВ «Україна-Баїв» як орендар, та скасовано державну реєстрацію цього договору (запис про речове право №8994415 від 11.03.2015). Вирішено питання щодо судового збору.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсними договори оренди землі, укладені між ТзОВ «Кріс-Віт Україна» та відповідачами ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_33 В решті вимог зустрічного позову, в тому числі і щодо зустрічних вимог ОСОБА_41, відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідачі ОСОБА_29 та ОСОБА_17 оскаржили його в апеляційному порядку.

В ході апеляційного розгляду даної справи 06 березня 2018 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_41 подала заяву про відмову від зустрічного позову, в якій просила суд прийняти її відмову від зустрічного позову і зазначала, що їй відомі наслідки вчинення такої процесуальної дії, передбачені ст. ст. 255, 256 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 49 ЦПК України крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач вправі визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно зі ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Частиною 1 статті 377 ЦПК України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на наведені норми процесуального закону та обгрунтування поданої заяви, суд не вбачає підстав для незадоволення заяви ОСОБА_41 про відмову від зустрічного позову, а тому оскаржуване рішення суду в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_41 до ТзОВ «Кріс-Віт Україна» про визнання недійсним договору оренди належить визнати нечинним і провадження у цій частині закрити.

Керуючись ст. 49, 206, 373, 377 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Прийняти відмову від зустрічного позову ОСОБА_41 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс-Віт Україна", третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Баїв", про визнання недійсним договору оренди землі.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року в даній справі в частині відмови в зустрічному позові ОСОБА_41 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс-Віт Україна", третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Баїв", про визнання недійсним договору оренди землі визнати нечинним і провадження у справі в цій частині закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді