Рішення № 73487455, 19.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.04.2018 Справа № 554/3868/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 квітня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Савченка А.Г.

при секретарях Гречка Є. В., Загорулько О. С.,

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю сторін: позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представників третьої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, третя особа Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

16.05.2017 позивачка ОСОБА_2 звернулася з цим позовом до суду, в якому просила скасувати постанову серії АА № 267507 від 07.05.2017, винесену відповідачем, відповідно до якої вона на підставі статті 183 КУпАП піддана адміністративному стягненню у виді штрафу сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. за завідомо неправдивий виклик поліції.

Заперечуючи факт вчинення інкримінованого їй порушення, вона зазначила, що нею дійсно о 10 год. 44 хв. 07.05.2017 було викликано працівників поліції за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв’язку з тим, що її колишній чоловік ОСОБА_7 вчинив сварку. На виклик прибув екіпаж поліцейських у складі двох осіб, якими було відібрано пояснення як від неї, так і її колишнього чоловіка без застосування з їх боку будь-яких заходів адміністративного впливу або висловлювання претензій з приводу неправдивого виклику поліції.

Однак, коли о 13 год. 18 хв. того ж дня після чергового виклику нею працівників поліції на місце виклику прибув інший екіпаж поліцейських, в складі якого був відповідач, то останнім було винесено постанови про притягнення її до відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу за завідомо неправдивий виклик поліції, в тому числі і за попередній виклик, який мав місце о 10 год. 44 хв. цього дня. Такі дії відповідача вважає незаконними, оскільки він на попередній виклик не виїжджав та обставини інкримінованого їй правопорушення не досліджував, а тому, на її думку, не мав права виносити оскаржувану постанову, яку вона вважає незаконною та просить її скасувати.

В судовому засіданні вона та її представник наполягали на задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився, подавши до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, наголошуючи, що позивачка дійсно вчинила інкриміноване їй правопорушення, за що у визначеній законом процедурі була піддана адміністративному стягненню, постанову про що він вважає законною та обгрунтованою. Він також подав клопотання про залучення до участі в розгляді справи третьої особи – УПП в м. Полтаві, яке було задоволено, та про розгляду справи без його участі.

Представник третьої особи в суді заперечувала проти задоволення позову, наголошуючи, що позивачка вчинила інкриміноване їй правопорушення, в зв’язку з чим у визначеній законом процедурі була піддана адміністративному стягненню, постанова про що є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Приписами ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 3 КУпАП).

У відповідності до статті 183 КУпАП відповідальність за нею наступає за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до витягу з ІІПС «АРМОР» 07.05.2017 о 10 год. 44 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що чоловік позивачки вчинює сімейну сварку по вулиці Леваневського, 9 в м. Полтаві, для перевірки чого направлявся екіпаж поліцейських, до складу якого входив інспектор Гробовий С. А., який відібрав заяву та пояснення від останньої, які було передано для перевірки до Полтавського ВП ГУ НП України в Полтавській області (а. с. 33).

За результатами проведеної перевірки даний факт свого підтвердження не знайшов та було прийняте рішення про списання матеріалів до справи Полтавського ВП відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення (а. с. 1, 23 висновку № 3990).

Це послужило підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн., про що відповідачем було винесено постанову серії АА № 267507 від 07.05.2017 (а. с. 17 висновку № 3990).

Оцінюючи дії відповідача та прийняте ним рішення, суд виходить з наступного.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

В судовому засіданні судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, наданий відповідачем разом з відзивом на позов.

З наданого відеозапису вбачається, що інспектор Бондар А. М. під час чергового виїзду за викликом позивачки на місце події, яких того дня нею та її чоловіком було зроблено дев’ять, з’ясовує обставини подій, які нібито, виходячи із змісту повідомлень мали місце, але свого підтвердження не знайшли, причини завідомо неправдивих викликів та виносить постанови про накладення на позивачку адміністративного стягнення.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та накладаючи на неї адміністративне стягнення, відповідач діяв у межах своєї компетенції та відповідно частин першої та другої статті 222 КУпАП, згідно з якою органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі і про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 183 КУпАП. При цьому від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, судом встановлено, що відповідач діяв відповідно до покладених на нього повноважень з дотриманням процесуальних процедур. Оскаржуване рішення прийняв на підставі наявних у нього доказів, які ним були оцінені відповідно до вимог закону.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивачки та її представника про порушення відповідачем встановленої КУпАП процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже і протиправності винесення ним оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що цих вимог закону з огляду на вищенаведені норми КУпАП відповідачем при притягненні до адміністративної відповідальності позивачки дотримано.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірною постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 267507 від 07.05.2017, винесену інспектором Бондарем А. М. про накладення на позивачку адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП у виді штрафу сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. та не вбачає підстав для її скасування, а отже для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6, третя особа Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя А. Г. Савченко