Постанова № 73487978, 18.04.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року

м. Рівне

Справа № 562/2666/14-ц

Провадження № 22-ц/787/440/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання : Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року, ухваленого в складі судді Кушніра О.Г., повний текст якого складено 05 грудня 2017 року, у справі №562/2666/14-ц,

в с т а н о в и в :

У вересні 2014 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 серпня 2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1703/0808/55-031, за яким останній отримав кредит у розмірі 139 000 доларів США строком по 04 серпня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. Внаслідок не виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 04 серпня 2014 року становить 3 133 951,09 грн. Зазначає, що 28 листопада 2012 року між ПАТ Сведбанк, який є правонаступником ВАТ Сведбанк, та Факторинговою компанією ОСОБА_3 укладено договір факторингу, згідно умов якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, у тому числі за вказаним вище договором, яка в свою чергу в подальшому за договором факторингу відступила права вимоги заборгованості за цим кредитним договором ТзОВ «Кредитні ініціативи». Посилаючись на невиконання боржником своїх зобов’язань, вказує на підставність достроковості стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка є поручителем за вказаним кредитним договором.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області позов ТзОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №1703/0808/55-031 від 04 серпня 2008 року в сумі 3 133 951,09 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» судові витрати по 1827,00 грн. з кожного.

Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов’язань за кредитним договором, порушення порядку та строків сплати кредиту утворилась заборгованість, що є підставою для її стягнення. Судове рішення мотивовано також тим, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ВАТ «Сведбанк», та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, згідно умов якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, у тому числі за договором №1703/0808/55-031 від 04 серпня 2008 року, яка а в подальшому 28 листопада 2012 року відступила свої права вимоги по кредитним договорам за договором факторингу ТзОВ «Кредитні ініціативи». Суд першої інстанції зауважив, що з моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору, що свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

В апеляційній скарзі, поданій 25 січня 2018 році ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що укладений договір факторингу між Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» від 28 листопада 2012 року в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 1703/0808/55-031 від 04 серпня 2008 року не відповідає нормам цивільного законодавства, порушує його права та інтереси, оскільки за неодноразовими зверненнями з вимогою надати для ознайомлення оригінали кредитного договору та договору іпотеки для підтвердження реальності переходу прав вимоги, ТзОВ «Кредитні ініціативи» таких договорів не надало, а лише повідомило про заміну кредитора у зобов’язанні. Посилається на вимоги ст. 517 ЦК України та вказує, що боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредитору до надання боржником доказів переходу прав у зобов’язанні до нового кредитора. Ухвалюючи рішення, суд не врахував відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів передачі кредитних договорів і документації за договорами факторингу новому кредитору.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не подав.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав .

Статтею 352ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

З матеріалів справи вбачається, 08 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1703/0808/55-031, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 139 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних на строк до 04 серпня 2018 року (а.с. 5-9).

Банк свої зобов’язання виконав, видавши ОСОБА_1 кошти в сумі 139 000 доларів США на споживчі потреби, що підтверджується його заявою на видачу готівки №2960999/0651 від 04 серпня 2008 року.

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, оплаті комісій, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості, відшкодування збитків в зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека: житловий будинок загальною площею 234,0 кв. м. та земельна ділянка площею 0,10 га за адресою вулю. Польова, 20 в м. Здолбунів Рівненської області.

Виконання зобов’язань ОСОБА_1 забезпечувалось договором поруки №1703/0808/55-031-Р-1 від 04 серпня 2008 року, укладеними між позичальником та ОСОБА_1 та ОСОБА_4

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» і ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників (а. с. 15-28).

28 листопада 2012 року TзOB «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на підставі договору факторингу передав ТзОВ «Кредитні ініціативи» набуте ним право грошової вимоги до позивача. За цим договором фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому даним договором (а.с. 29-39).

Факт передачі факторам Реєстру заборгованостей Боржників за вказаними договорами підтверджується Актами прийому та повідомленнями про проведення розрахунків та Реєстром заборгованостей боржників (а.с. 40 – 42, 43-44, 56-58).

Колегія суддів приходить до висновку, що за вказаним кредитним договором проведено заміну кредитора у зобов'язаннях, а тому на момент звернення ОСОБА_1 до суду всіма правами та обов’язками кредитора наділялося ТзОВ «Кредитні ініціативи».

За положеннями статей 626–628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вбачається, що позивач виконав умови договору, а відповідач в свою чергу порушив узгоджений сторонами графік погашення суми кредиту та допустив виникнення заборгованості.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений законом строк.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов’язань, станом на 04 серпня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 3133951,09 грн., з них: 135394,19 доларів США (еквівалентно 1 649 515,41 грн.) – заборгованість по тілу кредиту; 88 875,57 доларів США (еквівалентно 1082776,31 грн.) - відсотки за користування кредитом, 401 659,37 – пеня.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення з нього коштів за кредитним договором саме ТзОВ «Кредитні ініціативи» не заслуговують на увагу, оскільки договором факторингу передбачено право грошової вимоги, яка включає в себе право на повернення коштів від боржника в тих самих розмірах та у тій же валюті, які мали б бути повернуті основному кредитору.

Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами відсутні кредитні відносини, оскільки позивач за вимогою відповідача не надав оригінали договорів, безпідставні.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач надав до суду копії зазначених договорів, розрахунок заборгованості по кредиту, а відповідачі в свою чергу не надали суду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитно-іпотечних відносин та не спростували подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Судом таких доказів також не здобуто.

За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачам було відомо про отриманий кредит, умови його погашення, про що свідчить наявність у них оригінальних примірників відповідних договорів, які в судове засідання вони не пред’явили.

Крім того, колегія суддів вважає, що в разі незгоди з умовами кредитного договору відповідач міг скористатись своїм правом відкликати свою згоду на укладення договору про надання кредиту, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив, що свідчить по його обізнаність та погодження з умовами кредитного договору.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, суд вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим підстав для скасування зазначеного рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19 квітня 2018 року.

Головуючий :

Судді :