Рішення № 73503779, 17.04.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/341/17

РІШЕННЯ

іменем України

"17" квітня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Крістал стар», ТОВ «Автоцентр-Херсон» про витребування рухомого майна від добросовісного набувача, визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

08.02.2017 року представник позивача ОСОБА_7 – ОСОБА_8- звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_6 про витребування у ОСОБА_6 транспортного засобу – автомобіля Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.01.2015 року транспортного засобу – автомобіля Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1 -укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2, стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 у сумі 40000 грн.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що вказаний договір був укладений 14.01.2015 року поза волевиявленням позивача ОСОБА_7 і не відповідав його внутрішній волі, результатом чого стало припинення права власності позивача на транспортний засіб та неотримання коштів за дане рухоме майно. В подальшому відповідач ОСОБА_2 провів 17.02.2015 року відчуження транспортного засобу ОСОБА_5, а останній 02.03.2016 року продав транспортний засіб відповідачу ОСОБА_6

Посилаючись на те, що у позивача ОСОБА_1 виникло право на витребування у відповідача ОСОБА_6 транспортного засобу з підстав ч.1 ст. 388 ЦК України, визнання недійсним первісного правочину між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 і стягнення з винної сторони, ОСОБА_2, моральної шкоди на підставі ч.2 ст. 216 ЦК України в сумі 40000 грн., представник позивача просив позов задовольнити.

Одночасно з подачею позовної заяви позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову – накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_2 – житловий будинок №46 по вул. Щорса у м. Вознесенську (ОСОБА_7 1, а. с. 22), ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 09.02.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 28) було відмовлено у задоволені цієї заяви.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду від 13.02.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 32) було відкрито провадження по справі та справа призначена до попереднього судового засідання на 27.02.2017 року.

Ухвалою суду від 27.02.2017 року (ОСОБА_7 1, а.с. 49) витребувані докази з територіального сервісного центру №6545 регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області (74900 Херсонська обл. м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, 12), з Вознесенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області (м.Вознесенськ, вул. Київська ) та з ТОВ «Крістал стар».

Ухвалою суду від 04.04.2017 року (ОСОБА_7 1, а.с. 106) замінено неналежного відповідача по справі ОСОБА_6 на належного відповідача ОСОБА_3, залучено третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Автоцентр-Херсон», витребувано з ТОВ «Автоцентр-Херсон» докази, справа призначена до судового розгляду на 24.04.2017 року.

Подано уточнену позовну заяву (ОСОБА_7 1, а.с. 98-102).

26.04.2017 року від представника позивача ОСОБА_9 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (ОСОБА_7 1, а.с. 138) у вигляді накладення арешту на транспортний засіб Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_3 Ухвалою суду від 27.04.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 143) вказана заява задоволена, накладений арешт на вказаний автомобіль.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 152) витребувані оригінали документів з територіального сервісного центру №6545 регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області (74900 Херсонська обл. м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, 12), з Вознесенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області (м.Вознесенськ, вул. Київська).

Ухвалою суду від 04.07.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 205-206) призначена судова почеркознавча експертиза проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського НДІ судових експертиз.

Через отримання повідомлення Миколаївського відділення Одеського НДІ судових експертиз про початок виконання експертизи не раніше другого кварталу 2018 року ухвалою суду від 01.08.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 223) провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.08.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 226-227) призначена судова почеркознавча експертиза проведення якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

Через отримання клопотання експерта щодо уточнення переліку об’єктів, що підлягають дослідженню, надання вільних, експериментальних зразків підпису ОСОБА_2 ухвалою суду від 11.09.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 234) провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року (ОСОБА_7 1, а. с. 242-244) клопотання експерта задоволено.

06.12.2017 року до суду надійшов висновок експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України (ОСОБА_7 2, а. с. 2-15).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 та позивач ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, позивач пояснила, що з 2013 року вона є власником автомобіля Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1, користувався вказаним автомобілем її чоловік – ОСОБА_4, якому вона передала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі, у 2014 році вирішила продати вказаний автомобіль і доручила чоловіку підшукати покупців, але чоловік без її згоди передав у грудні 2014 року право користування цим автомобілем (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі) невідомій особі на прізвисько «Шаміль» у зв’язку з тим, що «Шаміль» виявив намір придбати вказаний автомобіль з відстрочкою сплати коштів у березні 2015 року. Через невиконання домовленості, яка існувала між чоловіком та «Шамілем», зникнення «Шаміля», вона у 2015 році звернувшись до сервісного центру дізналася, що власником автомобіля Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1 є інша особа – відповідач по справі ОСОБА_2 21 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області з приводу незаконного заволодіння належним їй майном особою на прізвисько «Шаміль» і ця заява була внесена до ЄРДР за номером 12016150190000142 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289КК України. Під час досудового слідства висновком почеркознавчої експертизи було підтверджено, що всі підписи під час договору купівлі-продажу автомобіля на документах, які оформлялися в ТОВ «Крістал стар» від її імені виконані іншою особою. З відповідачем ОСОБА_2 вона була незнайома, жодних дій щодо оформлення угоди купівлі-продажу ОСОБА_2 належного їй автомобіля не вчиняла.

Розмір моральної шкоди позивач обґрунтувала душевними стражданнями яких вона зазнала у зв’язку з втратою власності (майна) і доказом наявності моральної шкоди зазначила особисті пояснення в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 позов не визнали, відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що позивача ОСОБА_1 та особу на прізвисько «Шаміль» до вчинення угоди купівлі-продажу транспортного засобу він не знав, до нього звернувся «Шаміль» з пропозицією придбати автомобіль Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1, він упевнився, що «Шаміль» не є власником вказаного автомобіля яким керував (мав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де зазначено власником транспортного засобу ОСОБА_1 та ключі). Після досягнення згоди між ними щодо ціни автомобіля: частину коштів він передав «Шамілю», іншу частину – також «Шамілю» після закінчення оформлення угоди, йому потрібно було, за словами «Шаміля», звернутися до обласного МРЕО ДАІ у м. Миколаєві для підпису довідки-рахунку. Питанням зняття з обліку транспортного засобу займався «Шаміль», якому він передав копію свого паспорту та ідентифікаційного номеру, номерні знаки на автомобіль, що вже перебував у його користуванні, і згодом «Шаміль» передав йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На наступний день за вказівкою «Шаміля» в обласному МРЕО ДАІ у м. Миколаєві він підписав довідку-рахунок, інших підписів, крім на довідці-рахунку (а.с. 177 том 1) та на заяві про перереєстрацію транспортного засобу (а.с. 176 том 1), не вчиняв, автомобіль, який перебував у його володінні, у МРЕО ДАІ у м.Миколаєві, ТОВ «Крістал Стар» не оглядався, вважає себе добросовісним набувачем права власності на автомобіль. На теперішній час вказаним автомобілем він користується, оскільки його власник ОСОБА_3 дізнавшись про судовий спір передав йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, протягом усього розгляду справи повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень, заперечень суду не надав.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, її представник ОСОБА_10 в судовому засіданні позов вважає необґрунтованим.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, протягом усього розгляду справи повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень, заперечень суду не надав.

Представник третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Крістал стар» в судове засідання не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що при оформленні угоди купівлі-продажу транспортного засобу Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1 між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_2 було дотримано всіх вимог діючого законодавства (а.с. 115, 159 том 1).

Представник третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Автоцентр-Херсон» в судове засідання не з’явився, в заявах наданих суду просить справу розглядати за його відсутності (а.с. 118, 161, 210 том 1, а.с. 23, 47 том 2).

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши в сукупності всі докази, надані сторонами відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог та відповідно до ст.13 ЦПК України суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз’яснює у випадку необхідності їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на даний час проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12016150190000142, відомості про яке було внесено до ЄРДР за ч.2 ст. 289 КК України (шахрайство) на підставі заяви позивача ОСОБА_1 від 21.01.2016 року (а.с. 12 том1).

Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного Суду України від 01.02.2017 року по справі 6-1957цс16 та від 04.11.2015 року по справі 6-923цс15, визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, (ст. 251 ч.1 п.6 ЦПК України в редакції на час розгляду справи) за яких провадження у справі підлягає обов’язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

В даному випадку, підстав для зупинення провадження по вказаній цивільній справі до розгляду кримінального провадження №12016150190000142 немає, оскільки предметом позову вказаної цивільної справи є витребування майна від добросовісного набувача, а тому, незалежно від установлення судом у кримінальній справі факту незаконного заволодіння транспортним засобом, у кримінальній справі не будуть вирішені питання що стосуються підстав, заявлених у цивільній справі позовних вимог. Крім того, наявність спору між сторонами в даній цивільній справі не виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на абсолютність права власності власнику надається багато прийомів, способів та засобів захисту свого права.

Одним із таких засобів є витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом пред'явлення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову у разі, якщо існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Добросовісне придбання відповідно до статті 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В судовому засіданні встановлено, що з 03.04.2013 року позивач була власником автомобіля марки Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 10) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Пунктом 2 Правил дорожнього руху встановлені обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Зокрема, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Керування вказаним автомобілем здійснював чоловік позивача - ОСОБА_4 маючи посвідчення водія, який отримав від неї свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі. У 2014 році подружжя Паладій вирішило вказаний автомобіль реалізувати та зайнялися пошуком покупців.

14.01.2015 року за розпорядженням позивача за договором доручення з ТОВ «Крістал Стар» (а.с. 82 том 1) спірний автомобіль був відчужений за договором купівлі-продажу(а.с. 82 зворотна сторінка ОСОБА_7 1), його власником став ОСОБА_2

17.02.2015 року автомобіль марки Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1 було перереєстровано на підставі договору купівлі-продажу на ОСОБА_5 (а.с. 11 ОСОБА_7 1).

02.03.2016 року вказаний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_11 (мати відповідача ОСОБА_2А.) на підставі договору купівлі-продажу №354 від 02.03.2016 року (а.с. 13, 128 том1).

04.02.2017 року спірний автомобіль було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №114 від 04.02.2017 року, комісіонер ТОВ «Автоцентр-Херсон» (а.с. 65, 125-126, 133 том1).

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів є довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.

Згідно висновку експерта №658 від 28.11.2017 року (а.с. 2-15 том 2) підписи від імені ОСОБА_1 у документах: договорі купівлі-продажу автомобіля Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 укладеного 14.01.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в графі «продавець», акті приймання-передачі виконаних робіт від 14.01.2015 року за договором доручення № ВІА 900392 від 14.01.2015 року в графі «довіритель», заяві ОСОБА_1 від 14.01.2015 року в графі «ОСОБА_1В.», заяві ОСОБА_1 від 14.01.2015 року на ім’я директора ТОВ «Крістал стар» про згоду на продаж автомобіля Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 в графі «ОСОБА_1В.», акті технічного стану автомобіля Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 складений ТОВ «Крістал стар» та ОСОБА_1 в графі «довіритель», акті прийому-передачі транспортного засобу від 14.01.2015 року між ТОВ «Крістал стар» та ОСОБА_1 в графі «ОСОБА_1В.», договорі доручення на продаж транспортного засобу Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 від 14.01.2015 року в графі «ОСОБА_1В.» виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_2 у документах:довідці-рахунку серія ВІА №900392 виданій 14.01.2015 року ТОВ «Крістал стар» на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 177 графа «зазначений транспортний засіб одержав»), заяві №56073049 від 14.01.2015 року про перереєстрацію транспортного засобу (а.с. 176 графи «зміст заяви перевірив», «здав», «отримав»)виконаний ОСОБА_2, а підпис в договорі купівлі-продажу автомобіля Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 укладеного 14.01.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 166 графа «покупець»)виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1). Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч.2). На угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення (ч.3).

Отже, із наведеного вище вбачається, що в позивача ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення на укладення спірного договору купівлі-продажу від 14 січня 2015 року, а тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423, який укладений нею та відповідачем ОСОБА_2 та про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. є обґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 вибув з володіння ОСОБА_1 поза її волею, ОСОБА_2 здійснив незаконне заволодіння належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля всупереч її волі, а тому позивач має право витребувати його від добросовісного набувача ОСОБА_3 за правилами ст. 388 ЦК України, а відтак суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про витребування спірного автомобіля у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

Відповідно до статті 388 ЦКУкраїни набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

За змістом частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Відповідач ОСОБА_3 за матеріалами справи є добросовісним набувачем.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Рішення суду про задоволення позову про визнання першого договору купівлі-продажу недійсним та про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Що стосується позовних вимог щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір моральної шкоди позивач обґрунтувала душевними стражданнями яких вона зазнала у зв’язку з втратою власності (майна). Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Для визначення винної сторони недійсного правочину мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність відповідачем ОСОБА_2, його поведінка, причини і обставини неодноразового перепродажу рухомого майна протягом незначного часу і суд дає оцінку поведінці першого покупця, який не виявив розумну обачність, міг і мав знати про те, що автомобіль вибув з володіння позивача ОСОБА_1 з порушенням вимог закону. Відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про дійсного власника автомобіля, який проживав в одному з ним населеному пункті, був з ним незнайомий, міг без додаткових зусиль зустрітись з власником для з’ясування його волі на відчуження автомобіля, а натомість при оформленні договору купівлі-продажу автомобіля у сумнівній ситуації керувався вказівками незнайомої особи на ім’я «Шаміль» у якого було йому достовірно відомо відсутнє право на відчуження майна, і цій незнайомій особі (а не власнику) передавав двічі кошти за придбаний автомобіль не надавши це майно на огляд торговельній організації, сервісний територіальний центр. Тобто, відповідач ОСОБА_2 водночас усвідомлював факт порушення своїми діями прав власника автомобіля Peugeot Expert, номер кузова НОМЕР_1 - позивача по справі.

Суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 10000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню 1540грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 укладеного 14.01.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2, ідент. номер НОМЕР_3 моральну шкоду на користь ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_4 в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Витребувати автомобіль Peugeot Expert VF3XS9HUC64045423 у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ідент. номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_4 судові витрати в сумі 1540 (одна тисяча п’ятсот сорок гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 20.04.2018 року.

Суддя: О.Є. Старжинська