Ухвала суду № 73503937, 17.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24591/17

Провадження №11-кп/772/455/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Мішеніної С.В.

суддів: Ващук В.П., Кривошеї А.І.

зі секретарем Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судової справи за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2018 року про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув”язнення в строк відбування покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-V111 від 26.11.2015 року,

за участю сторін провадження :

прокурора : Ведешина О.О.

захисника: ОСОБА_2

засудженого: ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 13.02.2018 року у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув’язнення в строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIІІ від 26.11.2015 року) відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, захисника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в інтересах засудженого ОСОБА_3 та просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2018 року, клопотання засудженого ОСОБА_3 задоволити, на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3, засудженому вироком Дніпропетровського обласного суду від 14.11.2000 року у строк відбування покарання строк попереднього ув”язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, просив ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2018 року скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою зарахувати строк попереднього ув”язнення в строк відбування покарання з розрахунку один день за два дні з 22.11.1999 року по 04.03.2001 року.

Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 мотивовано тим, що відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_3, суд першої інстанції посилався на ч.5 ст. 72 КК України, зокрема у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж самого кримінального провадження, у межах до якого до особи застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, тому суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, безпідставно звузив дію ч.5 ст. 72 КК України, зазначивши, що таке зарахування розповсюджується лише на осіб, яким призначене строкове позбавлення волі.

Зі змісту ч.1 ст. 72 КК України вбачається, що правила складання покарань та зарахування строку попереднє ув’язнення розповсюджується на всі види покарань, в тому числі на довічне позбавлення волі.

Застосування до ОСОБА_3, засудженого до довічного позбавлення волі положення ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув”язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року не може бути обмежено, оскільки передбачені ним правила зарахування строку покарання попереднього ув”язнення мають істотне значення для обрахування засудженому строку фактичного відбування покарання та використання ним права на звернення з клопотанням про помилування.

Вимоги апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3 мотивовано тим, що є рішення Верховного Суду України від 26.10.2017 року у якому суд дійшов висновку про те, що положення ч.5 ст. 72 КК України в редакції закону № 838-VIII слід тлумачити таким чином, що в ній фактично використано родове поняття позбавлення волі, яке складає зміст відразу двох видів покарань, позбавлення волі на певний строк і довічне позбавлення волі. Відповідно норма про зарахування попереднього ув”язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі підлягає застосуванні до осіб, які засуджені до позбавлення волі на певний строк , так і до таких, як засудженні до довічного позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Ведешина О.О., який заперечував проти задоволення апеляційних скарг засудженого та його захисника, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, які просили задовольнити їх апеляційні скарги, з підстав наведених у них, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги захисника та засудженого не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Дніпропетровського обласного суду від 14.11.2000 року за п. п. «б», «г», «з» ст. 93, ч. 2 ст. 17 п.п. «б», «г», «з» ст. 93, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року), яким його засуджено до покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Ухвалою Верховного Суду України від 16.01.2001 року вищевказаний вирок суду залишено без змін.

Частиною 5 ст. 72 КК України передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року визначено, що Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Судом першої інстанції встановлено, що засуджений ОСОБА_3 раніше вже звертався до суду з аналогічною заявою про зарахування строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі та ухвалою Вінницького міського суду від 5 квітня 2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні вказаної заяви. За результатом апеляційного перегляду ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2016 року вищевказане судове рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності судового рішення, за заявою ОСОБА_3 про застосування ч.5 ст. 72 КК України, яке набрало законної сили, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні апеляційних скарг захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2018 року про відмову в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про застосування ч.5 ст. 72 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржене протягом трьох місяців з дня проголошення в касаційному порядку до Верховного Суду, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: