Постанова № 73492166, 18.04.2018, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1563/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши у судовому засіданні в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про зобов’язання прийняти рішення,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про зобов’язання прийняти рішення, у якому просить зобов’язати ОСОБА_2 міску раду рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га в с. Вербівці для ведення особистого селянського господарства, посилаючись на мотиви викладені у позовній заяві.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримала, зіславшись на мотиви вказані в позовній заяві.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить справу слухати без його участі, позов не визнав та просив відмовити у задоволення позову, у зв’язку з його безпідставністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно заяви від 05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області щодо надання йому, як учаснику антитерористичної операції, щодо надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території ОСОБА_2 міської ради для ведення особистого селянського господарства.

Однак, згідно відповіді ОСОБА_2 міської ради від 08 вересня 2017 року № 965/02-131з ОСОБА_1 проінформовано про те, що особа приватизувала земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства то вона не може знову приватизувати земельну ділянку для цієї ж мети. Враховуючи довідку Відділу Держгеокадастру із якої вбачається, що правом на отримання земельної ділянки з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» в розмірі 0,0616 га ОСОБА_1 вже скористався на території населеного пункту с. Вербівці. ст. 121 ЗКУ встановлено виключно максимальні розміри приватизації земельних ділянок, тобто приватизована земельна ділянка не може бути більшого розміру аніж це передбачено Кодексом, проте, може бути меншого розміру, що як правило трапляється на практиці. Тобто, якщо особа приватизувала ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0616 га, хоча Кодексом передбачено 2.0 га то така особа не може «доприватизувати» іншої земельної ділянки, оскільки право приватизації (одноразове) уже було використане нею у минулому. Тому, дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Вербівці ОСОБА_1 надати не можливо.

Відповідно до п.п. «а», «б» ч. 1 ст.. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,2 ст.. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Заява ОСОБА_1 16 листопада 2017 року була винесена на розгляд тридцять п’ятої сесії сьомого скликання ОСОБА_2 міської ради.

Однак, після розгляду заяви позивача рішення не виносилося, а відповідачем ОСОБА_2 міською радою було надано позивачу витяг з протоколу пленарного засідання від 16 листопада 2017 року, що порушило процедуру розгляду його заяви відповідачем.

Відповідно до ст.. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

За вказаних вище обставин має місце порушення права позивача ОСОБА_1 зі сторони відповідача ОСОБА_2 міської ради, що виразилося у пропуску строку вирішення його заяви та бездіяльності щодо прийняття рішення по суті заявних вимог позивача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

З огляду на те, що заява позивача ОСОБА_1 від 05 вересня 2017 року не розглянута тридцять п’ятою сесію сьомого скликання ОСОБА_2 міської ради, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про зобов’язання прийняти рішення слід задоволити, визнавши бездіяльність ОСОБА_2 міської ради протиправною та зобов’язавши ОСОБА_2 міську раду Тернопільської області розглянути вказану заяву позивача, прийнявши відповідне рішення передбачене законодавством в межах повноважень та компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 241, 246 КАС України, ст.ст. 12,118 ЗК України, ст.25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-

вирішив:

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, протиправною.

Зобов’язати ОСОБА_2 міську раду Тернопільської області розглянути заяву ОСОБА_1, щодо надання земельної ділянки, прийняти відповідне рішення передбачене законодавством в межах повноважень та компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий :