Ухвала суду № 73491224, 18.04.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/541/17

Провадження № 6-а/515/962/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

18 квітня 2018 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Семенюк Л.А.

за участі секретаря Унгурян Т.В.

представника заявника ОСОБА_1 сільської ради

Татарбунарського району Одеської області

ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари Одеської області заяву ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2018 року представник ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району в Одеській області ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист, виданий Татарбунарським районним судом Одеської області від 05.02.2018 року в справі №515/541/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району в Одеській області про скасування рішення щодо відмови у викупі земельної ділянки та зобов’язання відповідача прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її викупу, таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на наступні обставини.

20 вересня 2017 року Татарбунарським районним судом Одеської області за результатами розгляду адміністративної справи №515/541/17 за вищевказаним адміністративним позовом винесено постанову про частково задоволення вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району Одеської області про скасування рішення щодо відмови у викупі земельної ділянки та зобов'язання відповідача прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її викупу.

Визнано протиправним та скасувано рішення ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району Одеської області №189-1 від 23 березня 2017 року «Про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо викупу земельної ділянки». Зобов'язано ОСОБА_1 сільську раду Татарбунарського району Одеської області повторно розглянути та прийняти рішення по заяві ОСОБА_3 про викуп земельної ділянки площею 0,348 га, що розташована по вул.Центральна, 16-а в с.Лебедівка Татарбунарського району Одеської області з вирішенням питання щодо проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки з метою її викупу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

05 лютого 2018 року Татарбунарським районним судом видано відповідний виконавчий лист та 06 лютого 2018 року, на підставі заяви ОСОБА_3 про примусове виконання рішення суду та зазначеного виконавчого листа, старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №55719412.

Однак, на час видачі виконавчого листа, як зазначає заявник, ОСОБА_1 сільська рада, як боржник, в добровільному порядку виконала рішення суду від 20.09.2017 року, оскільки 13 жовтня 2017 року на ХХІХ черговій сесії ОСОБА_1 сільської ради було повторно розглянуто заяву ОСОБА_3 щодо викупу земельної ділянки площею 0,348 га, що розташована по вул. Центральна, 16-а в с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області та, за результатами голосування депутатів ОСОБА_1 сільської ради, відповідну заяву не було ані задоволено, ані відмовлено, про що до Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області було надіслано лист-повідомлення № 6816000029540, який був отриманий 24.03.2018 року та скаргу № 6816000029639, яка отримана 07.04.2018 року.

Тому, заявник вважає, що підстав для видачі виконавчого листа не було, а тому його необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно положень ч.1 ст.374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи (а.с.95), заяви про розгляд справи у її відсутності не надала.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи (а.с.95), заяв чи заперечень проти заяви не направив.

Відповідно до вимог ч.3 ст.374 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, долучені до неї матеріали, а також матеріали адміністративної справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.09.2017 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району Одеської області про скасування рішення щодо відмови у викупі земельної ділянки та зобов'язання відповідача прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її викупу - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району Одеської області №189-1 від 23 березня 2017 року «Про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо викупу земельної ділянки».

Зобов'язано ОСОБА_1 сільську раду Татарбунарського району Одеської області повторно розглянути та прийняти рішення по заяві ОСОБА_3 про викуп земельної ділянки площею 0,348 га, що розташована по вул.Центральна, 16-а в с.Лебедівка Татарбунарського району Одеської області з вирішенням питання щодо проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки з метою її викупу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. (а.с.72-75).

05.02.2018 року за заявою стягувача ОСОБА_3, Татарбунарським районним судом Одеської області по справі видано виконавчий лист та передано на примусове виконання (а.с.82).

Копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.88) підтверджується, що старшим державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 06.02.2018 року відкрито виконавче провадження згідно виконавчого листа № 515/541/17.

Судом також досліджено копію витягу з протоколу ХХІХ сесії першого скликання від 13 жовтня 2017 року (а.с.90), долучену до заяви, з якої вбачається, що 13 жовтня 2017 року на ХХІХ черговій сесії ОСОБА_1 сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_3 щодо викупу земельної ділянки площею 0,348 га, що розташована по вул. Центральна, 16-а в с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області та за результатами голосування депутатів ОСОБА_1 сільської ради(а.с.91), по даному питанню рішення не прийнято.

При прийнятті рішення, судом враховуються вимоги статті 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 124 і ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства. Обов'язковий характер судового рішення, постановленого іменем держави, підкреслює авторитет судової влади і сприяє утворенню в Україні режиму законності. Крім того, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантується: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, що ст. 6, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії ст.6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Відповідно до ч. ч.1-4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Принцип обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону по справі, у якій вони постановлені. Тому вони обов'язкові для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 374 КАС України передбачено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Судом з достовірністю встановлено, що на виконання рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.09.2017 року, яким було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району в Одеській області про скасування рішення щодо відмови у викупі земельної ділянки та зобов’язання відповідача прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її викупу, боржником повторно виносилась на розгляд 29 чергової сесії ОСОБА_1 сільської ради, яка відбулась 13 листопада 2017 року, заява ОСОБА_3 щодо викупу земельної ділянки площею 0,348 га, що розташована по вул. Центральна, 16-а в с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області, однак, за результатами голосування депутатів ОСОБА_1 сільської ради, відповідну заяву не було ані задоволено ані відмовлено (рішення не прийнято).

Тобто, ОСОБА_1 сільська рада, як боржник, в добровільному порядку не виконала рішення Татарбунарського районного суду від 20.09.2017 року по справі № 515/541/17, отже підстави для видачі виконавчого листа від 05.02.2018 року щодо повторного винесення на розгляд найближчої сесії сільської ради заяви ОСОБА_3, існують.

Розглядаючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вивчивши обставини, які підтверджуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення. Виконавчий лист, виданий 05.02.2018 року Татарбунарським районним судом Одеської області, оформлений належним чином та відповідає вимогам, встановленим до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", виданий судом у встановлений законодавством строк та прийнятий до виконання державним виконавцем з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Беручи до уваги вище наведене та зважаючи на те, що на даний час обов'язок боржника щодо вимог ОСОБА_3, задоволених, набравшою чинності постановою Татарбунарського районного суду від 20.09.2017 року, добровільно не виконаний, оскільки доказів цього заявником суду не надано (рішення по його заяві не прийнято), інших підстав, передбачених ч. 4 ст. 374 КАС України не встановлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 2, 5, 19, 20, 72-77, 241- 246,374 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 сільської ради Татарбунарського району в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області відповідно до вимог ч.1 ст. 295 КАС України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VIІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Семенюк Л.А.