Постанова № 73496182, 18.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/3342/17 22-ц/774/921/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 214/3342/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство «Верхолаз»

розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Верхолаз» на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2017 року, яке постановлено суддею Прасоловим В.М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного підприємства «Верхолаз» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові внаслідок ушкодження здоров’ю, вказавши, що 03 жовтня 2008 року з ним стався нещасний випадок на підприємстві відповідача, де він працював. Внаслідок нещасного випадку йому діагностовано електротравму, а саме ураження промисловим електрострумом (6000 V) та контактні опіки обох ступенів, лівої кісті руки.

Актами форми Н-1, Н-5 розслідування нещасного випадку підтверджена вина відповідача. Висновком МСЕК позивачу первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності та третя групу інвалідності. Висновком МСЕК від 04.04.2017 року позивачу встановлено 30 % втрати професійної працездатності, група інвалідності не змінена.

Внаслідок нещасного випадку позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування, у зв’язку з чим було порушено його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабістю, втомою, постійними болями тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 138240 грн.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2017 року, в якому виправлено описки ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто Приватного підприємства «Верхолаз» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 60 000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб, та на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 грудня 2017 року ПП «Верхолаз» відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі представник Приватного підприємства «Верхолаз» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що справу було розглянуто за відсутності представника відповідача, судові виклики про розгляд справи підприємство відповідача не отримувало. Крім того представник зауважує на тому, що судом першої інстанції не обґрунтовано підстави застосування мінімальної заробітної плати при визначенні розміру моральної шкоди та рішення суду постановлено суддею Прасоловим В.В., однак суддя з зазначеними ініціалами в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу не працює.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався, в той час як копія апеляційної скарги отримана представником позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 23 березня 2018 року (а.с.120).

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював у ПП «Верхолаз», де під час роботи 03 жовтня 2008 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав електротравму, а саме ураження промисловим (6000V) електрострумом.

Вина відповідача підтверджена Актом форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом від 06.10.2008 року та Актом форми Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 03 жовтня 2008 року о 14 годині 40 хвилин в Приватному підприємстві «Верхолаз» м. Кривий Ріг від 06.10.2008 року, що відповідачем не оспорюється.

Висновком МСЕК позивачу первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності та третя групу інвалідності. Висновком МСЕК від 04.04.2017 року позивачу встановлено 30 % втрати професійної працездатності, група інвалідності не змінена.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у зв’язку з отриманою на виробництві травмою.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з наступних підстав.

За змістом 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з’ясуванні обставин справи, та з порушенням норм процесуального права.

В силу ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегією суддів встановлено, що відповідача ПП «Верхолаз» не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

За положеннями ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'ю, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода працівнику від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, фізичних та душевних стражданнях , яких він зазнає у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Як зазначив Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як норму прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Водночас, згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається саме на власника або уповноважений ним орган.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника, що підтверджується належними доказами, згідно матеріалів справи; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином колегія суддів вважає що професійною травмою на виробництві, що підтверджується відповідними актами та внаслідок яких згідно висновку МСЕК позивач зазнав наслідків, які призвели до втрати працездатності, що призвело до негативних фізіологічних змін в організмі.

Так, внаслідок виробничої травми позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування, у зв'язку з чим порушено його нормальні життєві зв'язки, позивач, позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабістю, втомою, постійними болями. Перебуваючи на лікуванні, не міг і не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, та стягнення з відповідача на корить позивача моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я під час виконання позивачем трудових обов’язків.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, колегія суддів, керуючись вимогами ст. 23 ЦК України, враховує такі критерії визначення її розміру, як ступінь вини підприємства, посадові особи якого не створили належних умов праці для позивача, глибину душевних страждань позивача, пов'язаних з таким станом його здоров'я, який примушує періодично звертатися до лікарів за лікуванням, що порушило звичний склад життя позивача та потребує додаткових зусиль для його організації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу, повинен бути визначеним у розмірі 30000 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості з урахуванням роз'яснень, наведених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до яких, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано підстави застосування мінімальної заробітної плати при визначенні розміру моральної шкоди, оскільки в даному випадку колегією суддів визначено розмір моральної шкоди з урахуванням положень ст.ст. 23, 1168 ЦК України без застосування буть-якого розміру мінімальної заробітної плати.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду постановлено суддею Прасоловим В.В., однак суддя з зазначеними ініціалами в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу не працює, оскільки описка в ініціалах головуючого судді по справі не має правових наслідків, крім того, вказана описка була усунута ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2018 року.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення у справі – скасуванню відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров’я в розмірі 30000 грн. без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Верхолаз» – задовольнити частково.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2017 року скасувати на постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Верхолаз» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Верхолаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв’язку з ушкодження здоров’я у розмірі 30000 (тридцять) грн. 00 коп., без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб.

В іншій частині у задоволенні позову – відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Верхолаз» в дохід держави 640 (шістсот сорок) грн. у рахунок сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: