Ухвала суду № 73489079, 13.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14103/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Корнієнко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києві, клопотання відповідача ОСОБА_1 про визнання дій позивача, в межах розгляду цивільної справи за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Реал Банк», Національний Банк України про відшкодування шкоди, - зловживанням процесуальними правами, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа.

В судовому засіданні 13 квітня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 було заявлено клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, відповідно до якого відповідач просить суд: визнати зловживанням процесуальними правами з боку позивача такі його дії: подання декількох позовів до одних і тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, тобто вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, необґрунтоване та штучне об'єднання позовних вимог до 25 відповідачів, не пов'язаних між собою ані спільними чи однорідними правами, ані спільними чи однорідними обов'язками, з метою зміни підсудності справи, а також завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; застосувати до позивача заходи, передбачені ст. 148 ЦПК України, у вигляді штрафу в дохід державного бюджету; залишити позовну заяву Фонду гарантування фізичних осіб до ОСОБА_3 та інших фізичних осіб, треті особи: ПАТ «РЕАЛ БАНК» та Національний банк України, про відшкодування шкоди без розгляду.

В обгрунтування заявленого клопотання, відповідач, зокрема, посилається на те, що позивачем під час подачі позову вчинені дії, спрямовані на обхід Автоматизованої системи документообігу суду. Так, відповідно до відомостей веб-порталу «Судова влада України», позивачем майже одночасно подано чотири ідентичних позови (Деснянський районний суд м. Києва, Оболонський районний суд м. Києва, Дніпровський районний суд м. Києва, Московський районний суд м. Харкова). За усіма цими позовами повністю співпадає склад сторін (в тому числі 25 відповідачів) і предмет позову. Позивачем безпідставно застосовано процесуальну співучасть на стороні відповідачів. Позов заявлено до 25 відповідачів. При цьому, предметом спору не є спільні обов'язки відповідачів. Позивач у позові не зазначив матеріальну норму права, яка б встановлювала такі спільні обов'язки. Відповідачі також не пов'язані спільною підставою спричинення шкоди або однорідними правовідносинами. Частина відповідачів була пов'язана з ПАТ «РЕАЛ БАНК» трудовими правовідносинами, частина - цивільно-правовими, а частина - взагалі позадоговірними. Отже, двадцять п'ять відповідачів об'єднані в один позову абсолютно штучно і безпідставно. Крім того, ПАТ «РЕАЛ БАНК» зареєстровано у місті Харкові. Судячи з відомостей, зазначених у позовній заяві, у Харкові дотепер розташовується уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію банку. Більшість відповідачів також мешкають у Харкові. Розгляд справи з такою кількістю осіб, щ опроживають і перебувають у іншому місті, призведе до того, що більшість з відповідачів взагалі не зможуть взяти участь у судових засіданнях. Залізничний квиток від Харкова до Києва коштує від 350 до 500 гривень в один кінець. Враховуючи, дійсно скрутний матеріальний стан більшості відповідачів, вони не зможуть ані бути особисто присутніми на судових засіданнях, ані забезпечити присутність на них своїх представників - адвокатів. Такі ж ускладнення чекають на суд з викликом свідків, витребуванням письмових доказів, оглядом речових доказів. Вважає, що це є порушенням права на доступ до правосуддя внаслідок зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Представник позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Жегулін Ю.М., представник позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гуцул А.Д. проти клопотання заперечували.

Відповідачі ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_12, представник відповідача ОСОБА_22 - ОСОБА_30, представник відповідача ОСОБА_11 - ОСОБА_31 проти задоволення клопотання не заперечували.

Представник третьої особи Національного Банку України - Петроченко С.О. проти задоволення клопотання заперечував.

Вивчивши доводи поданого клопотання, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подана до Дніпровського районного суду м. Києва 19 вересня 2017 року, при цьому Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції, зокрема і в частині статті, яка регулює неприпустимість зловживання процесуальними правами, набув чинності 15 грудня 2017 року, тобто після подання позивачем позову.

Також, наведені у клопотанні відповідача доводи в частині зловживання позивачем процесуальними правами не можуть бути прийняті судом саме в якості наявності зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки автоматизована система документообігу в кожному суді є окремою, у зв'язку з чим суд не має фізичної можливості встановлення перебування інших позовів в інших судах України. Питання ж щодо процесуальної участі відповідачів та, в свою чергу, наявність порушення права та інтересів позивача кожним із відповідачем, вирішується судом вже під час розгляду справи, а не в ході підготовчого судового засідання, на якому вирішуються виключно питання, визначені ст. 197 ЦПК України. Крім того, віддаленість відповідачів від суду, де розглядається справа, не може слугувати підставою зловживання правами з боку позивача, оскільки позивач вправі подати позов за зареєстрованих місцем проживання будь-кого з відповідачів, заявлених у позові.

Аналізуючи вищевикладене, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про визнання дій позивача, в межах розгляду цивільної справи за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Реал Банк», Національний Банк України про відшкодування шкоди, - зловживанням процесуальними правами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 51, 260, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текс ухвали складено 17 квітня 2018 року.

Суддя: