Ухвала суду № 73500297, 16.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/5836/18 Головуючий 1-ї інстанції: Садовський К.С.

Провадження №11-сс/790/640/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Бездітка В.М.,

секретаря - Черкасова А.С.,

за участю прокурора - Гаврилюка М.Л.,

захисників - ОСОБА_1

та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляціями захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділення слідчого відділу управління СБУ Харківської області підполковника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 22018220000000088 від 02.04.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4

Застосовано відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 59 днів - до 02 червня 2018 року включно.

Визначено суму застави в розмірі 969 100 гривень. (а.с. 72-73)

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 07 квітня 2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4М (а.с. 2-9).

В обґрунтування клопотання, слідчий вказував, що старшим слідчим в ОВС першого відділення слідчого відділу управління СБУ Харківської області підполковника юстиції ОСОБА_3 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22018220000000088 від 02.04.2018 за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

06.04.2018 року ОСОБА_4 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 12-15).

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_4, прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України – в розмірі 969 100 (дев’ятсот шістдесят дев’ять тисяч сто) гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисники підозрюваного ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні клопотання, а ОСОБА_2 просить постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_4 більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення захисників, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Доводи апеляцій захисників щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є неспроможними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування , виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

На даній стадії досудового розслідування яке ще не закінчено, органи слідства проводять слідчі дії які повинні підтвердити причетність чи не причетність підозрюваного до інкримінованих йому дій.

Це цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

В клопотанні слідчого не зазначено належним чином обґрунтування на предмет наявності ризиків, передбачених п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Апеляційний суд вважає встановленим наявність лише ризиків передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України і погоджується з даним висновком слідчого судді.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України; протоколом огляду місця події від 05.04.2018 року, згідно з якою у ОСОБА_4 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 150 000 грн.; протокол затримання ОСОБА_4, відповідно до якого останній був затриманий 05.04.2018 року о 10-15 год. СВ СБУ в Харківській області на підставі п. 1,2 ст. 208 КПК України; повідомлення ГВ БКОЗ УСБУ в Харківській області № 70/14-1967 від 02.04.2018 року, згідно якого ОСОБА_4 з метою власного збагачення, всупереч інтересам служби, організував злочинну схему по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди з осіб, за не притягнення останніх до кримінальної відповідальності; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 05.04.2018; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.04.2018; лист ДЗЕ НП України № 1449/20/119/02-2018; лист ДЗЕ НП України № 1/20/119/01-2018; наказ № 50 о/с від 15.02.2017; посадові інструкції працівників управління захисту економіки в Харківській області ДЗЕ НП (витяг) від 17.03.2017 (стосовно ОСОБА_4М.); наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою (а.с.2-9).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України;

3.недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с. 72-73).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Посилання захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляціях на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Рохліна проти Росії», «Хайредінов проти України», «Ladent v. Poland», «Ambruszkiewicz v. Poland», «Харченко проти України», «Комарова проти України», «Калашников проти Росії» заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою з визначенням застави в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 є недостатнім.

Керуючись положеннями ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має малолітню доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, має матір пенсіонерку, працює оперупоноваженим відділу протидії злочинам у бюджетній сфері управління захисту економіки в Харківській області, де характеризується позитивно, має постійне місце проживання та реєстрації м. Харкові, однак вказані данні не спростовують вірність висновків слідчого судді.

Виходячи з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених нормах межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя мотивував розмір застави тим, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого корупційного злочину покладених на нього обов’язків, а тому на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, та призначив заставу у розмірі 550 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 969 100 грн.

Тому посилання захисників на надмірний розмір застави, призначений підозрюваному апеляційним судом не приймається, оскільки слідчий суддя вмотивовано визначив розмір застави.

Щодо доводів апеляцій захисників про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення, то вони є несуттєвими, оскільки ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Посилання адвоката ОСОБА_2 на інформаційний лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 судова колегія до уваги не приймає оскільки він не є нормативним актом, що має імперативну форму.

Окрім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2 є взаємовиключними, оскільки адвокат, стверджуючи про необґрунтованість пред’явленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов’язаний з утриманням підозрюваного під вартою.

Взаємовиключними є і позиції самих адвокатів.

Так адвокат ОСОБА_10 в прохальній частині апеляційної скарги просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого повністю, в той час як адвокат ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов’язаний з утриманням підозрюваного під вартою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2018 року щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування до 02 червня 2018 року включно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді