Постанова № 73501595, 19.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/4357/17 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 43 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Трояновської Г.С.

суддів: Талько О.Б., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі виділені матеріали цивільної справи № 295/4357/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_6, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, скасування пункту рішення виконавчого комітету міської ради

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Зосименка О.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом, який в подальшому уточнили та в остаточному варіанті просили визнати незаконним та скасувати пункт 1.18 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 251 від 06.05.2015 року, яким вирішено змінити договір найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_4; визнати незаконним та скасувати розпорядження Управління житлового господарства Житомирської міської ради та видане Управлінням житлового господарства Житомирської міської ради свідоцтво № 64319 від 15.07.2016 року про право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на житло - квартиру АДРЕСА_1; скасувати запис реєстратора ОСОБА_9 від 28.07.2016 року про державну реєстрацію (прав та їх обтяжень) права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, індексний номер: 30680769; зобов’язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради внести запис про скасування запису реєстратора ОСОБА_9 від 28.07.2016 року про державну реєстрацію (прав та їх обтяжень) права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, індексний номер: 30680769.

14.02.2018 позивач ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 шляхом заборони вчиняти будь-яким особам дії з даною квартирою, в тому числі знімати з реєстрації місця проживання та виселяти позивачів.

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили відчуження /продаж/ спірної квартири на користь ОСОБА_7, яка стала вимагати звільнення квартири позивачами. Посилалася на те, що в разі подальшого відчуження квартири або передачі її в іпотеку тощо унеможливиться виконання рішення суду в даній справі.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира області від 16 лютого 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка на день подачі заяви зареєстрована на праві власності за ОСОБА_7.

ОСОБА_7 оскаржила таку ухвалу в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити позивачам у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову у повному обсязі. Зазначає, що вона є власником спірної квартири на підставі відплатного правочину – договору купівлі-продажу, яке позивачами не оспорюється і вона не є стороною або учасником даної справи. Внаслідок скасування оспорюваних позивачами рішень у них не виникає право власності на належну їй квартиру, що виключає накладення арешту та будь-яких заборон стосовно цієї нерухомості.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_10 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Інші учасники процесу у судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково клопотання та забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що між сторонами виник спір з приводу законності приватизації квартири, на яку також претендують і позивачі. Невжиття заходів у вигляді арешту на квартиру може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивачів.

Такі висновки суду не можна вважати правильними й такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1. ч. 1. ст. 150 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз’яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам /п.4 згаданої постанови/.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами оспорюється приватизація квартири АДРЕСА_2 та її державна реєстрація за ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Разом з тим, 07.02.2018 вказана квартира була відчужена за договором купівлі-продажу ОСОБА_7 (а.с.27-28), за якою і зареєстровано на даний час право власності на дане нерухоме майно (а.с.32-33).

Ці обставини були відомі суду на час прийняття рішення по заяві позивачів про вжиття заходів забезпечення позову (а.с.12,14), проте залишились поза увагою суду, як і норми п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, які дозволяють накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Проте, спірна квартира, на яку судом накладено арешт, належить ОСОБА_7 – особі що не є відповідачем у даній справі.

Враховуючи наведене, висновки суду про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7, є помилковими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову є необґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям із цього питання нової постанови про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.368, ч.1 п.2 ст. 374, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира області від 16 лютого 2018 року скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 квітня 2018 року.

Головуючий: Судді: