Рішення № 73491960, 18.04.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/115/18

Провадження №2/603/114/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання - Сандалюка О.В.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Коропецької селищної ради

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. під літерою «А», Сарай «Б», Гараж «В», Сарай «Г», Літня кухня «Д», Ворота, хв. №1, Огорожа №2, Доріжка №3, Мощення №4, Ворота №5, Криниця «К».

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дід - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Дане спадкове майно прийняла його дочка - ОСОБА_3 оскільки проживала на час відкриття спадщини з ОСОБА_2 та вступила у фактичне управління спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:

- житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. під літерою «А», Сарай «Б», Гараж «В», Сарай «Г», Літня кухня «Д», Ворота, хв. №1, Огорожа №2, Доріжка №3, Мощення №4, Ворота №5, Криниця «К».

Дане спадкове майно прийняв чоловік померлої - ОСОБА_4 оскільки відноситься до спадкоємців першої черги та на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем - ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги як дочка спадкодавця і як особа, яка проживала на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя не встигли виготовити правовстановлюючі документи на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 та відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в її відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач - представник Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи про визнання позову з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років в смт.Коропець Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис №65.

Ще за життя померлому належав:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. під літерою «А», Сарай «Б», Гараж «В», Сарай «Г», Літня кухня «Д», Ворота, хв. №1, Огорожа №2, Доріжка №3, Мощення №4, Ворота №5, Криниця «К», що підтверджується копією Свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Коропецької селищної ради народних депутатів №116 від 30.08.1989 року, здійснено реєстровий напис в реєстрову книгу №6 стор. №69 за реєстровим №628, 19.06.1990 року.

Як вбачається з матеріалів справи вказане майно ОСОБА_2 фактично успадкувала його дочка, як спадкоємець першої черги - ОСОБА_3, що підтверджується довідкою №209/10-07 від 01.02.2018 року, виданою виконавчим комітетом Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області.

Родинні відносини між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 згідно якого ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3;

- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 19.10.1980 року згідно якого ОСОБА_3 змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3».

Щодо спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 а саме, житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і яке фактично прийняла ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_2, тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування за законом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені).

Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз'яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

В зв'язку з наведеним та у відповідності до роз'яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року щодо питання визначення належності майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) суд вважає, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 як дочка спадкодавця та спадкоємець першої черги за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 45 років в смт.Коропець Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого Коропецькою селищною радою Монастириського району Тернопільської області 20.09.2006 року, актовий запис №53.

Ще за життя як встановлено в судовому засіданні померлій належав:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. під літерою «А», Сарай «Б», Гараж «В», Сарай «Г», Літня кухня «Д», Ворота, хв. №1, Огорожа №2, Доріжка №3, Мощення №4, Ворота №5, Криниця «К».

Як вбачається з матеріалів справи вказане майно ОСОБА_3 фактично успадкував її чоловік, як спадкоємець першої черги - ОСОБА_4, що підтверджується довідкою №295/10-07 від 15.02.2018 року, виданою виконавчим комітетом Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області, згідно якої встановлено, що на день смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, у житловому будинку в АДРЕСА_2 проживав її чоловік ОСОБА_4.

Шлюбні відносини між померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджуються:

- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 19.10.1980 року згідно якого ОСОБА_3 змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» і є дружиною ОСОБА_4.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв'язку з вищевказаним суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 вважається таким, що фактично прийняв спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки проживав на час відкриття спадщини з померлою.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 58 років в смт.Коропець Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 виданого Коропецькою селищною радою Монастириського району Тернопільської області 21.01.2015 року, актовий запис №02.

Ще за життя, як встановлено в судовому засіданні, померлому належав:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. під літерою «А», Сарай «Б», Гараж «В», Сарай «Г», Літня кухня «Д», Ворота, хв. №1, Огорожа №2, Доріжка №3, Мощення №4, Ворота №5, Криниця «К».

Як вбачається з матеріалів справи вказане майно ОСОБА_4 фактично успадкувала його дочка, як спадкоємець першої черги - ОСОБА_1, що підтверджується довідкою №297/10-07 від 16.02.2018 року, виданою виконавчим комітетом Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області, згідно якої встановлено, що на день смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, у житловому будинку в АДРЕСА_2 проживала його дочка ОСОБА_1.

Родинні відносини між померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 підтверджуються:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 виданого Коропецькою селищною радою Монастириського району Тернопільської області 12.06.1981 року, згідно якого ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1;

- свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 від 29.08.1999 року згідно якого ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В зв'язку з вищевказаним суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки проживала на час відкриття спадщини з померлим, що підтверджується довідкою наданою виконавчим комітетом Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області №297/10-07 від 16.02.2018 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що оригінал вказаного правовстановлюючого документу на зазначений будинок був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті «Вісті Придністров'я» №8 (7240) від 23.02.2018 року.

Згідно даного повідомлення вбачається, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 видане Коропецькою селищною радою народних депутатів 30.08.1989 року ОСОБА_2, загублено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому у положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В судовому засіданні було встановлено існування оригіналу Свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Коропецької селищної ради народних депутатів №116 від 30.08.1989 року, здійснено реєстровий напис в реєстрову книгу №6 стор. №69 за реєстровим №628, 19.06.1990 року.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливість з даних причин оформити спадщину в установленому законом порядку доведена матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже вона як спадкоємець за законом має право на вказане в позовній заяві спадкове майно, інших спадкоємців, які б претендували на дане спадкове майно у спадщині судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються житловий будинок з надвірними будівлями.

В зв'язку з наведеним та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на спадкове майно згідно позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), проживаючої за адресою АДРЕСА_2 до Коропецької селищної ради (код ЄДРПОУ 04396242), юридична адреса місцезнаходження: вул.М.Каганця №10 смт.Коропець Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 55,5 кв.м. під літерою «А», Сарай цегляний «Б», Гараж 1/2 цегла, 1/2 блоки «В», Сарай цегляний «Г», Цегляна літня кухня кухня «Д», Ворота, хвіртка №1, Огорожа №2, Доріжка №3, Мощення №4, Ворота №5, Криниця «К», в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. М. Іванчук