Вирок № 73488237, 16.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/798/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді – Кучеренко В.Г.,

при секретарі – Гладиш О.Ю.,

за участю прокурора – Гриневич М.С.,

адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 06.12.2017, близько 19 години 14 хвилин, керуючи автомобілем «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Гагаріна в м.Черкаси у напрямку вул.ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 18.1 Правил дорожнього руху України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований за зупинкою громадського транспорту «Золота рибка» і позначений дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» та лініями горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України, по якому рухався пішохід ОСОБА_7 зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, вчасно не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, продовжив рух та скоїв наїзд на останнього. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/1018 від 08.12.2017, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_5, а саме вимог п.п. 2.3 б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_7 Він же 06.12.17, близько 19 години 14 хвилин, керуючи автомобілем «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по вул.Гагаріна в м.Черкаси у напрямку вул.ОСОБА_6, під час проїзду нерегульованого пішохідного переходу, що розташований за зупинкою громадського транспорту «Золота рибка», скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7, який перетинав проїзну частину вул.Гагаріна по вказаному пішохідному переходу, спричинивши тілесні ушкодження останньому, чим призвів його до безпорадного стану та позбавив можливості вжити заходів до самозбереження, після чого, в порушення вимог п.2.10 а), г) та д) Правил дорожнього руху України, не вживши заходів для надання медичної допомоги потерпілому чи виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомивши про дану дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національно поліції, з місця події зник на своєму автомобілі, залишивши потерпілого на проїзній частині вул.Гагаріна в небезпечному для життя стані.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі, надав пояснення, що ввечері 06.12.2017, близько 19 години, коли вже зтемніло, він керував автомобілем НОМЕР_2. Рухався по вул.Гагаріна в м.Черкаси, від магазину «Гранд Маркет» в напрямку «Пагорбу Слави» зі швидкістю 60-65 км/год. По дорозі рухався ближче до центру. Назустріч їхав автомобіль який його засліпив, і саме в цей час з’явився пішохід, який застиг на хвилину, а потім стрибнув під машину, таким чином унеможливлюючи його об’їзд. Пішохід рухався в зоні дії пішохідного переходу, проте він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, як потім встановила судово-медична експертиза, вміст алкоголю в крові становив 2,38 %. Він спочатку навіть не зрозумів, що збив людину, а коли почав усвідомлювати скоєне дуже злякався виниклої ситуації, саме тому не зупинився та поїхав далі додому. З першого дня після того, як він вчинив наїзд на потерпілого, одразу ж розпочав надавати матеріальну допомогу дружині і сину загиблого. Під час досудового слідства відшкодовував матеріальні та моральні збитки потерпілій, а саме дружині загиблого ОСОБА_8 Цивільні позови заявлені потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_10 не визнає в повному обсязі. Про вказаних потерпілих він не знав протягом всього досудового слідства, оскільки вони з'явилися лише під час судового розгляду, розраховуючись з дружиною покійного, вважав, що розраховується з усіма потерпілими.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ст.135 ч.1 та ст.286 ч.2 КК України його вина повністю підтверджується:

-показами допитаної в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_8, яка показала, що 06.12.2017 року ввечері їй зателефонували працівники поліції, які повідомили про те, що трапилася дорожньо-транспортна пригода в наслідок якої загинув її чоловік ОСОБА_7 Одразу ж після загибелі з нею зв’язався обвинувачений ОСОБА_5, який протягом всього слідства надавав їй та її сину матеріальну допомогу. На даний час обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі розрахувався з нею, тому від поданого нею раніше цивільного позову до обвинуваченого вона відмовляється. ОСОБА_5 в повному обсязі відшкодував всі завдані матеріальні та моральні збитки, в тому числі можливого страхового відшкодування. Вказаний факт просить врахувати при призначенні ОСОБА_5 покарання, рахує, що обвинуваченому необхідно призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі. Що стосується обвинувачення в частині залишення її чоловіка в безпорадному стані, то вважає, що за даною статтею взагалі має бути закрите провадження, оскільки надання будь-якої допомоги з боку обвинуваченого не врятувало б його, оскільки від отриманих травм її чоловік загинув миттєво.

-показами допитаної в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_10, яка показала, що вона являється рідною сестрою потерпілого ОСОБА_7, який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.12.2017 року за участі обвинуваченого ОСОБА_5 Так 06.12.2017 року близько 23:00 години їй подзвонила невістка ОСОБА_8 і повідомила про загибель ОСОБА_7, про що вона розповіла матері. З невісткою вони домовилися, що ховатимуть загиблого в селі. Вона особисто домовилася з людьми, які привезуть тіло брата, які приготують обід, перевезуть людей з кладовища до місця обіду. Всі речі для поховання брата – купляла вона сама. Матір придбала костюм для поховання брата та труну. Проте під час досудового розгляду їх з матір’ю не було залучено потерпілими. Лише ухвалою суду від 14 лютого 2018 року її та ОСОБА_9В, яка є матір’ю загиблого, як близьких родичів померлого внаслідок шляхово-транспортної пригоди ОСОБА_7, визнані потерпілими в даному кримінальному провадженні. В результаті протиправних дій ОСОБА_5 вважає, що їм заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з втратою рідного брата та сина, що призвело до істотних змін в їхньому житті. Крім цього вважає, що діями обвинуваченого їм заподіяно матеріальну шкоду, яку вони понесли у зв'язку з похоронами нашого рідного брата та сина ОСОБА_7 Так, на перевезення тіла ОСОБА_7 з м.Черкаси до села Білоусївка Драбївського району Черкаської області ними був найнятий транспортний засіб, на заправку якого нами було витрачено 1000 гривень, що підтверджується фіскальним чеком від 08.12.2017 року. На поминальний обід - витрачено коштів на загальну суму 14495 гривень, що також підтверджується товарними чеками № 147 та № 148 від 7 грудня 2017 року про придбання продуктів. До сьогодні їм не відшкодовано ні матеріальної, ні моральної шкоди. Крім цього, вони понесли процесуальні витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. кожна. Крім того вона понесла процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, які просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на їх користь в повному обсязі.

- даними протоколу огляду місця події по вул.Гагаріна в місті Черкаси від 06.12.2017 та додатків до нього;

- даними протоколу огляду місця події на території буд. № 22 по вул. Айвазовського в місті Черкаси від 06.12.2017 та додатків до нього;

- даними висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/2445 від 10.01.2018;

- даними висновку судової трасологічної експертизи № 1/2925 від 22.12.2017;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 03-01/2018 від 08.12.2017 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 є сполучена травма голови, тулуба та кінцівок, що ускладнились розвитком шоку. При експертизі трупа виявлені наступні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді переломів та склепіння черепа, крововиливів в м'які мозкові оболонки та півкуль мозку та мозочка, забою головного мозку, крововиливів в м'які покрови голови з внутрішнього боку, синця та ран в правій лобній ділянці з переходом в праву виличну ділянку та в праву скроневу ділянку, рани на завитку правої вушної раковини, саден на підборідді до центру ; закрита травма тулуба у вигляді розриву між хребцевого диска між 2 та 3 грудними хребцями, забоїв та розривів легень, крововиливу в клітковину середостіння розривів печінки, крововиливу в клітковину заочеревинного простору, саден на правій половині нижньої третини живота, садна в ділянці верхньої передньої правої вісті здухвинної кістки, садна в ділянці крила лівої здухвинної кістки, садна в лівій надключичній ділянці, крововиливу в поперековій ділянці справа; травма кінцівок у вигляді закритого перелому верхньої третини правої малогомілкової кістки, саден на тильній поверхні обох кистей, саден на тильній поверхні лівого променево-зап’ясткового суглобу, саден на тильній поверхні лівої стопи, синця на передній поверхні нижньої третини лівого стегна, садна на передній поверхні верхньої третини лівого стегна, садна та крововиливу в правій підколінній ямці. Вказані ушкодження виникли дії тупих предметів. Сполучена травма голови, тулуба та кінцівок носить відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження виникли безпосередньо перед смертю. Малоймовірність можливість запобігання смерті після спричинення тілесних ушкоджень, навіть за умови своєчасного надання медичної допомоги. Не виключається можливість отримання вищеописаних тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, за обставинам, які вказані у фабулі даної постанови. Між сполученою травмою голови, тулуба та кінцівок та настанням смерті існує прямий причинний зв’язок. При судово-токсилогічній експертизі крові трупа виявлено еталон в кількості 2,38 проміле, що може відповідати середньому ступеню алкогольного сп?яніння у живих осіб.

- даними висновку судової автотехнічної експертизи № 4/2 від 04.01.2018 року, згідно якого встановлено, що за даних обставин, в дорожній обстановці, що склалась, водій автомобіля «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.2., 12.4, 18.1. Правил дорожнього руху України. Для відповіді на питання, що стосуються дій пішохода ОСОБА_7 спеціальних (технічних) пізнань в галузі авто технічних-досліджень не потрібно, тому орган досудового слідства та суд самостійно в змозі їх оцінити відповідності до вимог р. 4 Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених в постанові про призначення експертизи в діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5ВА. вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

За обставин зазначених в постанові про призначення експертизи в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4. Правил дорожнього руху, України, які, з технічної точки зору, не перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Для відповіді на питання, що стосуються дій пішохода ОСОБА_7 спеціальних (технічних) пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно, тому орган досудового слідства та суд самостійно в змозі їх оцінити у відповідності до вимог р.4 Правил дорожнього руху України.

За обставин зазначених в постанові про призначення експертизи, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_5 вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України.

- даними висновку судової психіатричної експертизи № 8 від 10.01.2018 року, згідно якого комісія приходить до висновку, що ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє прояви органічного психічного розладу у зв'язку з травмою головного мозку (29.01.2006 р.) з помірно вираженими церебрастенічними і когнітивними розладами, що при збереженні у нього критичних і прогностичних функцій, здатності до вольової регуляції своєї поведінки, достатній соціальній адаптації - не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, в тому числі розладів свідомості, що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви органічного психічного розладу у зв'язку з травмою головного мозку (29.01.2006 р.) з помірно вираженими церебрастенічними і когнітивними розладами, що при збереженні у нього критичних і прогностичних функцій, здатності до вольової регуляції своєї поведінки - не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_5 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України. Виходячи з обставин справи, встановлених в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена дійсними обставинами встановленими в судовому засіданні.

Виходячи з обставин справи, встановлених в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена дійсними обставинами встановленими в судовому засіданні. Зокрема поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_5, який зазначив, що дійсно, він 06.12.2017 року рухаючись в темну пору доби, не врахував дорожньої обстановки та внаслідок засліплення світлом фар автомобіля, який рухався назустріч, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/1018 від 08.12.2017 року від отриманих травм помер на місці пригоди. Крім того обвинувачений достовірно знаючи, що здійснив наїзд на пішохода свідомо зник з місця ДТП не надавши допомоги потерпілому, хоча як зазначено в висновку судово-медичної експертизи № 03-01/1018 від 08.12.2017 - навіть за умови своєчасного надання медичної допомоги, малоймовірність можливість запобігання смерті після спричинення тілесних ушкоджень.

Суд вважає, що пред’явлене обвинувачення доведено і дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого; за ч.1 ст.135 КК України – завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризуються за місцем проживання - позитивно.

Крім того судом враховується позиція потерпілої ОСОБА_8, яка зазначила, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі відшкодував їй завдану матеріальну та моральну шкоду і вона просить суд призначити покарання не пов’язане з реальним позбавленням волі.

В якості пом’якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставин суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, те що останній являється інвалідом ІІІ-ої групи, крім того він в добровільному порядку в повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_8

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставин судом не встановлено.

Суд вважає, що підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_5 ст.69 КК України не вбачається.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані різними частинами статті особливої частини КК України, тому суд вважає за необхідне призначити йому основні та додаткові покарання за кожний злочин окремо та по сукупності злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи на наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_5, з урахуванням його особи, який являється інвалідом, до кримінальної відповідальності притягується вперше, приймаючи до уваги позицію потерпілої ОСОБА_8, яка просила призначити обвинуваченому покарання не пов’язане з позбавленням волі, відсутність обставини, що обтяжують його покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні йому покарання не пов’язаного з реальним позбавленням волі, шляхом застосування до нього ст.75 КК України.

В рамках кримінального провадження потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 15495 грн. матеріальної шкоди на користь позивачів; стягнення 500000 гривень моральної шкоди кожному позивачу; стягнення 704,8 грн. судового збору кожній з позивачів та про стягнення на користь ОСОБА_10 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 4000 гривень.

Дослідивши письмові матеріали провадження суд приходить до висновку, що цивільний позов заявлений потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_10 по товарному чеку №148 від 07.12.2017 року оплатила продукти харчування на суму 3481,5 грн. та по товарному чеку №147 від 07.12.2017 року на суму 1835,58 грн. По фіскальному чеку від 08.12.2017 року оплатила вартість бензину на суму 1000 грн. Всього на загальну суму 6317,08 грн. А потерпілими заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди на загальну суму 14495 грн., однак потерпілою ОСОБА_9 не надано суду будь-яких платіжних документів, що підтверджують нанесення їй матеріальної шкоди, тому в цій частині позов слід задовольнити тільки на користь ОСОБА_10 на суму 6317,08 грн., в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди на суму 8177,92 грн. слід відмовити.

В позові ОСОБА_9 слід відмовити оскільки матеріальних витрат не понесла.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих суд виходить з наступного: позивачами заявлено про стягнення моральної шкоди на суму по 500 тисяч гривень кожній дану суму суд вважає явно завищеною та виходячи з міркувань розумності та справедливості на користь ОСОБА_9 слід стягнути моральну шкоду в сумі 70000 грн., так як остання являється матір?ю покійного і вона зазнала моральних збитків.

Доводи ОСОБА_10 про те, що вона зазнала психологічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення нею реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми не можуть бути покладені в основу судового рішення. ОСОБА_10 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, загиблий мешкав у м.Черкаси. ОСОБА_10 не була членом сім?ї загиблого не знаходилась на його утриманні, тому в її вимогах про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Крім цього не підлягають до задоволення вимоги позивачів про стягнення судових витрат, оскільки від сплати судового збору в сумі 704,8 грн. вони звільнені, а квитанція про оплату правової допомоги на суму 4000 грн. суду не надано.

Судові витрати по справі пов’язані із залученням експерта в розмірі 2429,31 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання:

-ч.1 ст.135 КК України – два роки позбавлення волі;

-ч.2 ст.286 КК України – п?ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді п?яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання визначивши йому іспитовий строк три роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 періодично з'являтися в органи пробації по місцю проживання для реєстрації, не змінювати без відому цих органів місце постійного проживання.

Цивільний позов заявлений потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_5 моральної та матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 6317,08 грн. матеріальної шкоди

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 70000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на залучення експертів в сумі 2429,31 гривень, перерахувавши їх до Державного бюджету України.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_2, який передано під схоронну розписку ОСОБА_5 – залишити за належністю; мікрона кладення з керма та сидіння водія, а також волосся з переднього скла автомобіля, зразки волосся трупа ОСОБА_7, які приєднані до матеріалів провадження – знищити; CD-R диск марки «Verbatim» серійний номер 3253101 RE 12736, який приєднано до матеріалів провадження - залишити при матеріалах провадження; пара чоловічих кросівок потерпілого ОСОБА_7, предмети одягу потерпілого ОСОБА_7, які передані під схоронну розписку потерпілій ОСОБА_8 – залишити за належністю; медична карта амбулаторно хворого ОСОБА_5 № 412, яка зберігається в КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» - залишити для подальшого зберігання, медична картка амбулаторно хворого ОСОБА_5 № 32-2420, яку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів – учасниками процесу з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_11