Вирок № 73503782, 20.04.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 475/81/18

Номер провадження1-кп/473/166/2018

ЄРДР № 12017150210000508.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України.

ВИРОК

іменем України

"20" квітня 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Доманівка Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, сімейний стан - не одружений, не працює, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Павлов М.О.,

потерпіла /цивільний позивач/ ОСОБА_2,

потерпіла /цивільний позивач/ ОСОБА_3,

захисник адвокат: Олексієнко В.В.,

обвинувачений /цивільний відповідач/ ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

ІНФОРМАЦІЯ_6 о 06 годині 30 хвилин обвинувачений водій ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.9 а/ ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по проїжджій частині вулиці Свободи в смт Доманівка Миколаївської області у напрямку вулиці Української, без увімкнених фар головного освітлення. За перехрестям з вулицею Космонавтів, обвинувачений водій ОСОБА_1, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 12.2, 12.3 ПДР України, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину вулиці Свободи. Внаслідок виниклої дорожньої транспортної пригоди, пішоход ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень, загинула на місці події, а обвинувачений водій ОСОБА_1, покинувши транспортний засіб на місці вчинення дорожньої транспортної пригоди, залишив місце події.

Дана дорожня транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б/, 12.2, 12.3 ПДР України, дії якого знаходяться в прямому причинному зв'язку з виниклими наслідками.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю в порушенні ним вимог п.п. 2.3 б/, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. В судовому засіданні він також визнав вживання ним алкогольних напоїв, а саме: вина та пива «Янтарь» ввечері 02 грудня 2017 року, в ніч на 03 грудня 2017 року, та повідомив, що після вчинення ним наїзда на пішохода ОСОБА_5 вранці 03 грудня 2017 року, він залишив місце вчинення дорожньої транспортної пригоди, а також транспортний засіб, яким він керував, на місці дорожньої транспортної пригоди. До того, як він з'явився в відділенні поліції, після опівдня 03 грудня 2017 року, він вживав горілку, після вчинення ним дорожньої транспортної пригоди та залишення місця її вчинення.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є старшою донькою загиблої ОСОБА_5. Вона мешкає в місті Кропивницькому, молодша її сестра ОСОБА_3 мешкає в місті Миколаєві, а матір ОСОБА_5 мешкала в смт Доманівка Миколаївської області. Вранці 03 грудня 2017 року біля 07 години, її зателефононував син та повідомив, що його бабуся та її матір - ОСОБА_5 в смт Доманівка Миколаївської області загинула під колесами автомобіля, потрапивши в дорожню транспортну пригоду, при переході проїжджої частини вулиці Свободи. Вона, а також її молодша сестра ОСОБА_3, цього ж дня - 03 грудня 2017 року прибули до смт Доманівка Миколаївської області. Цього ж дня вони були на місці вчинення дорожньої транспортної пригоди, бачили перекинутий там транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Від працівників поліції дізналися, що керував даним автомобілем під час скоєння наїзду на ОСОБА_5 водій ОСОБА_1, якого працівники поліції затримали в другій половині дня 03 грудня 2017 року за підозрою у вчиненні даного злочину.

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_1, а також в показаннях потерпілої ОСОБА_2, які були допитані в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання суд знаходить об'єктивними, достовірними, логічними та належними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Висновком №37 від 03 грудня 2017 року КУ «Доманівська ЦРЛ» шодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого, водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння внаслідок вживання етилового спирта, без ускладнень. /том №1, а.к.п. 137/.

Протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 03 грудня 2017 року, із схемою та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що 03 грудня 2017 року в ранковий час доби в смт Доманівка Миколаївської області на вулиці Свободи транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїжджу частину вулиц Свободи, та після наїзду на неї даного транспортного засобу загинула на місці дорожньої транспортної пригоди, а транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, при виникненні даної дорожньої транспортної пригоди був перекинутий на дах, догори колесами. /том №1, а.к.п. 123 - 131, 167 - 173/.

Постановою органу досудового розслідування від 04 грудня 2017 року, відповідно до якої речовим доказом за даним кримінальним провадженням визнано транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, керуючи яким обвинувачений водій ОСОБА_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці дорожньої транспортної пригоди. Даний речовий доказ зберігається на майданчику тимчасового утримання автотранспорту при Доманівському відділенні Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області. /том №1, а.к.п. 164/.

Постановою органу досудового розслідування від 04 грудня 2017 року, відповідно до якої речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: слід темно - бурого кольору, вилучений з поверхні асфальтобетонного покриття проїжджої частини вулиці Свободи в смт Доманівка Миколаївської області, який поміщено до пакету №1, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з правого переднього крила легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №2, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з правої передньої двері легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №3, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з правої задньої двері легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №4, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з даху легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №5, чохол з рульового колеса легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який поміщено до сейфу - пакету №4363121, лакофарбове покриття, вилучене з поверхні дороги на місці події, яке поміщено до сейфу - пакету №4363123. Дані речові докази зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області. /том №1, а.к.п. 165 - 166/.

Висновком судової медичної експертизи №373 від 15 січня 2018 року, відповідно до якого причиною смерті пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, став травматичний шок, який розвинувся політравмами, що підтверджується недокрів'ям внутрішніх органів, малою кількістю рідкої крові у порожнинах серці, наявністю блідого і стоншеного коркового шару нирок. Мали місце: відкриті уламкові переломи кісток обох гомілок, закритий уламковий перелом лівої стегнової кістки, двобічні переломи з другого - по сьоме ребер, перелом грудини, повні розриви між суглобних хрящів між шостим і сьомим шийними хребцями, а також між четвертим і п'ятим грудними, забій переднього середостіння, травматичний суарахноїдальний крововилив, крововилив у шкіряно - м'язові клаптики в лобно - тім'яній ділянці, забійні рани нижніх кінцівок, садно області лобу, синець верхньої повіки правого ока, садно правої сідничної області. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого, тупих предметів, вони відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинно - наслідковому зв'язку з настанням смерті. Враховуючи характер і локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо зробити висновок, що вони могли утворитись в наслідок зіткнення пішохода і легкового автомобіля, при цьому потерпіла знаходилася у вертикальному положенні, первинний контакт відбувався спереду справа в області нижніх кінцівок, внаслідок чого утворились переломи кісток обох гомілок, перелом лівої стегнової кістки, забійні рани нижніх кінцівок. У подальшому мало місце закидання потерпілої на капот автомобіля, внаслідок чого утворились: садно лобу, синець верхньої повіки правого ока, крововилив у шкіряно-м`язові клаптики голови у лобно-тім`яній ділянці, субарахноідальний крововилив, розриви між суглобних хрящів шийного і грудного відділків хребта, переломи ребер і грудини, забій переднього середостіння. Далі відбулося падіння потерпілої на дорожнє покриття, внаслідок чого утворилося садно правої сідничної області. Враховуючи чисельність і масивність тілесних ушкоджень, наявність ознак травматичного шоку, можливо зробити висновок, що потерпіла могла жити протягом часу, який обчислюється хвилинами. Можливість нею вжити заходів для самозбереження вкрай мала, що обумовлено множинністю і тяжкістю отриманих травм. /том №1, а.к.п. 176 - 180/.

Висновком судової інженерно - транспортної трасологічної експертизи №1034 від 22 грудня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в ході проведення дослідження встановлено, що під час первинного контактування, автомобіль моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, розташовувався лівою передньою частиною до пішохода. Первинне контактування автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з пішоходом сталося в межах слідів кочення коліс даного автомобіля на відстані від 0,8 до 1,0 метра від лівого краю проїзної частини вулиці Свободи, перед початком осипу лакофарби, зображеного на схемі до протоколу огляду місця дорожньої транспортної пригоди. /том №1, а.к.п. 185 - 190/.

Висновком судової інженерно - транспортної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №1035 від 21 грудня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого на момент дорожньої транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходилися в технічно несправному, але працездатному стані. Ліва фара головного світла в момент контактування зі стороннім об'єктом не працювала. Визначити працездатність правої фари неможливо. Всі технічні несправності транспортного засобу водій міг виявити завчасно перед виїздом. /том №1, а.к.п. 195 - 201/.

Висновком судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №17 - 1452 від 15 січня 2018 року, відповідно до якого в наведеній дорожній ситуації, водій автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації в діях водія автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.12.2, п.12.3 Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації обставини якої розглядаються, водій автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньої транспортної пригоди, шляхом дотримання технічних вимог п.10.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху України. У вказаній дорожній ситуації невідповідність дій водія автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, технічним вимогам п.12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди. /том №1, а.к.п. 209 - 212/.

Таким чином дані докази за кримінальним провадженням, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Висновок органу досудового розслідування, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, може бути визнано вчинення ним злочину, як особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, судом не визнаний. Дане порушення обвинуваченим водієм ОСОБА_1 вимог п.2.9 а/ ПДР України, тобто перебування в стані алкогольного сп'яніння, під час керування транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, не знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди, що підтверджується висновком судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №17 - 1452 від 15 січня 2018 року /том №1, а.к.п. 209 - 212/.

Відповідно до висновку данної судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи у вказаній дорожній ситуації невідповідність дій водія автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, технічним вимогам п.12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди.

Відповідно до ч.2 ст.67 КК України суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь - яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

Саме з цих підстав, висновок органу досудового розслідування про те. що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України може бути визнано вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, судом не визнаний, і тому підлягає виключенню із обвинувального акту за кримінальним провадженням, висновок органу досудового розслідування про те, що перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння при керуванні ним транспортним засобом є обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання та за останнім місцем роботи, є не судимим, має на утриманні батька пенсіонера, який має інвалідність третьої групи за загальним захворюванням. /том №2, а.к.п. 44, том №1, а.к.п. 224 - 252/.

Також при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує висновок органу пробації за досудовою доповіддю, відповідно до якого, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 є можливим без застосування до нього обмеження або позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. /том №2, а.к.п. 47 - 50/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України для даного виду покарання, із призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні видів покарання обвинуваченому ОСОБА_1, як основного так і додаткового, суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставину, що пом'якшує покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ту обставину, що внаслідок вчинення обвинуваченим злочину громадянку ОСОБА_5 позбавлено життя, що є найвищою соціальною цінністю, а відтак найбільш тяжким наслідком, який може бути спричинено злочином.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_1, а також ту обставину, що вчинення не умисного злочину обвинуваченим призвело до незворотніх наслідків в виді смерті пішохода ОСОБА_5, суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75, 76 КК України.

Підстави для задоволення цивільного позову /відмови у ньому, або залишення його без розгляду/.

Вирішуючи питання, що стосується цивільних позовів, пред'явлених в порядку ст. ст. 127 - 128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_2 яка є старшою донькою та потерпілою ОСОБА_3 яка є молодшою донькою, померлої постраждалої пішохода ОСОБА_5 та підтриманого в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 про стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_1 спричиненої моральної шкоди в розмірі 100000 /сто тисяч/ гривень /том №1, а.к.п. 20 - 23, а.к.п. 26 - 29/, суд виходить з наступних обставин.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом /ч.2 ст.1187 ЦК України/.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника /особи, яка завдала шкоди/, в даному випадку обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_1.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

При розгляді цивільних позовів потерпілих /цивільних позивачів/ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, суд виходить з правової позиції Верховного Суду України у справі № 6 - 2808 цс15, відповідно до якого у цій справі Верховним Судом України зроблено правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно - правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Крім того відповідно до ст.38 Закону № 1961-IV передбачено право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо той на час дорожньої транспортної пригоди перебував у стані сп'яніння.

За таких обставин результат розгляду судом цивільного позову за кримінальним провадженням по суті відповідає загальним правилам вирішення вимог про відшкодування шкоди, в деліктних правовідносинах.

Разом із тим, суд з метою забезпечення реалізації абсолютного права потерпілої /цивільного позивача/ ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, безпосередньо особою, яка її завдала - обвинуваченим /цивільним відповідачем/ ОСОБА_1, на підставах, передбачених законом, при визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2, про що у позовних заявах поданих до суду просила, як сама потерпіла ОСОБА_2, так і потерпіла ОСОБА_3, суд враховує вимоги ст. ст. 23 та 1167 ЦК України.

У відповідності до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визнається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд також враховує характер вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 діяння та характер страждань саме потерпілої ОСОБА_2, а також їх тривалість, настання негативних змін у житті потерпілої ОСОБА_2.

При цьому суд зазначає, що є безумовним, що в результаті спричинення смерті близькій особі, тим паче внаслідок будь-яких злочинних дій, навіть не умисних, кожна людина переносить емоційні та душевні переживання. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в результаті неумисних, але злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1, потерпіла ОСОБА_2 зазнала моральних страждань, зазнає їх і дотепер, а також і надалі тривалий час буде зазнавати моральних страждань в зв'язку із смертю матері ОСОБА_5. Суд враховує тяжкість втрати для потерпілої ОСОБА_2 матері ОСОБА_5, після смерті якої потерпіла ОСОБА_2 перенесла тяжкий нервовий стрес, що потягло вимушені зміни у її життєвих зв'язках та у звичайному способі життя, настання негативних змін в її житті, а також, що вона була змушена систематично з'являтися до правоохоронних органів для проведення слідчих дій з нею та брати участь в судах першої інстанції, як на території Доманівського району, так і на території Вознесенського району Миколаївської області, в зв'язку з проведенням судових засідань. Потерпіла ОСОБА_2 відчувала поглиблення душевних страждань, пов'язаних із вчиненням даного злочину обвинуваченим ОСОБА_1, який залишив місце скоєння ним дорожньої транспортної пригоди/ Потерпіла ОСОБА_2 до теперішнього часу не може повернутися до звичайного способу життя; - а тому, суд вважає суму відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2, яка визначена нею, а також її молодшою сестрою ОСОБА_3 в розмірі 100000 /сто тисяч/ гривень обґрунтованою. /том №1, а.к.п. 20 - 23, а.к.п. 26 - 29/.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /том №1, а.к.п. 164, 165 - 166/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /том №1, а.к.п. 184, 194, 208/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання в виді 05 /п'яти/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 03 /три/ роки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року /провадження № 11 - сс./784/708/17, том №1, а.к.п. 156 - 158/, тобто з 21 грудня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 03 грудня 2017 року по 20 грудня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах потерпілої ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_1 - 100000 /сто тисяч/ гривень, в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із смертю матері ОСОБА_5. /том №1, а.к.п. 20 - 23, а.к.п. 26 - 29/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового утримання автотранспорту при Доманівському відділенні Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ОІС номер 518127, виданого 09 липня 2003 року Южненським МРЕВ ДАІ ГУ - УМВС України в Одеській області знаходиться у власності громадянки ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - повернути його власнику громадянці ОСОБА_6. /том №1, а.к.п. 164, 226/.

Речові докази за кримінальним провадженням: слід темно - бурого кольору, вилучений з поверхні асфальтобетонного покриття проїжджої частини вулиці Свободи в смт Доманівка Миколаївської області, який поміщено до пакету №1, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з правого переднього крила легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №2, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з правої передньої двері легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №3, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з правої задньої двері легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №4, речовину червоно - бурого кольору, вилучену з даху легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яку поміщено до пакету №5, чохол з рульового колеса легкового автомобіля моделі «Fiat Ritmo» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який поміщено до сейфу - пакету №4363121, лакофарбове покриття, вилучене з поверхні дороги на місці події, яке поміщено до сейфу - пакету №4363123, і які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області - знищити. /том №1, а.к.п. 165 - 166/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

-989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно - транспортної трасологічної автотехнічної експертизи №1034 від 22 грудня 2017 року. /том №1, а.к.п. 184/.

-989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи №1035 від 21 грудня 2017 року. /том №1, а.к.п. 194/.

-792 /сімсот дев'яносто дві/ гривні за проведення судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №17 - 1452 від 15 січня 2018 року. /том №1, а.к.п. 138/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський