Ухвала суду № 73488587, 17.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/182/18 Справа № 705/1084/18 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2018 р., якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Уманського РВП Уманського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_7, погодженого прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, на утриманні дітей не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -

колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий СВ Уманського РВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 по кримінальному провадженню № 12016250100000603 від 05 вересня 2016 року.

В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250100000603 від 05 вересня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, а саме - вбивство, вчинене через необережність.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9, знаходячись на території зерносушильного комплексу, що розміщений на земельній ділянці за межами с. Ладижинка Уманського району Черкаської області та прилягає до вул. Польової, в адміністративних межах Ладижинської сільської ради, перебуваючи в адміністративному приміщенні комплексу, проявив злочинну недбалість, тобто не усвідомлюючи суспільної небезпеки своїх дій, не маючи наміру позбавити життя потерпілого, не передбачив можливості настання його смерті від вчиненої ним дії, хоча повинен і міг передбачити, оскільки розумів, що останній перебував у нетверезому стані та був не в змозі своєчасно згрупуватись, при падінні в напрямку направленої сили, міг впасти на тверде покриття та травмуватись, з метою перешкоджанню входження ОСОБА_10 у вищевказане приміщення, діючи умисно, докладаючи зусилля штовхнув рукою в область, грудної клітини ОСОБА_10, який перебував на порозі вищевказаного приміщення, від чого потерпілий не втримав рівновагу, впав на спину та вдарився головою об бетоновану поверхню, у результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа, крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки з внутрішньомозковим крововиливом, та забоєм-розміченням головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/304 від 24.10.2016 р. носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, та не міг самостійно підвестися протягом 3-х хвилин. Після чого ОСОБА_10 підвівся на ноги та пішов з території зерносушильного комплексу до місця свого постійного проживання. В цей же день його стан погіршився та він був доставлений до Уманської міської лікарні, де в подальшому 13.09.2017 р. помер від отриманих тілесних ушкоджень.

З урахуванням зібраних по провадженню доказів, слідчим СУ ГУНП в Черкаській області за погодженням з прокурором Уманської місцевої прокуратури 25.05.2017 р. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя в ухвалі суду від 19.03.2018 р. зіслалався на те, що ст. 177 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються виключно щодо підозрюваної або обвинуваченої особи. На час звернення слідчого до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_9 не вважається підозрюваною особою, тобто клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 є необґрунтованим.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та просить призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

При цьому зазначає, що ОСОБА_9 на момент повідомлення про підозру змінив місце свого постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Зокрема вказує, що ст. 278 КПК України не регламентовано випадки повідомлення особи про підозру особі, яка змінила місце свого проживання, коли вручити письмове повідомлення про підозру неможливо з об’єктивних причин. Разом з тим, неможливість вручення особі повідомлення про підозру є не є передбаченою законом підставою для зупинення чи закриття провадження.

Зазначає, що факт направлення поштою повідомлення ОСОБА_9 за останнім відомим місцем його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6 не суперечить КПК України та підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв’язку від 27.05.2017 р., копія якого додана до матеріалів клопотання.

Тобто, органом досудового розслідування вжито всіх передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_9 про підозру і на даний час він має статус підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, та перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність зазначених ризиків.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя відмовляючи в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Уманського РВП Уманського ВП ГУ НП в Черкаській області про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_9, дійшов до вірного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що в ньому відсутні посилання на обставини, які б вказували на наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою (ч. 2 ст. 177 КПК України), а саме: у клопотанні не зазначені обставини і до нього не додано відповідних доказів, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 наведеного в клопотанні злочину.

Не зважаючи на те, що старшим слідчим зазначено, що 25.05.2017 р. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Але сам порядок вручення повідомлення про підозру врегульований положеннями ст. 278 КПК України, яка зазначає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До матеріалів клопотання старшим слідчим долучено фіскальний чек від 27.05.2017 року ПАТ «Укрпошта» м. Христинівка, де зазначено, що ОСОБА_9 відправлено рекомендований лист в смт. Ладиженку.

Відповідно до вимог ст. 136 КПК України в порядку вручення повідомлень доказом вручення такої підозри може бути розпис особи про отримання письмового повідомлення про підозру, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі такого документу, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Долучений до матеріалів клопотання фіскальний чек не містить імені та по батькові особи, якій було відправлено лист, повної адреси, та не містить відомостей, які б підтверджували, що у зазначеному листі було направлено повідомлення про підозру від 25.05.2017 р. ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Доказів того, що він отримав лист суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Нормами ст. 177 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються виключно щодо підозрюваної або обвинуваченої особи. Однак, на час звернення слідчого до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_9 не вважається підозрюваною особою.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог ст.ст. 177, 276-279 КПК України та дійшов вірного висновку про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9

При цьому слідчий та прокурор не надали жодного доказу на підтвердження офіційного повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.

Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_11 України, вимог інших актів законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення щодо відмови в застосуванні відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому ухвала слідчого судді від 19.03.2018 р. скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2018 р., якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Уманського РВП Уманського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_7, погодженого прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, - без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :