Рішення № 73496480, 17.04.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №447/2687/17

51

2/339/61/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Новороздільської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду з позовною заявою, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути аліменти на утримання дочки в розмірі 1500 грн. в місяць.

Вимоги обгрунтовує тим, що вона не перебувала в шлюбі з відповідачем та 25.10.2005 року у них народилася дочка ОСОБА_5. Відповідач покинув їх з дочкою у 2010 році і не цікавиться здоров’ям та навчанням дочки. 29.08.2015 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, якого дочка вважає свооїм батьком, фактично він замінив ОСОБА_3 батька.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно дочки ОСОБА_5 розглядалося на засіданні органу опіки та піклування Новороздільської міської ради. Рішенням від 23.11.2017 року № 328 визнано доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 16.01.2018 року матеріали позовної заяви передано на розгляд до Болехівського міського суду за підсудністю з тих міркувань, що відповідач проживає в м.Болехові.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимог з наведених вище підстав та додатково пояснила, що відповідач не цікавиться життям, здоров’ям, навчанням дочки, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток. За цей час до дитини не приїжджав і допомоги на її утримання не надає, не вітає її з днем народження та не дарує подарунків, ніяких перешкод йому у спілкуванні з дочкою вона не чинить, зауважила, що не змінювали адресу проживання та номери телефонів.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Новороздільської міської ради Львівської області в судове засідання не з’явився, подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності (а.с.47-48).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився повторно та не подав відзив на позов, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом публікації оголошення на веб-сайті суду ( а.с. 84,91,100).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При таких обставинах, враховуючи згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів .

Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони :

- не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місцяів не виявляли щодо неї батьківського піклування,

- ухилялися від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини,

- жорстоко поводяться із дитиною,

- є хронічними алкоголіками або наркоманами,

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Судом встановлено, що позивач не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем та 25.10.2005 року у них народилася дочка ОСОБА_5 і батьком дитини є відповідач ОСОБА_4 (а.с.7).

Позивач ОСОБА_1 29.08.2015 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище «Шпирко» на «Бухтяк» (а.с. 6).

Дочка ОСОБА_5 проживає разом з нею АДРЕСА_1 (а.с. 11), яка і займається її вихованням, матеріальним забезпеченням та здоров’ям. (а.с.8-9).

Батько дитини ОСОБА_4 з 2010 року проживає окремо (АДРЕСА_2) та ухиляється від виконання своїх обов"язків по вихованню дочки : не цікавиться її життям та долею, не надає матеріальної допомоги, не провідав її жодного разу, що підтверджується матеріалами справи та поясненням свідків.

Так, з характеристики Новороздільської ЗОШ I-III cтупенів №2 вбачається, що мати й вітчим цікавляться навчанням дитини та відповідально ставляться до її виховання в сім’ї. Надають допомогу класному керівнику та регулярно відвідують батьківські збори та школу. Батько ОСОБА_5 не бере участі у вихованні дочки, а саме не спілкується з вчителями, не цікавиться навчанням дитини, не відвідує батьківські збори (а.с.8).

Згідно довідки Поліклінічного відділення Новороздільської міської лікарні від 23.10.2017 року № 284 ОСОБА_3 відвідувала педіатричне поліклінічне відділення з березня 2010 року виключно з мамою ( а.с.9).

Свідок ОСОБА_7 вказала, що вони дружать з позивачкою сім"ями і в них діти однолітки. Батька ОСОБА_5 не бачила більше 8 років, про неприязні стосунки не відомо, він зібрав речі і пішов з дому. З того часу ніколи не приходив до дочки, яка про батька не згадує, іншого чоловіка називає татом.

Свідок ОСОБА_8, який є рідним братом позивача, пояснив, що відповідач пішов з сім’ї і з 2010 року участі у вихованні і забезпеченні дочки не бере, на день народження не дзвонить привітати дочку. Дитина його не згадує, а називає татом нового чоловіка сестри.

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Відповідно до положень ст. 12 ч. 1 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року "Про права дитини" (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

З цією метою в ході судового засідання заслухана думка малолітньої дитини ОСОБА_3, яка висловила своє бажання проживати з матір"ю та вітчимом, якого за гарне ставлення дло неї кличе татом та зазначила, що батька не пам'ятає, зустрівши його на вулиці, вона б не впізнала. Підтримує бажання матері щодо позбавлення батьківських прав її батька.

Згідно протоколу індивідуального діагностичного обстеження від 27.11.2017 року з метою виявлення особливостей внутрішньо-сімейних відносин з малюнку "Моя сім'я" вбачається, що мати найбільш значуща та емоційно близька людина для дочки ОСОБА_5. Всі особи знаходяться на одному рівні, що свідчить про однаковий статус усіх членів сім'ї, відсутня дистанція від матері та батька, тобто дитина емоційно ставиться однаково до обох батьків. Кольорова гама малюнка свідчить про позитивну емоційну атмосферу. На малюнку зображені мама, тато ОСОБА_6 і дитина.

На малюнку "Моя колишня сім'я" мама зображена так само , як на попередньому мати найбільш значуща та емоційно близька людина для дочки ОСОБА_5. зображені мама і дитина на запитання, де батько дитина вказала, що тата немає, він пішов, вона його не пам'ятає (а.с. 73-75).

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області дійшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується рішенням №328 від 23.11.2017 року (а.с.10,100, 103).

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонізаційного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов'язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Це означає, що мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо вони за станом свого психічного здоров'я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Однак таким правом відповідач не користується, самоусунувшись від нього. І таке ухилення від виконання свого обов'язку він здійснює свідомо, оскільки відповідач має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, він взагалі не спілкується з дочкою, не проявляє щонайменшої батьківської турботи без поважних причин.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, при розгляді даної категорії справ, перш за все, необхідно враховувати інтереси дитини.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

На підставі наявних доказів суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а тому вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_3, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з інтересів дитини, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітньої дочки ОСОБА_5, оскільки під час розгляду справи було достеменно встановлено факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Абзацом 2 ч.2 ст.166 СК України встановлено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Так, згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частина 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач, який є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є фізично здоровою особою працездатного віку, щодо якого відсутні відомості щодо отримання доходу, а відтак, аліменти слід визнатичи у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів в даному спорі суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, встановивши загальний матеріальний стан відповідача, відсутність в нього інших осіб, яких він зобов’язаний утримувати, стан здоров"я дитини (здорова), вважає, що аліменти на утримання дитини слід стягнути розмірі 1000 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Позивач звернулася до суду з вимогами – 06.12.2017 року, а тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.

Розподіл судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 141 ЦПК України: у разі задоволення позову на відповідача покладаються витрати, пов"язані з розглядом справи, що в даному спорі становлять сплату судового збору в сумі 640 грн. за вимогу про позбавлення бюатьківських прав на користь позивача.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, ст.150,164, 180,182 Сімейного кодексу України, керуючись ст.258-259, 263-265, ст.280-281 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав на малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_4:

- на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти в розмірі 1000 гривень на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3та судовий збір в розмірі 640 ( шістсот сорок) грн;.

- в дохід держави судовий збір в сумі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача:820019, рахунок отримувача:31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнення аліментів розпочати з 06.12.2017 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в сумі 1000 гривень на дитину підлягає негайному виконанню.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4. Новий Розділ Львівської області

ОСОБА_4 - місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5.

Орган опіки та піклування Новороздільської міської ради Львівської області –місцезнаходження вул. Грушевського, 34 м. Новий Розділ Львівської області, код ЄДРПОУ 04056210.

Дата складання повного тексту рішення - 20 квітня 2018 року.

Суддя Головенко О.С.