Ухвала суду № 73487927, 06.04.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2127/15-ц

провадження № 6/570/18/2018

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

pозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.П.Могили, 24) заяву заступника прокурора Рівненської області про видачу дубліката виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

покликаючись на те, що виконавчий лист у Рівненському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на примусовому виконанні не перебуває, оскільки втрачений відповідальною особою, заявник у поданій 30 березня 2018 року заяві просить видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня 2017 року по цивільній справі за позовом заступника прокурора Рівненського району Рівненської області в інтересах держави в особі: департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення транспортного засобу, наданого як гуманітарну допомогу.

Учасників справи належним чином повідомлено про час і місце розгляду заяви. За таких умов суд вважає за можливе розглядати заяву у їх відсутність та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень.

Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Крім цього, ч. 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.3 ст.535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. П.1 ч.1 ст.3 Закону встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з положеннями ч.2 ст.12 цього закону стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом /ст.446 ЦПК України/. Відповідно до змісту розділу 13 Перехідних положень ЦПК України п.п.17.4 п.17 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Законодавець не визначив вимог до форми та змісту заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Проте, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. Заява про видачу дубліката виконавчого листа може бути подана лише до спливу строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Якщо цей строк був пропущений стягувачем, то водночас із заявою про видачу дубліката виконавчого документа необхідно подавати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Встановлено, що стягувач звертався із запитом /вих.№05/2-60 вих 18 від 25.01.2018/ до Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Згідно відповіді Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №3570 від 09.02.2018 відмітка про отримання заява про відкриття вищезгаданого виконавчого листа прийнята спеціалістом відділу ОСОБА_2

З тексту відповіді вбачається, що ОСОБА_2 наразі звільнена з Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Згідно бази Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчий лист за №570/2127/15-ц/1086/2017 від 02.03.2017 на виконанні у Рівненському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області не перебуває.

Суд звертає увагу стягувача, що виконавчий лист з супровідним листом за №570/2127/15-ц/1086/2017 направлено 02.03.2017, але прокуратура області аж 25.01.2018 з'ясовує питання виконання виконавчого документу. Разом з тим, в матеріалах заяви про видачу дублікату виконавчого листа не долучено жодних доказів, на які є покликання, відтак не доведено права на звернення до суду зі вказаною заявою. Ба більше, відсутня копія відмітки про отримання виконавчого листа державним виконавцем, що в розумінні обставин справи є єдиною причиною відсутності даного документа.

Заявник не надав суду жодного документу, який підтверджує ту обставину, що оригінал виконавчого листа втрачений, а суд, відповідно до ч.1 ст.370 ЦПК України, може видати дублікат виконавчого листа лише замість втраченого оригіналу виконавчого листа, оскільки належним доказом втрати виконавчого документу є акт за висновками службового розслідування, проведеного з метою перевірки факту втрати виконавчого листа, затверджений начальником відповідної виконавчої служби. Зі змісту заяви про видачу дублікату виконавчого листа не зрозуміло, чи проводилось службове розслідування по факту втрати виконавчого листа, які його наслідки.

Таким чином, заява є не конкретизованою, не містить чітких вимог, як це передбачено ст.370 та 378 ЦПК України (в редакції 2004 року).

З іншого боку, зазначаємо наступне.

У рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт З мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), що, на думку суду, є неприпустимим в умовах розвитку демократичного суспільства. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, на виконанні якого наполягає стягувач, фактично нівелює сутність судового захисту та судового рішення, що є недопустимим в умовах демократичного суспільства.

У рішенні Європейський Суд з прав людини у справі проти України» за заявою № 40450/04 15 жовтня 2009 року наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.

Невід'ємність права сторони на виконання остаточного рішення суду також знайшло своє відображення в рішеннях у справах «Жовнір проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України», «Бакай та інші проти України», «Півень проти України» та інші.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, yе можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (п.35 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ( пункт 43).

Між тим, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_2 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гуренка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що рішення суду не виконане, оригінал виконавчого листа втрачений, тому не є можливим вжиття заходів забезпечення примусового виконання, враховуючи п.4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 року у справі «Ромашов проти України», висновки якого відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, і в якому зауважено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом, тому суд вважає, що є обгрунтовані підстави для видачі дублікату виконавчого листа

Згідно п.17 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки діючим ЦПК України не передбачена видача дубліката виконавчого листа, ст.431 ЦПК України передбачає викладення виконавчого листа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів. Станом на 06 квітня 2018 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не діє, оригінал виконавчого листа втрачений після отримання її відповідальною особою, тому суд вважає для забезпечення виконання рішення суду від 02 березня 2017 рокуза можливе видати дублікат виконавчого листа, керуючись ст.370 ЦПК України в редакції, яка була чинна станом на момент втрати.

Суд звертає увагу, що за таку видачу справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, причому повернення вказаного судового збору навіть у випадку звернення особи про таке законом не передбачено.

Керуючись ст.353 ЦПК України (чинний з 15.12.2017), ст.370 ЦПК України (чинний до 15.12.2017), суд

п о с т а н о в и в:

задоволити заявузаступника прокурора Рівненської області про видачу дубліката виконавчого листа.

Видати дублікат виконавчого листа по справі №570/2127/15-ц від 02 березня 2017року про стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Рівненської області судового збору у розмірі 292 грн. 32 коп.

Ухвала суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 /п'ятнадцяти/ днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.