Ухвала суду № 73506378, 20.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат

20 квітня 2018 р. Справа №805/2929/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши клопотання про розподіл судових витрат ОСОБА_1 з обмеженою

відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп»

за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Донецькій області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

об’єднання «Синтоп»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі № 805/2929/17-а адміністративний позов Головного управління Держпраці у Донецькій області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду залишений без розгляду.

11.04.2018 року від відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат в сумі 31386 грн. згідно з винагородою адвоката за договором про надання адвокатських послуг, виходячи з розрахунку 1600 грн. за годину роботи адвоката.

Представники сторін у судове засідання не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд клопотання за їх участю не надали.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання, суд з?ясував наступні обставини справи.

15.08.2017 року Головне управління Держпраці у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ухвалою від 16.08.2017 року відкрите провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначений на 06.09.2017 року.

06.09.2017 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про зупинення провадження у справі для надання доказів.

Ухвалою від 06.09.2017 року провадження у справі зупинене до 18.10.2017 року.

18.10.2017 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “СИНТОП” м. Курахове до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню акту перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 стосовно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “СИНТОП” (код ЄДРПОУ 35559523), визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню припису від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 відносно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “СИНТОП” (код ЄДРПОУ 35559523) та скасування припису.

10.04.2018 року позивачем надане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду у справі № 805/3068/17-а.

Ухвалою від 11.04.2018 року у справі № 805/2929/17-а адміністративний позов Головного управління Держпраці у Донецькій області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду залишений без розгляду.

Як встановлено судом, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі № 805/3068/17-а позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче об’єднання «СИНТОП» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню акту перевірки задоволений частково, дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню припису від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 відносно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче об’єднання «СИНТОП» визнані протиправними, припис Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 скасований, стягнуті на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче об’єднання «СИНТОП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області витрати на правову допомогу, які складають 44694 (сорок чотири тисячі шістсот дев’яносто чотири) гривні 58 копійок.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 року у справі 805/3068/17-а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі № 805/3068/17-а скасована, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “СИНТОП” до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню акту перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 стосовно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково–виробниче об’єднання “СИНТОП” (код ЄДРПОУ 35559523), визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області по складенню припису від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12 відносно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “СИНТОП” (код ЄДРПОУ 35559523) та скасування припису задоволені частково, визнано протиправним та скасований припис Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02 серпня 2017 року № 05.4-5/12, з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково–виробниче об’єднання «СИНТОП» стягнуті витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3040 (три тисячі сорок) гривень.

Згідно договору про надання адвокатських послуг від 09.08.2017 року № 09/08, додаткового договору від 03.10.2017 року № 1, додатку № 1 до договору № 09/08 адвокат ОСОБА_2 зобов’язується надати ТОВ «НВО «Синтоп» послуги в судах усіх юрисдикцій та інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, державної фіскальної служби, виконавчої служби, та у будь-яких без виключення державних та недержавних органах, установах, організаціях тощо.

04.09.2017 року ТОВ «НВО «Синтоп» оплачені послуги адвоката ОСОБА_2 за договором про надання адвокатських послуг від 09.08.2017 року № 09/08 в сумі 50000 грн., про що свідчить платіжне доручення від 04.09.2017 року № 2017 року.

Проаналізувавши встановлені обставини, доводи клопотання та норми законодавства, яке регулює спірні питання, суд вважає заяву про розподіл судових витрат такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як зазначалось раніше, ухвалою від 11.04.2018 року адміністративний позов у справі, що розглядається, залишений без розгляду у зв?язку з надходженням заяви про його відкликання.

Статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

Згідно ч. 6 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

З системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що, для вирішення питання про розподіл судових витрат у разі залишення адміністративного позову без розгляду, суд повинен встановити, чи були такі витрати понесені фактично та обґрунтовано, тобто, були такі витрати необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.

Види судових витрат визначені статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 зазначеної норми до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;

3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України запроваджений принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 5 якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Тобто, нормами Кодексу адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а саме, адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу, так і критерії пов’язаності цих витрат із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтею 30 якого визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначалось раніше, в якості доказів надання та оплати адвокатських послуг відповідачем наданий договір від 09.08.2017 року № 09/08, додатковий договір від 03.10.2017 року № 1, додаток № 1 до договору № 09/08, які укладені з адвокатом ОСОБА_2, та платіжне доручення від 04.09.2017 року № 2017 року про сплату послуг адвоката на суму 50000 грн., які не містять посилання на вчинення адвокатом процесуальних дій або підготовки до розгляду саме цієї адміністративної справи, а не іншої справи.

Інших доказів в підтвердження реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, відповідачем суду не надано.

Крім того, суд враховує, що адвокат ОСОБА_2жодного разу участь у судових засіданнях Донецького окружного адміністративного суду у справі, що розглядається, не приймала.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не надані належні докази реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» про розподіл судових витрат в сумі 31386 грн. згідно з винагородою адвоката за договором про надання адвокатських послуг, виходячи з розрахунку 1600 грн. за годину роботи адвоката, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Давиденко Т.В.