Рішення № 73492415, 12.04.2018, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1076/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018

Бучацький районний суд Тернопільської області

головуючого-судді Содомори Р.О.

при секретарі Пастушаку І.Д.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Переволоцької сільської ради про скасування рішень Переволоцької сільської ради та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, Переволоцької сільської ради згідно якого просить скасувати рішення сесії Переволоцької сільської ради № 78 від 29 листопада 2016 року, № 91 від 19 грудня 2016 року, № 120 від 28 квітня 2017 року, зобов’язати ОСОБА_3 та Переволоцьку сільську раду звільнити самовільно захоплену частину земельної ділянки загального користування, зобов’язати ОСОБА_3 та Переволоцьку сільську раду ліквідувати септик і огорожу, мотивуючи тим, що вказані рішення є незаконними. Крім того, ОСОБА_3 самовільно загородила частину дороги та криницю і приватизувала вказану земельну ділянку, чим порушила його право на користування природніми об’єктами. Також, ОСОБА_3 облаштувала септик на відстані 1,5-2 метри від криниці, проте відстань септика від криниці повинна становити 20 метрів.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, суду пояснили, що земельна ділянка, яку ОСОБА_3 самовільно захопила належить до земель громадського користування, на ній розміщена криниця, тому Переволоцька сільська рада незаконно прийняла рішення про передачу її ОСОБА_3 Відповідачі не представили документів, якими підтвердили би те, що земельна ділянка, на якій розміщена криниця, вилучалася із громадського користування та передавалася б у користування ОСОБА_3 Під час приватизації земельної ділянки їх довіритель не давав сільському голові права підписувати за нього погодження меж. Акта про те, що він відмовлявся ставити підпис на документах про погодження меж не складено. У погосподарській книзі вказано, що за ОСОБА_6, батьком відповідачка, рахувалось 0,17 га землі, як рілля 0,08 га під садівництво та 0,05 га під будівництво. Рішення про зміну цільового призначення землі не представлене, у довідці виконкому Переволоцької сільської ради вказано, що у користуванні ОСОБА_3І.є 0,24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,06 га для ведення особистого селянського господарства. Разом- 0,30 га. В рішенні від 19 грудня 2016 року вказано - 0,24 га і, відповідно - 0,0817 га, а всього - 0,3217 га. В рішенні від 19 листопада 2016 року про надання дозволу на складання технічної документації також, як і в кастровій книзі вказана загальна площа 0,30 га. Звідки взялося 0,0217 га - невідомо. Актів про вилучення земельної ділянки такою площею із земель загального користування та рішення про надання її у користування ОСОБА_3додатково -немає. Крім того, розміщення септика біля криниці суперечить будівельним нормам та санітарним нормам. Відстань від септика до криниці повинна бути 20 метрів. А розміщення септика від криниці на відстані 1,5-2 метри від криниці порушує права їхнього довірителя на безпечне життя та здоров’я. Просять позов задоволити.

Відповідачка та її представник позов заперечили, суду пояснили, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку по вул. Гудзова, 4 в с.Переволока Бучацького району, в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_6, якому 31.03.1994 року рішенням Переволоцької сільської ради передано безоплатно у власність присадибну земельну ділянку площею 0.25 га та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.05 га. У зв’язку з передачею йому у власність земельної ділянки, Переволоцькою сільською радою зроблено відповідний запис у земельно-кадастровій книзі за 1994-2015 роки, яким посвідчено його право власності на цю земельну ділянку. 30.12.2015 року рішенням Бучацького районного суду по справі № 1903/2236/2012 було відмовлено у задоволенні позовних вимог її батька ОСОБА_6М до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відновлення межових знаків та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 27.475 м.кв. Рішенням суду залишено в користуванні сторін земельні ділянки по фактичних межових знаках, згідно Додатку № 1 до Висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ № 6342/13-22 від 10.06.2014 року. Згідно Додатку № 1 до Висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ № 6342/13-22 від 10.06.2014 р., ОСОБА_6 фактично користується земельною ділянкою площею 0.3141 га, а ОСОБА_5 фактично користується земельною ділянкою площею 0.1419 га. В таблиці довжин показано конфігурацію і межі земельних ділянок сторін. Рішеннями Переволоцької сільської ради «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 за адресою вул. Гудзова, 4 с. Переволока (в межах населеного пункту)» № 78 від 29.11.2016 року (із змінами внесеними рішенням від 19.12.2016 року «Про затвердження акту обстеження земельних ділянок та внесення змін в рішення 8 сесії (друге пленарне засідання) 7 скликання Переволоцької сільської ради від 29.11.2016 року № 78») надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 (в межах населеного пункту): площею 0.2400 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - с. Переволока вул. Гудзова, 4 за рахунок земель житлової та громадської забудови; площею 0.0817 га для ведення особистого селянського господарства - с. Переволока, вул. Гудзова. На час прийняття Переволоцькою сільською радою вказаних рішень між сторонами спору щодо меж земельних ділянок не було. ОСОБА_7 комісії депутатів сільської ради від 02.12.2016 року вбачається, що її земельна ділянка відповідає фактичним обмірам, межові знаки між земельною ділянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено вірно. 28 квітня 2017 року рішенням Переволоцької сільської ради вказані земельні ділянки передані їй у власність. Вважають, що вона у встановленому законом порядку набула права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 6121284600:02:001:0706 площею 0.2400 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 6121284600:02:001:0707 площею 0.0817 га для ведення особистого селянського господарства. Твердження ОСОБА_5 в позовній заяві про те, що сільською радою передано у власність земельну ділянку загального користування, є повністю безпідставними, оскільки, спростовуються рішенням Бучацького районного суду від 30.12.2015 року по справі № 1903/2236/2012, згідно якого у користуванні сторін залишено земельні ділянки згідно їх фактичного користування. Криниця, про яку згадує позивач в позовній заяві не використовується вже більше 25 років і знаходиться на подвір’ї відповідачки, а ОСОБА_5 користується централізованим водопостачанням. Септик також знаходиться на її подвір’ї. Просять в позові відмовити.

Представник Переволоцької сільської ради в судовому засіданні позов заперечив, суду пояснив, що позов є безпідставним, сільська рада діяла в межах своїх повноважень.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що проводилися обміри земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_2 ОСОБА_6 актом від 02.12.2016 року ознайомлений та підписав його.

Свідок ОСОБА_11 дав суду аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що є депутатом та членом земельної комісії Переволоцької сільської ради. Акт розгляду звернення підписувала, проте відкликала свій підпис.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 25.11.2016 року ОСОБА_2 зверталась до Бучацької РДА щодо встановлення межових знаків.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що на основі рішення Бучацького районного суду від 30.12.2015 року було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_3, за адресою с.Переволока, вул.Гудзова,4, Бучацького району Тернопільської області. При виготовленні вказаної документації межа не змінювалась.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

Згідно рішення Бучацького районного суду від 03.11.2016 року за ОСОБА_3 визнано право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_6, який помер 30 березня 2016 року, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Гудзова,4, с.Переволока, Бучацького району, Тернопільської області.

29 листопада 2016 року Переволоцькою сільською радою прийняте рішення № 78 Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) ОСОБА_3 за адресою вул.Гудзова,4, с.Переволока.

19 грудня 2016 року Переволоцькою сільською радою прийняте рішення № 91 Про затвердження акту обстеження земельних ділянок та внесення змін в рішення 8 сесії 7 скликання Переволоцької сільської ради від 29 листопада 2016 року № 78.

28 квітня 2017 року Переволоцькою сільською радою прийняте рішення № 120 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) та передачу їх у власність.

Згідно вказаних рішень ОСОБА_3 надано дозвіл на складання технічної документації та затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться в с.Переволока, по вул.Гудзова,4, за кадастровим номером 6121284600:02:001:0706, площею 0,2400 га, для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6121284600:02:001:0707, площею 0,0817 га, по вул.Гудзова. Крім того, вказані земельні ділянки передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність.

Згідно довідки, виданої виконкомом Переволоцької сільської ради, ОСОБА_3, вбачається, що станом на 01 січня 2004 року в попереднього землекористувача ОСОБА_6, який є батьком ОСОБА_3, перебували в користуванні земельні ділянки (в межах населеного пункту) Переволоцької сільської ради, площею 0,24 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, с.Переволока, вул.Гудзова,4, та площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства с.Переволока, вул.Гудзова.

Згідно рішення Переволоцькою сільською радою прийняте рішення № 91, внесено зміни до рішення Переволоцької сільської ради № 78 від 29.11.2017 року, в частині зазначення площі земельної ділянки, а саме земельну ділянку площею 0,0817 га для ведення особистого селянського господарства в с.Переволока, вул.Гудзова, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,2400 залишилася без змін.

Як вбачається із пояснень ОСОБА_14 технічна документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться в с.Переволока, по вул.Гудзова,4, розроблена на основі рішення Бучацького районного суду від 30.12.2015 року. Межа між сусідніми домоволодіннями не змінювалась.

Рішенням Бучацького районного суду № 1903/2236/2012 року від 30.12.2015 року, яке залишено в силі, згідно ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 10.03.2016 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про зобов’язання відновити межі та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою відмовити, залишивши земельні ділянки по фактичних межових знаках, згідно додатку № 1 до висновку експерта № 6342/13-22 від 10.06.2014 року.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного спір щодо меж земельних ділянок між позивачем та відповідачем був вирішений Бучацьким районним судом 30.12.2015 року. Так, як встановлено в судовому засіданні фактично спір щодо меж земельних ділянок між сторонами відсутній, а позивачем оспорюється неправомірно на його думку приватизація відповідачкою земельної ділянки, що належить Переволоцькій сільській раді.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У пункті 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст.ст.12, 118 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст в тому числі належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Переволоцька сільська рада, затверджуючи технічну документацію та передаючи у власність ОСОБА_3 земельні ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться в с.Переволока, по вул.Гудзова,4, за кадастровим номером 6121284600:02:001:0706, площею 0,2400 га, для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6121284600:02:001:0707, площею 0,0817 га, по вул.Гудзова, діяла в межах своїх повноважень. В ході судового розгляду судом не встановлено, а позивачем не доведено, порушення законних прав позивача , а тому вимоги про позбавлення ОСОБА_3 права власності на земельні ділянки, та зобов’язання ОСОБА_3 та Переволоцької сільської ради звільнити захоплену земельну ділянку є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Посилання позивача про порушення відповідачкою Водного кодексу України, будівельних норм, а саме розміщення септика на відстані від криниці 1,5-2 метри, то суд приходить до висновку, що такі порушення відповідачкою не є підставою для позбавлення її права на земельну ділянку.

Судом встановлено, що огорожа та септик, які є предметом спору, встановлені не на спільній межі позивача та відповідача.

Згідно ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, в супереч вимогам ст.81 ЦПК України, позивач та його представники не довели, що діями відповідачів порушені права позивача, що відповідач користується господарськими спорудами та комунікаціями, на які в своєму позові вказує позивач, що призвело до шкідливого впливу на його здоров’я, повітря, земельну ділянку.

Таким чином, в ході судового розгляду, судом не встановлено порушень прав позивача, тому з огляду на вищенаведене, враховуючи обставини встановлені під час розгляду справи, суд вважає позов безпідставним та таким, що до задоволення не підлягає.

Керуючи ст.ст.12,13,81,89,268 ЦПК України, ст.ст.12,118,122,152 ЗК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Переволоцької сільської ради про скасування рішень Переволоцької сільської ради та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області безпосередньо, або через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_15