Рішення № 73497194, 04.04.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/160/18

провадження №: 2/398/1019/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" квітня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Крімченко С.А.

при секретарі Куліковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Олександрії Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання прийняти нове рішення,-

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та просить визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії сьомого скликання ОСОБА_2 селищної ради від 21.12.2017 р. № 352 «Про розгляд земельного питання»; зобов’язати ОСОБА_2 селищну раду Олександрійського району Кіровоградське області повторно розглянути у встановленому порядку заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га в приватну власність від 12.12.2017 року та прийняти відповідне рішення.

Позов мотивує тим, що на підставі рішення ОСОБА_2 селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 19.09.1999 року № 133 йому надано у тимчасове платне користування земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства. 29.09.1999 р. між ним та ОСОБА_2 селищною радою укладеного договір на право тимчасового користування землею та зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 260 ОСОБА_2 селищної ради.

Згідно умов даного Договору йому передано земельну ділянку по вул. Кутузова в смт. Нова Прага Олександрійського району в межах населеного пункту площею 1.0 га для ведення особистого селянського господарства строком на 3 роки.

З аналогічних підстав між ОСОБА_2 селищною радою та його сестрою ОСОБА_3 був укладений такий же договір на суміжну земельну ділянку площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства.

З 2002 року після закінчення договору між його сестрою та селищною радою він почав використовувати обидві земельні ділянки загальною площею 2.0 га.

Починаючи з 2002 року і до теперішнього часу він продовжує використовувати земельну ділянку площею 2,0 га на праві оренди в зв'язку з пролонгацією дії Договору, підтвердженням чого є сплата земельного податку та орендної плати.

13.12.2012року він звернувся до ОСОБА_2 селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, мотивуючи це тим, що він використовує вищевказану земельну ділянку понад 15 років.

П. 1 рішення ОСОБА_2 селищної ради від 26.12.2012 року № 391 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність.

П. 2 цього рішення його рекомендовано подати клопотання про надання даної земельної ділянки в користування.

18.01.2013року він звернувся до ОСОБА_2 селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 50 років.

Рішенням ОСОБА_2 селищної ради від 12.02.2013 року № 402 йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки в оренду лише на 5 років.

Проект землеустрою ним, позивачем , замовлений в землевпорядній організації ПП «Геомарк», виготовлений та погоджений, на даний час перебуває у відділі Держгеокадастру на стадії реєстрації земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера. ОСОБА_2 селищною радою рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в користування на 5 років не приймалось.

В подальшому враховуючи норми ст. 116, 118. 119. 121 Земельного кодексу України, відповідно до яких громадянам можуть надаватись у приватну власність земельні ділянки, які перебувають у них в користуванні, для ведення особистого селянського господарства площею не більше 2,0 га, він вирішив її приватизувати.

Тому 21.09.2015 року він звернувся з заявою до ОСОБА_2 селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у приватну власність земельної ділянки , яку він використовує відкрито та безперервно понад 15 років.

Однак, всупереч вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України ОСОБА_2 селищна рада розглянувши його заяву, прийняла рішення № 38 від 22.12.2015 року, яким відмовила в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка згідно рішення ОСОБА_2 селищної ради № 752 від 20.10.2015 року перебуває в землях, які не підлягають приватизації.

Не погодившись з таким рішенням він звернувся з позовом до суду.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області його позов до ОСОБА_2 селищної ради у справі (№ 398/2303/16-ц, провадження № 2/398/292/17) про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано п. 2 рішення сесії ОСОБА_2 селищної ради від 20.10.2015 року № 752 «Про передачу земель комунальної власності у власність та надання в користування» та визнано протиправним та скасовано рішення сесії ОСОБА_2 селищної ради від 22.12.2015 року № 38 «Про розгляд земельних питань». Судове рішення набрало законної сили.

13 грудня 2017 року він повторно звернувся до ОСОБА_2 селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га в приватну власність.

21 грудня 2017 року рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання ОСОБА_2 селищної ради № 352 «Про розгляд земельного питання» йому відмовлено в надані дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність.

На цей раз причиною відмови стало те, що йому рішенням сесії ОСОБА_2 селищної ради від 12.02.2013 року № 402 на дану земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її для передачі в користування.

Вважає дане рішення протиправним, таким, що порушує його права та підлягає скасуванню і тому змушений знову звертатися до суду.

Вважає, що метою всіх цих відмов, перепон з боку посадових осіб та депутатів ОСОБА_2 селищної ради щодо надання даної земельної ділянки у власність є бажання отримувати більше коштів від орендної плати за оренду землі, яка є значно вищою, ніж кошти земельного податку від приватної земельної ділянки, що неодноразово йому було озвучено як в особистих спілкуваннях так і під час судового розгляду справи № 398/2303/16-ц.

Підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність можуть бути виключно передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України обставини, перелік яких є вичерпним. Наявність рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в користування на 5 років, не може бути підставою для відмови оскільки рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в користування на 5 років не приймалось, а тому відмова відповідача є незаконною.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали, просять відмовити в його задоволенні. В запереченні на позовну заяву зазначали, що селищна рада не відмовляла ОСОБА_1 в праві користуванні спірною земельною ділянкою. Він продовжує нею користуватися. Відповідачу відповідно до рішення ОСОБА_2 селищної ради від 12.02.2013 року № 402 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки в оренду. Проект землеустрою не передбачає правовий статус земельної ділянки. За проектом землеустрою формується земельна ділянка та присвоюється земельній ділянці кадастровий номер. Лише після цього проект землеустрою подається на затвердження сесії селищної ради. До проекту землеустрою подається заява з проханням передачі земельної ділянки у власність або надання в користування. Тому рекомендують відповідачу подати на розгляд сесії ОСОБА_2 селищної ради розроблений проект землеустрою земельної ділянки площею 2.00 га по вул. Кутузова з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Статтею 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі ЗК) визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі статтею 81 зазначеного Кодексу однією з підстав набуття права власності на земельні ділянки є безоплатна передача земельних ділянок із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до вимог частини другої статті 116 ЗК набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок визначено статтею 118 ЗК.

Статтею 125 цього Кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК).

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що право власності на земельну ділянку в особи може виникнути лише після прийняття уповноваженим органом відповідного рішення, якому має передувати розробка та погодження проекту відведення земельної ділянки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 селищна рада розглянувши заяву позивача прийняла рішення № 38 від 22.12.2015 року, яким відмовила йому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка, згідно рішення ОСОБА_2 селищної ради № 752 від 20.10.2015 року перебуває в землях, які не підлягають приватизації. Дане рішення позивач оскаржив до суду. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області даний позов до ОСОБА_2 селищної ради у справі (№ 398/2303/16-ц, провадження № 2/398/292/17) про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю.

Визнано було протиправним та скасовано п. 2 рішення сесії Новапразької селищної ради від 20.10.2015 року № 752 «Про передачу земель комунальної власності у власність та надання в користування» та визнано протиправним та скасовано рішення сесії ОСОБА_2 селищної ради від 22.12.2015 року № 38 «Про розгляд земельних питань». Судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до ОСОБА_2 селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га в приватну власність.

21 грудня 2017 року рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання ОСОБА_2 селищної ради № 352 «Про розгляд земельного питання» відмовлено в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність. Причиною відмови стало те, що позивачу рішенням сесії ОСОБА_2 селищної ради від 12.02.2013 року № 402 на дану земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її для передачі в користування.

Згідно ч.6,7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 ЗК. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення.

Згідно правових позицій Верховного Суду України в постановах від 19.01.2016 № 21-3690-а-15, від 13.12.2016 № 21-2773-а-16 отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі.

Але враховуючи, що позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених ч.7 ст. 118 ЗК України, то відповідно права позивача були порушені і вони підлягають захисту. Тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12,81,125,126 ЗК України , ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 (проживає: 28042, Кіровоградська область Олександрійський район смт.Нова Прага вул. Золотий Яр, 1) до ОСОБА_2 селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (Код ЄДРПОУ: 04366086 адреса місцезнаходження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт.Нова Прага, вул.Центральна, буд. 14), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання прийняти нове рішеннязадовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії сьомого скликання ОСОБА_2 селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 21.12.2017 р. № 352 «Про розгляд земельного питання».

Зобов’язати ОСОБА_2 селищну раду Олександрійського району Кіровоградське області повторно розглянути у встановленому порядку заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га в приватну власність від 12.12.2017 року та прийняти відповідне рішення у порядку встановленому законодавством України.

Стягнути з ОСОБА_2 селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.

Повний текст рішення буде виготовлено 13 квітня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А.Крімченко