Ухвала суду № 73488578, 13.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/379/18 Справа № 711/1261/18 Категорія: ст. 84 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали клопотання за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання за хворобою,

в с т а н о в и л а :

Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2017 ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді 04 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Черкаської області від 29.01.2018 вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.11.2017 щодо ОСОБА_7 змінено в частині призначеного покарання та пом’якшено його до 02 років позбавлення волі, а, на підставі ст. 71 КК України, визначено до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2018 засудженого ОСОБА_7 тимчасово залишено в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» на період ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

14.02.2018 засуджений ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, в порядку ст. 84 КК України, про звільнення його від відбування покарання за хворобою, зокрема у зв’язку з захворюванням на СНІД – 4 клінічна стадія, кандидоз кишечного тракта та туберкульоз.

22.02.2018 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання за хворобою.

В обґрунтування такої відмови суд першої інстанції в ухвалі послався на те, що зазначене клопотання не відповідає вимогам Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом МЮ та МОЗ України № 1348/5/572 від 15.08.2014, оскільки медична карта на засудженого ОСОБА_7 містить у собі перелік діагностованих у нього захворювань, однак не містить висновку лікарської комісії, який згідно з положеннями ч. 5 ст. 154 КВК України, є невід’ємним додатком до клопотання або подання, внесеного в порядку ст. 84 КК України.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам провадження і просить застосувати до нього положення ст. 84 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання за хворобою.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції його клопотання, внесене в порядку ст. 84 КК України, розглядалось в режимі відеоконференції, на що він у категоричній формі відмовився, оскільки мав намір подати суду документи, що підтверджують наявність у нього відповідних захворювань, що є порушенням його права на безпосередню участь в судовому розгляді. Вказує, що розгляд його клопотання відбувався також за відсутності його захисника, що є порушенням його права на захист.

Стверджує, що у нього наявні захворювання, підтверджені медичними довідками, що дають підстави для застосування щодо нього положень ст. 84 КК України.

Звертає увагу на те, що він неодноразово звертався до адміністрації установи відбування покарання з проханням провести медичне обстеження, за результатами якого надати йому медичну допомогу, на що йому було відмовлено з підстав відсутності в установі відповідних можливостей.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі, міркування прокурора, який частково підтримав апеляційні вимоги сторони захисту та просив рішення суду першої інстанції скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції, вивчивши матеріали клопотання та особової справи на засудженого, перевіривши апеляційні вимоги засудженого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Під істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону слід розуміти такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, якщо судове провадження здійснено за відсутності осіб, участь яких в судовому розгляді є обов’язковою.

Як встановлено в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, при вирішенні доводів засудженого ОСОБА_7, заявлених в порядку ст. 84 КК України, судом першої інстанції не дотримано вимог, передбачених ст. 370 КПК України та допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, зокрема положень, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 412, що є безумовною підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Як встановлено колегією суддів, засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням у формі заяви, в порядку ст. 84 КК України, про звільнення від відбування покарання за хворобою, яке вирішується відповідно до розділу VIII КПК України, яким регулюється порядок вирішення питань, що виникають під час виконання судових рішень, зокрема в порядку ст.ст. 537-539 КПК України.

Згідно положень ст. 539 КПК України суд вирішує питання пов’язані з виконанням вироку за участю засудженого, його захисника, законного представника та прокурора. Інші учасники судового провадження повідомляються про час та дату розгляду справи, однак їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, суд першої інстанції не дотримався цих вимог процесуального закону.

Так, засуджений ОСОБА_7 в заяві, внесеної до суду в порядку ст. 84 КК України, окрім іншого, просить судовий розгляд здійснювати в його присутності.

20.02.2018 засудженого ОСОБА_7, який, на даний час, відбуває покарання в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» через адміністрацію установи повідомлено про дату, час та місце судового розгляду і роз’яснено положення ст. 336 КПК України про проведення судового провадження в режимі відеоконференції за участю засудженого.

Згідно розписки засудженого ОСОБА_7, останній заперечив проти проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

При наявності такої відмови засудженого, судом першої інстанції не вживались заходи для доставки останнього в судове засідання для безпосередньої участі в розгляді його заяви в порядку ст. 84 КК України.

В подальшому, заява засудженого ОСОБА_7 розглянута судом першої інстанції за його відсутності, незважаючи на вимоги ст. 539 КПК України щодо обов’язкової участі засудженого у судовому розгляді при вирішенні питання, пов’язаного з виконанням вироку та за відсутності його захисника – адвоката ОСОБА_8

При цьому, як вбачається зі звукозапису судового засідання, судом констатовано відмову засудженого ОСОБА_7 від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, як фактичну відмову останнього від участі в розгляді провадження.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження). Суд не має право прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

З огляду на вимоги п. 5 ст. 539 КПК України та ч. 2 ст. 336 КПК України, при наявності відмови засудженого ОСОБА_7 від проведення судового засідання у режимі відеоконференції за його участі, суд першої інстанції мав відкласти судовий розгляд та вжити заходів для доставки останнього з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для безпосередньої участі в судовому розгляді.

Зазначене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, також призвело до того, що, за відсутності даних в матеріалах клопотання про здійснення захисту інтересів ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8, суд не повідомив останню про час, дату та місце розгляду заяви засудженого, чим фактично звузив його права та порушив право на захист.

При новому судовому розгляді районному суду необхідно дотриматись вимог ст. 539 КК України, належним чином перевірити доводи засудженого ОСОБА_7, викладені ним в апеляційній скарзі та, відповідно до вимог кримінального і кримінального процесуального законів, прийняти судове рішення, яке б відповідало критеріям, передбаченим ст. 370 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, п. 6 ч.1 ст. 407, ст.ст. 409, 412, 415, 419, 539 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання за хворобою, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :