Рішення № 73484783, 04.04.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

пр. № 2-а/336/88/2018

ЄУН № 336/7164/17

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов’язання перерахувати пенсію за віком та виплатити різницю,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, вказавши, що перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, отримував пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З досягненням шістдесятирічного віку позивач набув права на пенсію за віком на загальних підставах та 28.09.2017 року звернувся до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, яку позивачеві було призначено. Однак, відповідачем при призначенні позивачеві пенсії за віком фактично було здійснено переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому при нарахуванні пенсії використаний проказаний середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік. Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач просить визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в розрахунку позивачеві пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 40 ч. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.09.2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Сторони, повідомлені належним чином судовими повістками, згідно вимог ч. 1 ст. 127 КАС України, в судове засідання не з’явились.

Позивач направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності наполягаючи на задоволенні позову.

З урахуванням положень ст. 229 ч. 4 КАС України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічному засобу не здійснювалось.

Відповідачем до суду направлений відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проти позові відповідач заперечує, оскільки при переході з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тож правові підстави для задоволення позову відсутні.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У 2017 році позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком та позивачеві було призначено пенсію за віком з 28.09.2017 року, однак, розмір пенсії за віком відповідачем був перерахований з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 1 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року (далі по тексту Закон України № 2262) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Стаття 1-1 Закону України № 2262 вказує, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Стаття 5 Закону України № 2262 вказує, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 7 Закону України № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Аналізуючи вищевказані норми, суд дійшов висновку, що при набутті особою, яка отримує пенсію на підставі Закону України № 2262, права на пенсію з інших підстав, призначення якої передбачене іншим Законом України, пенсія такій особі повинна бути саме призначена, а не здійснене переведення особи з одного виду пенсії на інший.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (далі по тексту Закон України № 1058) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 Закону України № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

На підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону України № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України № 1058.

Водночас, у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, ОСОБА_1 спочатку було призначено пенсію відповідно до Закону України № 2262, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058 позивач звернувся вперше у 2017 році.

Стаття 40 Закону України № 1058 вказує у свою чергу, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та позов підлягає задоволенню в частині зобов’язання відповідача перерахувати пенсію позивачеві із застосуванням при розрахунку заробітної плати (доходу) при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Підстав для задоволення вимог позивача в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% суд не вбачає, адже позивачем не обґрунтовано чому він не згоден з розрахунками відповідача з цього приводу.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи вищевикладене, суд вирішує питання про стягнення судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 241-246 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови при перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 у застосуванні при розрахунку заробітної плати (доходу) при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком з 28 вересня 2017 року у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року із застосуванням при розрахунку заробітної плати (доходу) при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з урахуванням вже сплачених сум.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Відповідно до ст. 246 ч. 5 КАС України зазначаємо наступні відомості:

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Відповідач – Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, код ЄДРПОУ 41248959.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк