Постанова № 73483385, 19.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції Сагайдак В.В.

19 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/86/18ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 обласного військового комісаріату на рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду (м. Харків) від 08.02.2018 р. по справі № 820/86/18

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (далі по тексту – ОСОБА_1 ОВК, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за формою, встановленою додатком 13 до "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 р. по справі № 820/86/18 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 р. по справі № 820/86/18, прийнятим в порядку спрощеного провадження, адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Зобов'язано ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" за формою, встановленою додатком 13 до "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 р. по справі № 820/86/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким закрити провадження по справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач вже звертався до суду з аналогічними позовними вимогами, постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі № 820/2319/16-а позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. З огляду на викладене, стверджує про наявність підстав для закриття провадження у даній справі за п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що судом першої інстанції справа розглянута в порядку спрощеного провадження (без повідомлення сторін), колегія суддів, з огляду на наведені норми, вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у період з 16.11.1986 р. по 21.02.1989 р. проходив військову службу та приймав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в складі обмеженого контингенту Радянських Військ в Афганістані у в/ч 2042, що підтверджується довідкою ОСОБА_1 районного військового комісаріату від 04.06.2015 року № 3535, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.16).

Згідно з довідкою МСЕК від 22.10.2015 року №106417 позивачу була встановлена IIІ група інваліда війни (зворотній бік а.с.17).

19.12.2017 р. позивач звернувся із заявою до ОСОБА_1 ОВК про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у зв’язку з встановленням йому інвалідності, пов’язаної з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 ОВК від 26.12.2017 р. №3212/ВСЗ повідомлено позивача про те, що на звернення позивача із зазначеного питання ОСОБА_1 ОВК вже було надано відповіді від 29.02.2016 року №376/ВСЗ, від 08.11.2016 року №2577/ВСЗ. Повторно повідомлено, що згідно з вказівкою Державного секретаря Міністерства оборони України від 31.01.2017 року висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 13 Порядку призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, подається тільки за наявності всіх документів, зазначених у пунктах 10, 11 Порядку (а.с.10).

Не погодившись з бездіяльністю відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 ОВК щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення позивачеві одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", та зобов'язання відповідача подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, за формою, встановленою додатком 13 до "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту – Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ст. 23 Закону фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі по тексту – Порядок № 975).

За приписами пп.1 п. 6 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

За приписами п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом дотримано процедуру, визначену у п. 13 Порядку № 975.

При цьому, слід відмітити, що за змістом п.13 Порядку № 975 уповноважена особа, в даному випадку ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат – в будь-якому випадку складає висновок на підставі документів, що надаються заявником.

При цьому, рішення про призначення або відмову у призначенні та виплаті одноразової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів (в даному випадку – Міноборони України), а не уповноваженою особою.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 ОВК висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги не складався та розпорядникові бюджетних коштів не надавався.

Як вбачається зі змісту відповіді ОСОБА_1 ОВК від 26.12.2017 р. №3212/ВСЗ на звернення позивача, відповідач в обґрунтування бездіяльності щодо надання висновку посилається на попередні відповіді від 29.02.2016 року №376/ВСЗ, від 08.11.2016 року №2577/ВСЗ.

У свою чергу, згідно з наявними в матеріалах справи копіями зазначених відповідей, а також листа ОСОБА_1 ОВК від 29.05.2017 року № 1331/ВСЗ, відповідач вважає, що у спірних відносинах відсутні підстави для складення висновку щодо можливості виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв’язку з ненаданням останнім документу , що свідчить про обставини та причину поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

З приводу таких доводів відповідача колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово - лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі по тексту - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

В матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу засідання Центральної військово – лікарської комісії по становленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця (протокол № 2092 від 10.06.2015 року), що здійснювалось для визначення причинного зв'язку отриманих травм, контузій під час військової служби у країнах, де велись бойові дії. Як вбачається з даного витягу, у позивача було виявлено, зокрема, множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки, спини, лівої ноги, (контузія головного мозку – 1987 р.). Згідно з цим витягом поранення (контузія) ТАК, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Отже, посилання відповідача на те, що позивачем не було надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - є помилковим.

Крім того, довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААА № від 22.10.2015 року №106417 підтверджено, що поранення, контузія, захворювання позивача пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 2092 від 10.06.2015 року, яким встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, довідка МСЕК засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, контузії та захворювання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що станом на час виникнення спірних відносин визначення документа про обставини поранення наведено у п. 4.7 “Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей”, затвердженого чинним наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року. Вказаним нормативним актом (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що для отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності особою також додається документ про обставини поранення - копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідка командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Разом з тим встановлено, що такий документ подається лише у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Пунктом 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402, визначений порядок встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва) для учасників бойових дій при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби. Ці особи, незалежно від причин їх звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебуванням у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Саме в такому порядку Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України встановила причинний зв'язок поранення, контузії позивача з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Тобто, за змістом вказаного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) категорія осіб, до якої належить позивач, при зверненні за отриманням одноразової грошової допомоги - не зобов'язана була надавати додатково документ про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем по справі було допущено протиправну бездіяльність щодо складення висновку за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 та направлення його розпорядникові бюджетних коштів Міноборони.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", а також про зобов’язання відповідача подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості призначення ОСОБА_2 вказаної одноразової грошової допомоги, за формою, встановленою додатком 13 до "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530.

З приводу доводів відповідача про наявність підстав для закриття провадження у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 раніше звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив суд:

- визнати незаконною відмову ОСОБА_1 обласного військового комісаріату у складанні висновку щодо виплати ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги і направлення його на розгляд до Міністерства оборони України;

- зобов’язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо виплати ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності III групи після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби, та зобов’язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, в зв'язку з встановленням інвалідності III групи після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі №820/2319/16 адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною відмову ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 16.02.2016 року викладену у листі від 29.02.2016 року №1376/ВСЗ.

Зобов’язано ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.02.2016 року про виплату одноразової грошової допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів зауважує, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом (справа № 820/86/18) оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за зверненням позивача від 19.12.2017 р.

Разом з тим, предметом розгляду справи №820/2319/16 були дії ОСОБА_1 ОВК щодо відмови у складенні висновку щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги за результатами розгляду заяви позивача від 16.02.2016 року.

Таким чином, справи № 820/86/18 та № 820/2319/16 мають різні підстави та предмет позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі № 820/86/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5