Ухвала суду № 73499775, 16.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/19823/17 Головуючий 1-ї інстанції: Єфіменко Н.В.

Провадження №11-сс/790/627/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Цілюрика В.П.,

з секретарем - Лесківом Е.П.,

за участю прокурора - Рештакова Є.В.,

представника - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами ДФС прокуратури Харківської області ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 04.04.2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 04.04.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Бєлянкіна В.І. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32017220000000177 від 03.10.2017 року за ч.2 ст.212, ч.2 ст.205-1 КК України.

Зобов’язано слідчого повернути вилучені під час огляду колоди деревини у загальній кількості 3864 шт. власнику.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами ДФС прокуратури Харківської області ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна в повному обсязі. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що вилучене майно є речовим доказом, оскільки містить відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні №32017220000000177. 05.04.2018 року слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Харківській області внесено відомості до ЄРДР під №3201822000000087 про кримінальне правопорушення, передбачене за ст.246 КК України, а 06.04.2018 року кримінальні провадження №32017220000000177 та №3201822000000087 об’єднанні в одне за №32017220000000177, про що винесена відповідна постанова.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку представника, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017220000000177 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.205-1 КК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий звернувся до районного суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив про необхідність накладення арешту з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню №32017220000000177, оскільки вказане майно містить відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначених у ст.98 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання від 02.04.2018 року слідчий суддя посилався на недоведеність слідчим відповідності вилученого майна критеріям, визначеним п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Зазначені висновки суду доводами апеляційної скарги прокурора не спростовані. З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність достатніх підстав для накладення вищевказаного арешту та вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавати оцінку інформації щодо внесення слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Харківській області 05.04.2018 року відомостей до ЄРДР під №3201822000000087 за ст.246 КК України та об’єднання даного кримінального провадження в одне з кримінальним провадженням №32017220000000177 вже після винесення ухвали слідчим суддею, яка була надана прокурором в апеляційній скарзі. Зазначена інформація була відсутня у слідчого судді та не була досліджена ним безпосередньо під час розгляду клопотання. Враховуючи, що дана інформація не була предметом розгляду слідчого судді, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, що не позбавляє сторону обвинувачення права повторно звернутися з клопотанням про арешт майна.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами ДФС прокуратури Харківської області ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 04.04.2018 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Бєлянкіна В.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження №32017220000000177 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді