Рішення № 73498443, 19.04.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/205/18

Пр. 2-о/621/26/18

Рішення

іменем України

19 квітня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шахової В.В.,

присяжних – ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря – Іванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за заявою Комунального закладу охорони здоров’я «Обласний протитуберкульозний диспансер №3», заінтересована особа – ОСОБА_3, про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу,

в с т а н о в и в:

Представник Комунального закладу охорони здоров’я «Обласний протитуберкульозний диспансер №3» (далі – КЗОЗ «ОПТД № 3») ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна психіатрична лікарня № 1», терміном на три місяці для лікування заразної форми туберкульозу та алкоголізму.

В обґрунтування заяви зазначено, що у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зміни в легенях вперше виявлено 17.02.2011 року під час профілактичного огляду. 26.04.2011 року його було обстежено та центральною лікарсько-консультативною комісією встановлено діагноз – вперше діагностований туберкульоз легень інфільтративний. З 06.04.2011 року по 20.05.2011 року хворий проходив лікування в КЗОЗ «Обласний протитуберкульозний диспансер № 3», в подальшому хворий лікування припинив. За час перебування в стаціонарному відділенні ОСОБА_3 порушував режим медичного закладу, вів себе агресивно по відношенню до медичних працівників, часто перебував в стані алкогольного сп’яніння.

13.12.2011 року ОСОБА_3 вдалося госпіталізувати до КЗОЗ «ОПТД № 3», а 14.12.2011 року його переведено до «Обласної психіатричної лікарні № 1» для лікування на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03.06.2011 року по справі № 2-о-50/2011, де він перебував до 13.06.2012 року та закінчив лікування з позитивною динамікою.

19.06.2012 року ОСОБА_3 встановлено діагноз – остаточні зміни туберкульозу легень, фіброзно-осередкові зміни.

15.12.2012 року ОСОБА_3 рішенням центральної лікарсько-консультативної комісії знятий з диспансерного обліку.

03.06.2017 року при профілактичному флюорографічному огляді у ОСОБА_3 виявлені зміни в легенях.

27.06.2017 року його обстежено фтизіатром та призначено лікування. З 29.06.2017 року по 09.07.2017 року хворий проходив курс лікування за місцем проживання.

В зв’язку з тим, що лабораторним шляхом у хворого виявлені мікобактерії туберкульозу, хворого неодноразово викликали для стаціонарного лікування.

20.07.2017 року санітарною машиною хворого доставлено до ОПТД № 3 та госпіталізовано до стаціонарного відділення для дообстеження та лікування, де він перебував до 25.09.2017 року.

Після госпіталізації у ОСОБА_3 встановлено діагноз рецидив туберкульозу легень інфільтративний.

21.07.2017 року ОСОБА_3 консультований лікарем наркологом. Під час обстеження хворому встановлено діагноз – хронічний алкоголізм. Перебуваючи в стаціонарному відділенні

диспансеру хворий ухилявся від прийому протитуберкульозних препаратів, самовільно виходив за межі диспансеру і тривалий час був відсутнім в стаціонарному відділенні, зловживав алкогольними напоями, а отже своїми діями порушував режим медичного закладу. Пояснень ніяких щодо своєї відсутності та відмови від лікування хворий не надав. Тому, на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04.09.2017 року його примусово було госпіталізовано для лікування туберкульозу в умовах закритого відділення «Обласної психіатричної лікарні № 1», де він перебував з 25.09.2017 року по 14.12.2017 року. Виписаний з лікарні в зв’язку з відмовою лікуватися.

15.12.2017 року ОСОБА_3 з’явився на прийом до фтизіатра до КЗОЗ «ОПТД № 3» в стані алкогольного сп’яніння. Від обстеження та лікування відмовився.

18.12.2017 року ОСОБА_3 повторно прибув до КЗОЗ «ОПТД № 3», але знову перебував в стані алкогольного сп’яніння, вів себе агресивно, від обстеження та лікування відмовився. З ним проведено лікарем-фтизіатром бесіду про необхідність лікування в умовах стаціонару, хворому пояснено, що він повинен лікуватися в ізоляції, він не має права відвідувати громадські місця та виконувати інші вимоги Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», про що було складено відповідний акт.

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 від 21.12.2017 року за № 416 ОСОБА_3 має діагноз – невдача лікування туберкульозу легень інфільтративний, хронічний алкоголізм, розлад особистості та поведінки. В зв’язку з тим, що він є носієм бактеріовиділень та становить загрозу розповсюдження туберкульозу, враховуючи відсутність мотивації до лікування, відмову від лікування, він потребує примусової госпіталізації до КЗОЗ «Обласна психіатрична лікарня № 1», терміном на три місяці для лікування від заразної форми туберкульозу та алкоголізму.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що ОСОБА_3 хворіє на туберкульоз та є бактеріоносієм хвороби, його поведінка свідчить про небажання проходити лікування, що є загрозою для розповсюдження хвороби та зараження всіх контактуючих з ним людей, ОСОБА_4 просила ухвали рішення про примусову госпіталізацію хворого до протитуберкульозного закладу.

Представник заявника ОСОБА_4 в судове засіданні не з’явилася, надала до канцелярії суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності без фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису, на задоволенні заяви наполягала.

ОСОБА_3 в судове засідання, будучи повідомленим належним чином, не з’явився.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису. Судове засідання проведено за відсутності заінтересованої особи у відповідності до ст. 185 ЦПК України, так як за даними протитуберкульозного закладу ОСОБА_5 становить загрозу розповсюдження хвороби.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 від 21.12.2017 року за № 416, ОСОБА_3 має діагноз – невдача лікування туберкульозу легень інфільтративний, хронічний алкоголізм, розлад особистості та поведінки. В зв’язку з тим, що він є носієм бактеріовиділень та становить загрозу розповсюдження туберкульозу, враховуючи відсутність мотивації до лікування, відмову від лікування, він потребує примусової госпіталізації до КЗОЗ «Обласна психіатрична лікарня № 1», терміном на три місяці для лікування від заразної форми туберкульозу та алкоголізму (а.с. 5).

Наявність у ОСОБА_3 захворювання на небезпечну форму туберкульозу, зловживання алкоголем, порушення режиму лікування, підтверджується виписним епікризом з амбулаторної картки ОСОБА_3 № 076380, копією Виписки з медичної карти стаціонарного хворого, Актами, з яких вбачається, що останній з’являвся на прийоми до лікаря-фтизіатра у стані алкогольного сп’яніння (а.с. 6-7, 8-9, 10, 11).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» у

разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_3 хворий на заразну форму туберкульозу, ухиляється від лікування, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 і ухвалення рішення про примусову госпіталізацію хворого до Обласної психіатричної лікарні № 1 – для примусового лікування строком на три місяці від туберкульозу та алкоголізму.

Керуючись ст. 11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», ст. ст. 3, 4, 10-13, 76-83, 89, 258, 259, 265, 268, 273, 293, 294, 345, 346 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Заяву Комунального закладу охорони здоров’я «Обласний протитуберкульозний диспансер №3» (адреса: 63403, Харківська область, м. Зміїв, Таранівське шосе, код ЄДРПОУ 24342780), заінтересована особа – ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 63440, Харківська область, Зміївський район, с. Шелудьківка, пров. Пісчаний, буд. № 1), про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу – задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна психіатрична лікарня № 1», терміном на три місяці для лікування заразної форми туберкульозу та алкоголізму.

Відповідно до ч. 2 ст. 346 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню та є підставою для примусової госпіталізації особи до протитуберкульозного закладу на встановлений законом строк.

Після набрання рішенням законної сили надіслати рішення відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони майна ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.04.2018 року.

Головуючий:

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2