Ухвала суду № 73490178, 21.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46795/17

Провадження № 1-кп/761/1072/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді Циктіча В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Агрби Д.Р., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Панченко А.В., перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 114 08, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самтредіа Республіки Грузія, громадянин Грузії, грузин, який має середню освіту, у шлюбі не перебуває, в Україні без місця реєстрації, не судимий

обвинувачується за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України. Обвинувачений тримається під вартою, строк дії відповідної ухвали спливає 02.04.2018.

Враховуючи, що до вказаної дати судовий розгляд завершити неможливо суд у порядку ст. 331 КПК України поставив на обговорення 0443асників судового розгляду питання доцільності продовження раніше застосованого до обвинувачення запобіжного заходу.

Прокурор вважав наявними підстави для продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики неправомірної процесуальної поведінки останнього не зменшилися, зокрема, існує ймовірність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення; на думку прокурора, не виключається ризик переховування обвинуваченого від суду, з огляду на належність обвинуваченого до громадянства іншої країни. Крім того, прокурор просив взяти до уваги те, що потерпілим під час судового розгляду змінені показання на користь обвинуваченого, що, на думку державного обвинувача, є результатом здійснення на потерпілого незаконного впливу.

Захисник заперечувала проти подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки підозра є необґрунтованою, про що прямо свідчать показання потерпілого, ризики неправомірної процесуальної поведінки не доведені, належну поведінку обвинуваченого може забезпечити менш суворий запобіжний захід, оскільки у обвинуваченого є постійне місце проживання у м. Києві.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов висновку про таке.

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Під час судового розгляду і вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи не є можливою.

Проте згідно з положеннями ст. 178 КПК суд під час вирішення питань, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу, серед іншого має оцінити вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

У зв'язку з цим суд відмічає, що на цій стадії судового розгляду відсутні підстави для висновку про очевидну непричетність обвинуваченого до інкримінованих йому злочинів.

Отже, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.

На підставі положень ст.178 КПК суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого у місці його постійного поживання, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Покарання за вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушень за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України визначено у виді позбавлення волі строком до десяти років.

Даний фактор, на переконання суду, є вагомим чинником для спонукання обвинуваченого вжити заходів щодо переховування від суду.

Додатковою обставиною, яка сприяє вказаній неправомірній поведінці обвинуваченого є те, що він не має в Україні міцних соціальних зв'язків, є громадянином іншої держави, що надає йому додаткових можливостей для реалізації намірів переховування від суду.

Сукупність наведених обставин приводить суд до висновку про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 183, 184, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 по 19 травня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Циктіч