Постанова № 73486579, 18.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/734/18

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

18 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Войтюка Сергія Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі Шепетівське ОУПФУ), в якому просила визнати протиправною відмову органу пенсійного фонду в переведенні її на пенсію по інвалідності 2-ї групи відповідно до ч.9 ст.37 Закону України "Про державну службу" та зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй пенсію державного службовця по інвалідності 2-ї групи в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідці від 30.01.2018 року № 2/я-14, а саме: посадового окладу 5800,00 грн., доплати за ранг 600,00 грн., надбавки за вислугу років 2900,00 грн., середнього розміру надбавки за інтенсивність праці - 2200,00 грн., середнього розміру щомісячної премії за результатами роботи у грудні 2017 року - 13200,00 грн., середнього розміру індексації у грудні 2017 року - 179,72 грн., середнього розміру матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у грудні 2017 року - 12534,29 грн., з 31.01.2018 року.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з цією ухвалою позивач звернулася з апеляційною скаргою в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позовна заява ОСОБА_2 відповідає встановленим законом вимогам, а недоліки виявлені судом першої інстанції не були перешкодою для відкриття провадження у справі. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд порушив право позивача на доступ до правосуддя.

Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В судовому засіданні позивач підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просить її задовольнити. В свою чергу представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Окрім того, представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області мотивоване тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» в Хмельницькій області з 01.03.2018 р. виконання функцій територіальних управлінь здійснюється Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зазначене, враховуючи думку позивача та відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни первинного відповідача у справі Шепетівське ОУПФУ на його правонаступника - ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на слідуюче.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач у строк, визначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, недоліків позовної заяви не усунула, що є підставою для повернення позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом пункту 3 частини першої, частини другої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Як з'ясовано колегією суддів, позивач подала до суду позов, в якому заявила вимоги про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та про зобов'язання останнього вчинити дії. Наведене свідчить, що обраний останньою спосіб захисту у повній мірі відповідає завданню адміністративного судочинства, що спрямоване на ефективний захист прав особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, та способам захисту, встановленим КАС.

Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За правилами частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень-обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів-відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, законодавством регламентовано порядок звернення до суду та вимоги до адміністративного позову, дотримання яких є необхідним для прийняття позовної заяви до судового розгляду та відкриття провадження у справі.

Метою залишення позову без руху, є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Водночас, суд не повинен формально ставитися до виконання цього повноваження, оскільки виявлений недолік повинен бути таким, що перешкоджає відкриттю провадження в адміністративній справі.

Недоліки, що є неістотними і які можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду або під час розгляду справи не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2, предметом спору в цій справі є протиправність дій відповідача щодо відмови в переведенні позивача з пенсії про інвалідності на інший вид пенсії, яка передбачена Законом України "Про державну службу". Крім того, остання просила зобов'язати орган пенсійного фонду здійснити розрахунок пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату № 2/я від 30.01.2018 року.

Судом першої інстанції встановлено, що довідка, на яку посилається позивач, в матеріалах справи відсутня, що й стало підставою для винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.02.2018 року, в якій зокрема зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу чи належним чином завіреної довідки про заробітну плату позивача.

02.03.2018 року позивач надіслала на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду клопотання, в якому зазначила, що з метою виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, звернулась до відповідача з заявою про надання довідки про заробітну плату, однак отримала відмову мотивовану тим, що підстав для видачі їй такої довідки немає, вона може бути видана лише на вимогу суду.

Отже, позивач на виконання п.8 ч.5 ст.160 КАС України зазначила суду доказ, який не може бути поданий разом із позовною заявою.

На думку колегії суддів, відсутність вказаної довідки, не є перешкодою для відкриття провадження у справі, оскільки відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, на суд покладено обов'язок вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, а отже повернення позовної заяви позивачу фактично відбулось через виявлені недоліки позову, які могли б бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду або під час розгляду справи.

Варто зазначити, що в ухвалі про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявивши клопотання про витребування у відповідача довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, яка відповідачем не складалась, ОСОБА_2 в позапроцесуальному порядку намагається вирішити спір щодо її видачі, а тому її клопотання необгрунтоване та таке, що заявлене поза межами наданих позивачу у справі №822/734/18 процесуальних прав.

Однак, колегія суддів вважає, що оцінку обставинам справи, доказам, а також доводам сторін, суд може надавати під час вирішенні спору по суті, а не до відкриття провадження по справі, а отже на думку колегії суддів суд першої інстанції передчасно надав оцінку обставинам, якими позивач обґрунтовує позов та передчасно дійшов висновку що права позивача у межах спірних правовідносин не є порушеними.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що позивачем подано завідомо безпідставний позов, оскільки подаючи його, остання реалізовувала своє право на звернення до суду, що гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім того, наведені у позовній заяві обґрунтування позовних вимог, не дають суду на даній стадії підстав для висновку про їх очевидну безпідставність.

Також, на переконання колегії суддів, повернення скарги, заяви, клопотання на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України є крайнім заходом, який може бути застосовано судом виключно з урахуванням беззаперечно встановлених та доведених обставин щодо грубого зловживання учасником процесу своїми процесуальними правами, що унеможливлює подальший розгляд такої скарги, заяви, клопотання.

За правилами частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене та враховуючи передчасність прийняття судом першої інстанції рішення в порушення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року та вимог Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 5,160,169,243, 250, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Матеріали адміністративного позову направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 квітня 2018 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.