Рішення № 73499032, 18.04.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5088/18

Номер провадження 2 – А/638/391/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.

перекладача Нгуєн Нгок Хинг

відповідача ОСОБА_1 Тханх,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області до громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх про примусове видворення за межі України,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби в Харківській області, від імені якого діє ОСОБА_3 на підставі довіреності від 09.01.2018 р. № 06/01, звернулося 18.04.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд примусово видворити за межі України громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1. Затримати громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на 6 місяців. Звернути постанову до негайного виконання

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби в Харківській області зазначає, що громадянин Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспортний документ відсутній, зі слів громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Трунга Тханха прибув в Україну у 2017 році поза пропуску державного кордону. Близьких родичів серед громадян України не має, постійного джерела доходів, гарантій приймаючої сторони в Україні не має, тобто підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача – Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області – ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 09.01.2018 р. № 06/01, вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити його на тих підставах, що викладені в ньому.

В судовому засіданні ОСОБА_1 Тханх вимоги позову визнав, не заперечував проти задоволення позову. Він пояснив, що свій паспорт загубив на території Російської Федерації, родичів на території України в нього немає, за отриманням статусу біженця він не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке:

На ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1, складений ОСОБА_2 управлінням ДМС України в Харківській області 27.03.2018 р. протокол про адміністративне правопорушення ПР МХК 121282 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 Тханх порушив правила перебування іноземців в Україні, з 02.10.2017 р. знаходиться на території України без документів на право проживання в Україні.

Відповідно до постанови Головного управління ДМС України в Харківській області про накладення адміністративного стягнення від 27.03.2018 р. ПН МХК 121282 на ОСОБА_1 Тханх, відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

27.03.2018 р. головним спеціалістом відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та ОБГ ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_3 прийнято рішення 27.03.2018 р., яке погоджене начальником відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та ОБГ ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_4 та затверджене начальником ГУ ДМС України в Харківській області 27.03.2018 р. ОСОБА_5, яким примусово повернуто до країни походження громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов’язано його покинути територію України у термін до 06 квітня 2018 р. Заборонено в’їзд громадянину Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1 на територію України терміном на 3 роки. Повідомлено прокурора Харківської області про прийняте рішення.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в’їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України № 3773 – VI від 22.09.2011 р. «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі – Закон № 3773 – VI).

За приписами частини першої статті 26 Закону № 3773 – VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов’язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону № 3773 – VI).

Статтею 30 Закону № 3773 – VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов’язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Статтею 31 Закону № 3773 – VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров’ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Оскільки громадянин Соціалістичної республіки ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення; у відповідача відсутні документи на право перебування на території України; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні, тому суддя приходить до висновку про наявність підстав для примусового видворення громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України, у зв’язку з чим позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773 – VI від 22.09.2011 р., керуючись ст. ст. 5, 6, 8 – 10, 72, 77, 79, 241 – 246, 288, 371 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області до громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх про примусове видворення за межі України – задовольнити в повному обсязі.

Примусово видворити за межі України громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Затримати громадянина Соціалістичної республіки В’єтнам ОСОБА_1 Тханх, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на 6 (шість) місяців.

Звернути до негайного виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: