Ухвала суду № 73490340, 21.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9734/18

Провадження № 1-кс/761/6734/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Щебетуна В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Маркевича В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 151 000 400 010 16 у якому

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Красний луч Луганської обл., громадянин України, росіянин, з середньою спеціальною освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, без постійного та тимчасового місця проживання на території м. Києва, не судимий

підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3,4 ст. 358 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Щебетуном В.В. клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві Боголюба Є.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими особами упродовж 2015-2017 років розробили злочинний план з незаконного заволодіння квартирами.

Внаслідок зазначених дій перелічених вище осіб завдана шкода фізичним особам у розмірі 9 331 893 грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 13.03.2018 повідомлено підозру за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3,4 ст. 358 КК України.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений до 23.03.2018.

Генеральною прокуратурою України 14.12.2017 строк досудового розслідування продовжений до дев'яти місяців, тобто до 27.03.2018.

Матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту для ознайомлення. Враховуючи, що строк ознайомлення стороною кримінального провадження з матеріалами у силу ст. 219 КПК України не входить у строк досудового розслідування, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою на 60 діб з урахуванням того, що раніше встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на необґрунтованості висунутої ОСОБА_1 підозри та відсутності зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного.

Також сторона захисту просила врахувати, що підозрюваний тривалий час перебуває під вартою та наполягала на застосуванні до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією ОСОБА_1 від суспільства.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Так, у силу ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування та у порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ст.199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованих злочинів.

Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку. Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду, ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя, вчинить інше кримінальне право рушення та буде причиною суспільного безладу.

Викладене покладає на слідчого суддю обов'язок при розгляді клопотання продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2018 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків в кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, відповідно до рішення «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_1 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, зокрема, постійного та тимчасового місця проживання на території м. Києва, міцних соціальних зв'язків, сім'ї та утриманців, постійного місця роботи.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_1 злочини вчинені з метою власного збагачення, факт того, що підозрюваний не працевлаштований, офіційного та стабільного джерела доходів не має, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було основним способом заробітку, отже ризик того, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність є реально існуючим.

У той же час, приймаючи до уваги тривалий строк досудового розслідування, обсяг проведених органом досудового розслідування слідчих дій, слідчий суддя вважає малоймовірним ризик того, що ОСОБА_1 може здійснити незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_1

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання особи під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.

Постановою першого заступника Генерального прокурора від 14.12.2017 строк досудового розслідування продовжений до дев'яти місяців, тобто до 27.03.2018, однак з 15.03.2018 матеріали досудового розслідування відкриті стороні захисту для ознайомлення.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві Боголюба Є.В. задовольнити частково.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою по 05 травня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч