Ухвала суду № 73485139, 17.04.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2241/18

Провадження № 2/442/1159/2018

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" квітня 2018 р. м. Дрогобич

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Павлів З.С., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, -

встановив:

Заступник Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом в інтересах Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останнього кошти, витрачені КНП «Дрогобицькою міською лікарнею №1» Дрогобицької міської ради yа стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 на користь Дрогобицької міської ради у розмірі 2292 грн.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного:

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці покликається на те, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов’язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Частинами першою та третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою вказаної вище норми передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави; обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

Обгрунтовуючи своє представництво в інтересах Дрогобицької міської ради та КНП «Дрогобицька міська лікарня №1», заступник Дрогобицької місцевої прокуратури покликається на те, що в штаті відділу охорони здоров’я ДМР відсутні спеціалісти в галузі права.

Дане покликання судом не може бути взяте до уваги на підтвердження права прокурора на звернення до суду із даним позовом, оскільки відділ охорони здоров’я ДМР є лише одним із структурних підрозділів виконавчих органів Дрогобицької міської ради.

Окрім цього, позивачем не долучено до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.

Позивач у позовній заяві посилається на п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, що під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому вважає що має пільги щодо сплати судового збору.

Однак, згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відтак, відшкодування витрат закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину не є відшкодуванням матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому за подання позовної заяви про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину необхідно сплатити судовий збір відповідно до розміру ставок судового збору, за подання позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розміри судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (1762 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вищевказаний судовий збір слід сплатити та перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів - УДКУ у м.Дрогобичі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 25262988, рахунок отримувача - 31213206700014, банк отримувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, призначення платежу - судовий збір, код 37390247.

У позовній заяві позивач вказує про третю особу: КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради.

Згідно вимог ст.53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Позивачем вимоги ст.53 ЦПК України не виконано.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки.

Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, –

постановив:

Позовну заяву заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без руху.

Повідомити заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів З.С.