Рішення № 73485289, 13.04.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/274/18

Провадження № 2/444/457/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної адміністрації, третя особа : Оран місцевого самоврядування Забірська сільська рада Жовківського району про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, мотивуючи позовні вимоги тим, що народився та проживає в с. Синьковичі, Забірської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Зазначає, що його бабця, ОСОБА_3 двічі була заміжня. Перший шлюб вона реєструвала з ОСОБА_1 і тому мала прізвище ОСОБА_1. Від першого шлюбу бабця 06 серпня 1947 року народила батька позивача, ОСОБА_4, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00019175358 від 07.12.2017 року.

Крім цього зазначає, що ОСОБА_5, 25 серпня 1954 року у виконавчому комітеті Синьковицької сільської ради Жовківського району зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 (а.з. № 7 ) і тому прийняла прізвище ОСОБА_6, що стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану № 00019174115 від 07.12.2017 р. Бабця, ОСОБА_3, працювала та була членом сільськогосподарського підприємства, а тому мала право на земельну частку (пай) в розмірі 0,93 га на території Забірської сільської ради Жовківського району. Забірська сільська рада, на території якої знаходиться земельна ділянка 17.10.1994 року прийняла рішення № 4, яким передала бабці у власність земельну ділянку площею 0,93 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що стверджується Сертифікатом Серія ЛВ № 093612.

Вказує, що бабця, ОСОБА_3 померла 12 серпня 1996 року, а її чоловік, ОСОБА_6 помер значно раніше. Батько позивча, ОСОБА_4, помер 05 травня 2011 року.

Крім цього вказує, що як спадкоємець по Закону успадковує і її право на земельну частку (пай), а тому 12.11.2018 р. звернувся з відповідною заявою до Рава-Руської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину. Рава-Руська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності Сертифіката нового взірця. Така відмова засвідчується листом нотаріальної контори № 11/01-16 від 12.01.2018 року.

Крім цього вказує, що Рава-Руська державна нотаріальна контора в цьому ж таки листі повідомила позивача, що його брати та сестри, тобто онуки померлої, відмовляються від прийняття спадщини, зокрема : ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також, що інших спадкоємців, передбачених цивільним законодавством України, немає.

Просить задоволити позов.

Позивач в судове засідання не з»явилась, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задоволити.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явились, хоч про час та місце розгляду справи належно повідомлені, що стверджено повідомленням про вручення повістки, однак представником відповідача та третьої особи надіслано листи в яких вказали, що заперечень щодо позовних вимог позивача у них немає. Окрім цього у даних листах просили розгляд справи проводити у відсутності їх представників, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що бабця позивача, ОСОБА_3 двічі була заміжня. Перший шлюб вона реєструвала з ОСОБА_1 і тому мала прізвище ОСОБА_1. Від першого шлюбу бабця позивача 06 серпня 1947 року народила батька позивача - ОСОБА_4, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00019175358 від 07.12.2017 року.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, 25 серпня 1954 року у виконавчому комітеті Синьковицької сільської ради Жовківського району зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 (а.з. № 7 ) і тому прийняла прізвище ОСОБА_6, що стверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану № 00019174115 від 07.12.2017 р.

З копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 485872, вбачається, що ОСОБА_3 померла 12 серпня 1996 року.

З копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 244679, вбачається, що ОСОБА_4 помер 05.05.2011 року.

З копії сертифікату серії ЛВ № 093612, виданого Забірською сільською радою, вбачається, що такий видано на ім’я ОСОБА_3. В сертифікаті зазначено, що їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,93 га без контурного визначення зовнішніх меж та місцевості. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або коллективного господарства.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак судом встановлено, що позивачем не може бути пред’явлено для оформлення спадщини сертифіката на ім'я ОСОБА_3 нового зразка, а тому його позовні вимоги слід задоволити в судовому порядку.

Суд також враховує те, що відповідач ОСОБА_2 РДА не заперечує проти визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, дане право ніким не оспорюється, інші спадкоємці з відповідними вимогами не звертались.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право на земельну частку (пай) розміром 0,93 га в умовних-кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 21953.51 грн., що розміщена на території Забірської сільської ради Жовківського району в порядку спадкування по закону після смерті баби позивача ОСОБА_3, що настала 12.08.1996 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мікула В. Є.