Постанова № 73497880, 11.04.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 Провадження № 3/425/243/18

Справа №425/508/18

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретар: Гайворонська І.В., за участю прокурора: Жоріна С.О., Абрамяна Г.М. та його захисника: ОСОБА_1, розглянувши в об’єднаному судовому провадженні, у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого начальником дільниці комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1),

в с т а н о в и в :

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2. Зокрема: протокол №65 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - надалі за текстом КУпАП, (справа № 425/508/18); протокол № 63 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/516/18); протокол № 64 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/517/18); протокол № 66 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/511/18); протокол № 67 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/510/18); протокол № 68 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/509/18); протокол № 69 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/512/18); протокол № 70 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/513/18); протокол № 71 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/514/18); протокол № 72 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (справа № 425/515/18).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду, суддею для розгляду вказаних справ про адміністративні правопорушення визначено ОСОБА_3.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 01 березня 2018 року, з метою практичної реалізації положень частини 2 статті 36 КУпАП, розгляд усіх вказаних справ про адміністративні правопорушення вирішено розглядати в об’єднаному судовому провадженні.

Аргументи держави Україна, в особі лейтенанта поліції Департаменту захисту економіки Національної поліції України, який склав протокол відносно ОСОБА_2 полягали у тому, що останній, займаючи посаду директора комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Рубіжанської міської ради, тобто будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже особою, яка для цілей Закону України „Про запобігання корупції” прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушив вимоги названого закону, передбачені пунктом 2 та 3 частини 1 статті 28. Оскільки, уклавши п’ять договорів від імені підприємства, за якими його син повинен був надати послуги цьому підприємству, а останнє їх оплатити, у нього виник реальний конфлікт інтересів, а закон зобов’язував ОСОБА_4, по-перше, не укладати такі договори в умовах реального конфлікту інтересів, а по-друге - повідомити про виникнення реального конфлікту інтересів засновника: Рубіжанську міську раду Луганської області. ОСОБА_5 вимоги закону не виконав, через що вчинив десять адміністративних правопорушень, п’ять з яких, передбачені частиною 1 статті 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів), а п’ять - частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів). Реальний конфлікт інтересів, на думку особи, яка склала протокол, полягав у суперечності між особистим приватним інтересом ОСОБА_2 у вигляді поліпшення матеріального стану сина та службовими повноваженнями самого ОСОБА_4.

Висновок прокурора, який представляв державу Україна у суді, полягав у тому, що зібрані особою, яка склала протоколи докази, вказують на всебічність, повноту та об’єктивність встановлених цією особою обставин кожного вчиненого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, а також правильність їх кваліфікації. За обсягом, докази вважав достатніми аби стверджувати, що всі десять адміністративних правопорушень вчинив саме ОСОБА_2, і що він повинен понести адміністративну відповідальність, але на підставі частини 2 статті 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_6, встановлені особою, яка склала протоколи обставини, не заперечував. Свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 КУпАП та частиною 2 статті 172-7 КУпАП, визнав та щиро розскаявся. Разом з цим, його захисник вважав, що всі складені відносно ОСОБА_4 протоколи, складені з істотним недоліком, зокрема, з їх змісту неможливо зрозуміти у чому ж саме полягає конфлікт інтересів ОСОБА_2.

А суд, на основі всебічного, повного та об’єктивного дослідження і оцінки кожного зібраного особою, яка склала протокол, доказу, а також у його сукупності з іншими доказами, встановив наступні обставини:

У березні 2015 року, 25-го числа, Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради та ОСОБА_2 уклали контракт №4 за яким, останній наймається (призначається) на роботу до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Рубіжанської міської ради на посаду директора (копія контракту - а.с.20-22,55-57,90-92,125-127,160-162,195-197,230-232 тому 1; 19-21,54-59,92-95 тому 2).

Також суд враховує, що за цим контрактом, Директор зобов’язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна (пункт 1 Розділу 1 контракту); директор має право: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди; користуватись правом розпорядження коштів підприємства (пункт 13 Розділу 2 контракту); контракт діє з 25 березня 2015 року по 24 березня 2018 року (пункт 33 Розділу 6 контракту).

На підставі цього контракту та заяви ОСОБА_2, секретарем Рубіжанської міської ради Луганської області було видано розпорядження №108-к від 25 березня 2015 року про прийом його на посаду директора КП „БТІ” Рубіжанської міської ради з 25 березня 2015 року (копія розпорядження - а.с.17,52,87,122,157,192,227 тому 1; 16,51,89 тому 2).

І, на підставі власного наказу №17к, як директор комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Рубіжанської міської ради, 25 березня 2015 року ОСОБА_4 вступив на посаду директора (копія наказу - а.с.18,53,88,123,158,193,228 тому 1; 17,52,90 тому 2).

На цій посаді, ОСОБА_4 пропрацював до 01 листопада 2016 року, оскільки на підставі розпорядження міського голови №692-к від 31 жовтня 2016 року, він був звільнений з посади директора 31 жовтня 2016 року, за угодою сторін (копія розпорядження – а.с.19,54,89,124,159,194,229 тому 1;18,53,91 тому 2).

Судом встановлено, що у період діяльності ОСОБА_2 на посаді директора вказаного підприємства, воно діяло на підставі статуту, в редакції, затвердженій рішенням Рубіжанської міської ради від 30 березня 2015 року за №49/40 (копія статуту – а.с.11-16,46-51,81-86,116-121,151-156,186-191,221-226 тому 1; 10-15,45-50,83-88 тому 2).

І, за цим статутом: засновником підприємства є Рубіжанська міська рада (пункт 1.2. Розділу 1); підприємство є комунальним та унітарним (пункт 1.3. Розділу 1); комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” Рубіжанської міської ради має скорочену назву: КП „БТІ” РМР (пункт 1.5. Розділу 1); підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права (пункт 2.5. Розділу 2); підприємство створено з метою: надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території; задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб щодо утримання прилеглої (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (пункт 4.1. Розділу 4); видами діяльності підприємства є: комплексне обслуговування об’єктів; прибирання прибудинкових територій (у тому числі й сміття); боротьба із забрудненням територій (пункт 4.2. Розділу 4); директор підприємства діє без довіреності від імені підприємства, має право першого підпису на фінансових, банківських та інших документах, користується правом розпорядження коштами підприємства (пункту 7.3. Розділу 7).

Також судом встановлено, що за період перебування на посаді директора КП „БТІ” РМР, ОСОБА_2, діючи від імені цього підприємства, уклав із своїм сином: ОСОБА_7 (що підтверджується відомостями з державного реєстру актів цивільного стану – копія відповіді – а.с.29,64,99,134,169,204,239 тому 1; 28,66,104 тому 2) п’ять договорів про надання послуг:

- договір №73/06 на надання послуг від 01 червня 2016 року, укладений між КП „БТІ” РМР та ОСОБА_7, за яким: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг згідно до умов цього Договору, а Замовник зобов’язується оплатити ці послуги. Виконавець зобов’язується виконати роботи, визначені цим Договором, в період з 01 червня 2016 року до 30 червня 2016 року. Виконавець, з урахуванням пункту 1.1. цього Договору, бере на себе зобов’язання з надання таких послуг: робота з комплексного обслуговування житлового фонду Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради та інші послуги за завданням замовника (пункти 1.1., 1.2. Розділу 1 та пункт 2.1. Розділу 2 договору – копія договору - а.с.23,128 том 1);

- договір №73/07 на надання послуг від 01 липня 2016 року, укладений між КП „БТІ” РМР та ОСОБА_7, за яким: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг згідно до умов цього Договору, а Замовник зобов’язується оплатити ці послуги. Виконавець зобов’язується виконати роботи, визначені цим Договором, в період з 01 липня 2016 року до 31 серпня 2016 року. Виконавець, з урахуванням пункту 1.1. цього Договору, бере на себе зобов’язання з надання таких послуг: робота з комплексного обслуговування житлового фонду Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради та інші послуги за завданням замовника (пункти 1.1., 1.2. Розділу 1 та пункт 2.1. Розділу 2 договору – копія договору - а.с.58,93 том 1);

- договір №73/09 на надання послуг від 01 вересня 2016 року, укладений між КП „БТІ” РМР та ОСОБА_7, за яким: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг згідно до умов цього Договору, а Замовник зобов’язується оплатити ці послуги. Виконавець зобов’язується виконати роботи, визначені цим Договором, в період з 01 вересня 2016 року до 12 вересня 2016 року. Виконавець, з урахуванням пункту 1.1. цього Договору, бере на себе зобов’язання з надання таких послуг: робота з комплексного обслуговування житлового фонду Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради та інші послуги за завданням замовника (пункти 1.1., 1.2. Розділу 1 та пункт 2.1. Розділу 2 договору – копія договору - а.с.163,198 том 1);

- договір №73/10 на надання послуг від 03 жовтня 2016 року, укладений між КП „БТІ” РМР та ОСОБА_7, за яким: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг згідно до умов цього Договору, а Замовник зобов’язується оплатити ці послуги. Виконавець зобов’язується виконати роботи, визначені цим Договором, в період з 03 жовтня 2016 року до 21 жовтня 2016 року. Виконавець, з урахуванням пункту 1.1. цього Договору, бере на себе зобов’язання з надання таких послуг: робота з покосу трави на прибудинковій території житлового фонду Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради та інші послуги за завданням замовника (пункти 1.1., 1.2. Розділу 1 та пункт 2.1. Розділу 2 договору – копія договору - а.с.233 том 1; 22 том 2);

- договір №73/05 на надання послуг від 04 травня 2016 року, укладеним між КП „БТІ” РМР та ОСОБА_7, за яким: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг згідно до умов цього Договору, а Замовник зобов’язується оплатити ці послуги. Виконавець зобов’язується виконати роботи, визначені цим Договором, в період з 04 травня 2016 року до 24 травня 2016 року. Виконавець, з урахуванням пункту 1.1. цього Договору, бере на себе зобов’язання з надання таких послуг: робота з комплексного обслуговування житлового фонду Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради та інші послуги за завданням замовника (пункти 1.1., 1.2. Розділу 1 та пункт 2.1. Розділу 2 договору – копія договору - а.с.60,98 том 2).

І, у зв’язку із виконанням кожного з цих договорів, ОСОБА_7 та КП „БТІ” РМР, від імені якого як директор виступив ОСОБА_2, були підписані акти прийому-передачі наданих послуг. Зокрема: акт від 30 червня 2016 року по договору №73/06 від 01 червня 2016 року (копія акту - а.с.24,129 тому 1); акт від 31 серпня 2016 року по договору №73/07 від 01 липня 2016 року (копія акту - а.с.59,94 тому 1); акт від 12 вересня 2016 року по договору №73/09 від 01 вересня 2016 року (копія акту - а.с.164,199 тому 1); акт від 21 жовтня 2016 року по договору №73/10 від 03 жовтня 2016 року (копія акту - а.с.234 тому 1; 23 тому 2); акт від 24 травня 2016 року по договору №73/05 від 04 травня 2016 року (копія акту - а.с.62,99 тому 2).

За кожним договором, після підписання акту прийому-передачі наданих послуг, ОСОБА_4 сплачував грошові кошти своєму сину у розмірах, передбачених цими актами (пояснення ОСОБА_2 у письмовому вигляді – копія пояснень – а.с.10,45,80,115,150,185,220 том 1; 9,44,82 тому 2 та усно, надані суду).

Але, за даними Рубіжанської міської ради Луганської області, що підтвердив і сам ОСОБА_4 у судовому засіданні, останній не повідомляв усно чи письмово Рубіжанську міську раду Луганської області про укладення вказаних договорів чи про будь-який виниклий у нього реальний конфлікт інтересів (копія відповіді міського голови – а.с.28,63,98,133,168,203,238 тому 1; 27,65,103 тому 2).

І, на підставі вказаних обставин, вважаючи, що ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, лейтенант поліції Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_8, склав десять протоколів відносно ОСОБА_4 за вчинення ним десяти адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією:

- п’ять з яких, передбачені частиною 1 статті 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів), які полягають у тому, що ОСОБА_4 не повідомив Рубіжанську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що виник у зв’язку із підписанням договорів на надання послуг підприємству, яке він очолював, його сином (у письмовому вигляді не пізніше наступного робочого дня з дня підписання), а саме: протокол № 63 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/05 від 04 травня 2016 року (а.с.37-43 том 2); протокол №65 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/06 від 01 червня 2016 року (а.с.3-9 том 1); протокол № 67 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/07 від 01 липня 2016 року (а.с.73-79 том 1); протокол № 69 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/09 від 01 вересня 2016 року (а.с.143-149 том 1); протокол № 71 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/10 від 03 жовтня 2016 року (а.с.213-219 том 1);

- п’ять з яких, передбачені частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), які полягають у тому, що ОСОБА_4 уклав договори на надання послуг підприємству, яке він очолював, його сином, в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: протокол № 64 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/05 від 04 травня 2016 року (а.с.75-81 том 2); протокол № 66 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/06 від 01 червня 2016 року (а.с.108-114 том 1); протокол № 68 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/07 від 01 липня 2016 року (а.с.38-44 том 1); протокол № 70 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/09 від 01 вересня 2016 року (а.с.178-184 том 1); протокол № 72 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією від 26 лютого 2018 року, щодо договору №73/10 від 03 жовтня 2016 року (а.с.2-8 том 2).

Усі вказані вище обставини, встановлені судом на підставі зібраних і поданих до суду доказів особою, яка склала протоколи, які суд вважає належними, достовірними та допустимими доказами існування цих обставин, і з урахуванням пояснень наданих суду ОСОБА_2 (а.с.1-244 тому 1 та 1-137 тому 2).

І на підставі цих обставин, оцінюючи те, чи були вчинені ОСОБА_2 означені адміністративні правопорушення, застосовуючи наступні норми матеріального права, суд дійшов до таких висновків.

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

А законодавство України про адміністративні правопорушення, складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).

Зокрема, частина 1 статті 172-7 КУпАП передбачає, що неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено, що вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно з приміткою до цієї статті, суб’єктом правопорушень вказаних у цій статті, є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України „Про запобігання корупції”.

Особа, яка склала протоколи, вважає, що ОСОБА_4 є суб’єктом правопорушень, передбачених як частиною 1 так і частиною 2 статті 172-7 КУпАП, оскільки на момент вчинення правопорушень він займав посаду, що входить у перелік посад передбачених підпунктом а) пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України „Про запобігання корупції”.

Встановлені судом обставини підтверджують те, що така кваліфікація є правильною, позаяк ОСОБА_4, на момент укладення всіх п’яти договорів, дійсно займав посаду директора КП „БТІ” РМР, яке було утворено розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, а в силу положень частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, утворені таким чином юридичні особи, вважаються юридичними особами публічного права. При цьому, з огляду на положення частини 1 статті 92 того ж кодексу та зміст статуту КП „БТІ” РМР, директор такої юридичної особи є посадовою особою юридичної особи публічного права.

Отже, оскільки згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП, суб’єктом правопорушення, передбаченого цією статтею є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України „Про запобігання корупції”, і до цього переліку входить посадова особа юридичної особи публічного права, яким являвся ОСОБА_2, на момент укладення всіх договорів, суд розглядає його як суб’єкта правопорушень, передбачених частиною 1 і частиною 2 статті 172-7 КУпАП.

За змістом частини 1 статті 172-7 КУпАП адміністративним правопорушенням є неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. А за змістом частини 2 статті 172-7 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому, згідно з приміткою до цієї статті, під „реальним конфліктом інтересів” слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

І оскільки ці положення, а також зміст самої статті 172-7 КУпАП не дають визначення поняттю „приватний інтерес”, особа, яка склала протоколи, застосувала положення частини 1 статті 1 Закону України „Про запобігання корупції”, правильно. Оскільки за положеннями цієї частини „приватний інтерес” – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

І, з огляду на те, що ОСОБА_7 є рідним сином ОСОБА_4, що встановлено і судом, особа, яка склала протоколи обґрунтовано виходила з того, що в момент укладення ОСОБА_4 договорів на надання послуг підприємству, яке він очолював, із своїм сином, у нього виник не тільки „приватний інтерес” у вигляді майнового інтересу, який полягав у бажанні поліпшити матеріальний стан свого сина, а й „реальний конфлікт інтересів”. Оскільки, з одного боку, ОСОБА_4 мав приватний інтерес поліпшити матеріальний стан свого сина, а з іншого – повинен був виконувати службові повноваження директора підприємства за якими, він мав обов’язок забезпечити високоприбуткову діяльність підприємства, а також ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна (пункт 1 Розділу 1 контракту).

А оскільки ці інтереси між собою, що є цілком логічним, не співпадають, суд погоджуються з правильністю висновку особи, яка склала протоколи про те, що між цими двома інтересами існувала суперечність, тобто конфлікт цих інтересів, і цей конфлікт був реальним. І безперечно, очевидним є те, що конфлікт таких інтересів, впливав на неупередженість ОСОБА_4 при укладенні договорів про надання послуг із своїм сином, під час виконання ним своїх повноважень.

З огляду на це, суд вважає правильним висновок особи, яка склала протоколи, про те, що при укладенні всіх договорів ОСОБА_4 із своїм рідним сином, у нього дійсно виник реальний конфлікт інтересів, і укладення цих договорів відбулось в умовах наявності у нього реального конфлікту інтересів, що він не міг не усвідомлювати.

Що стосується аргументів його захисника про те, що всі складені відносно ОСОБА_4 протоколи, складені з істотним недоліком, зокрема, з їх змісту неможливо зрозуміти у чому ж саме полягає конфлікт інтересів ОСОБА_2, то розглядаючи їх суд виходить з такого.

По-перше. Зміст кожного протоколу, який було складено відносно ОСОБА_4, на сторінці 5 (п’ять), містить висновок про те, у чому ж саме полягає конфлікт інтересів.

По-друге. Суд погоджується із тим, що наведений там висновок не можна визнати розгорнутим і достатньо визначеним з точки зору вмотивованості, але у сукупності з доказами, що були зібрані особою, яка склала протоколи, стає цілком зрозуміла суть та аргументація висновку цієї особи, зокрема про те, у чому саме полягає конфлікт інтересів ОСОБА_4, і зроблений судом висновок саме на цьому і ґрунтується.

Тож аргументи захисника суд приймає, але вважає їх такими, що ґрунтуються на звуженому підході до аналізу доказів у справі.

В силу положень пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України „Про запобігання корупції” особи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 3 цього закону, зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

А частина 2 статті 172-7 КУпАП, за порушення цього обов’язку передбачає адміністративну відповідальність.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, суд переконаний у тому, що зібрані особою, яка склала протоколи, докази, поза всяким розумним сумнівом, доводять те, що саме ОСОБА_2 04 травня 2016 року, 01 червня 2016 року, 01 липня 2016 року, 01 вересня 2016 року та 03 жовтня 2016 року, у зв’язку із укладенням від імені КП „БТІ” РМР договорів на надання послуг із своїм сином, вчинив п’ять адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-7 КУпАП, і саме він винен у їх вчиненні, за що підлягає адміністративній відповідальності.

В силу положень пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України „Про запобігання корупції” особи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 3 цього закону, зобов’язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Також суд враховує, що згідно з пунктом 5 частини 3 статті 61 Закону України „Про запобігання корупції” посадові та службові особи юридичних осіб, інші особи, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, зобов’язані невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Тож оскільки ОСОБА_2 працював директором КП „БТІ” РМР, засновником якого, згідно статуту є Рубіжанська міська рада Луганської області, особа, яка склала протоколи, правильно визначила, що ОСОБА_4, у зв’язку із укладенням договору на надання послуг КП „БТІ” РМР із своїм рідним сином, повинен був письмово повідомити про виникнення у нього реального конфлікту інтересу саме Рубіжанську міську раду, при цьому не пізніше наступного робочого дня після виникнення реального конфлікту інтересів, але цього ним зроблено не було.

Тому суд переконаний у тому, що зібрані особою, яка склала протоколи, докази, поза всяким розумним сумнівом, доводять те, що саме ОСОБА_2 05 травня 2016 року, 02 червня 2016 року, 04 липня 2016 року, 02 вересня 2016 року та 04 жовтня 2016 року, у зв’язку із неповідомленням Рубіжанську міську раду Луганської області про наявність реального конфлікту інтересів у зв’язку із укладенням договорів на надання послуг із своїм сином, вчинив п’ять адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 КУпАП, і саме він винен у їх вчиненні, за що підлягає адміністративній відповідальності.

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено. Але суд враховує те, що у судовому засіданні, ОСОБА_4 дійсно щиро розкаявся у вчинених адміністративних правопорушеннях, що в силу положень пункту 1 частини 1 статті 34 КУпАП, як правильно зазначив прокурор є обставиною, що пом’якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Разом з цим, суд вважає доцільним висновок прокурора і у тій частині, що оскільки доказами підтверджується, що ОСОБА_4 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються судом, стягнення слід накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Санкція частини 1 статті 172-7 КУпАП передбачає накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а санкція частини 2 статті 172-7 КУпАП - накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з усіх вчинених ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, з огляду на санкцію, більш серйозним правопорушенням, з числа вчинених, є адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП. А тому суд буде вирішувати питання про накладення стягнення на ОСОБА_4 в межах санкції за це останнє правопорушення.

В силу положень статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

За своїм характером, вчинені ОСОБА_4 адміністративні правопорушення, з огляду на їх об’єкт, є доволі серйозними, оскільки посягають не тільки на власність територіальної громади, а й на встановлений у державі Україна порядок управління.

Суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 має у суспільстві погане соціальне обличчя, що він вчиняв у минулому протиправну поведінку. Суд має докази його віку, статі, місця роботи та місця проживання, рівня його забезпеченості; він одружений, має сина. що і враховує.

Що стосується майнового стану ОСОБА_4, то суд враховує надані його захисником докази розміру його щомісячного заробітку та доходу, отримуваного його дружиною як безробітною, які у своїй сукупності, перевищують у декілька разів встановлений державою прожитковий мінімум для працездатних осіб їх віку, на кожного з них, а тому суд не може визнати майновий стан ОСОБА_4 незадовільним.

Всі вчинені ОСОБА_2 адміністративні правопорушення, що доводиться встановленими судом обставинами, вчинені умисно, але ОСОБА_4 свою вину визнав та щиро розкаявся, що суд розглядає, як обставину, що пом’якшує його відповідальність.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 2 статті 172-7 КУпАП являє собою штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 3400 до 6800 гривень.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, врахувавши усі обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_4 стягнення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього штрафу у мінімальному розмірі, тобто у розмірі 3400 гривень, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

А згідно з частиною 5 статті Закону України „Про судовий збір”, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на підставі частини 1 цієї ж статі та положень статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2018 рік” є 352 гривні 40 копійок.

Отже, керуючись статтями 1,2,7,8,9,10,17-24,27,33-38,40-1,172-7,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,307,308 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії ЕК №995994, виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 09 грудня 1998 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) винуватим у вчиненні ним: 02 червня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 02 липня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 04 липня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 01 червня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 02 вересня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 01 вересня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 04 жовтня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 03 жовтня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 05 травня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 04 травня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі абзацу 2 частини 1 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинені ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії ЕК №995994, виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 09 грудня 1998 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, з його стягненням на користь Держави Україна (стягувач: Департамент захисту економіки Національної поліції України, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40111732, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 10, реквізити рахунку: 31117106700071, отримувач УДКСУ у місті Рубіжне, МФО: 804013, код 21081100, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 37904431).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії ЕК №995994, виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 09 грудня 1998 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, на користь Держави Україна (стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанову може бути оскаржено ОСОБА_2 до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір має бути сплачений ОСОБА_2 на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_2 не пізніш як через 15 (п’ятнадцять) днів, з дня вручення постанови, якщо апеляційну скаргу на постанову не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 (п’ятнадцять) днів, з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути пред’явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати ОСОБА_2 судового збору та штрафу.

Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, ОСОБА_2 слід надати до апарату Рубіжанського міського суду Луганської області документи, що підтвердять сплату ним судового збору та штрафу у розмірах, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.

Після набрання цією постановою законної сили, у випадку несплати штрафу у вказані в цій поставної строки, направити копію цієї постанови стягувачу для її звернення до примусового виконання.

Після набрання цією постановою законної сили, у випадку несплати судового збору у вказані в цій постанові строки, направити копію цієї постанови до органу державної виконавчої служби за місцем проживання ОСОБА_2, його роботи або за місцезнаходженням його майна.

Суддя Д.С.Коваленко