Постанова № 73483078, 17.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/11691/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року у справі № 601/1417/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними,-

суддя в 1-й інстанції - Варневич Л.Б.,

час ухвалення рішення - 01.11.2017 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Кременець Тернопільської області,

дата складання повного тексту рішення - 01.11.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 27.03.2017 року № 6 в проведенні перерахунку пенсії. Зобов`язати Кременецьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області зарахувати до стажу державної служби період роботи з 06.08.1986 року по 10.09.1992 року (6 років 1 місяць і 4 дні) та провести перерахунок і виплату пенсії з виду на вид (з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з 09.02.2017 року).

Позовні вимоги мотивує тим, що з 06 серпня 1986 року по 10 вересня 1992 року працювала інспектором оргвідділу Виборзького райвиконкому Ленінградської області (РСФСР СРСР) на посаді старшого інспектора по спеціальній роботі. 04.06.1990 року Виборзький райвиконком був реорганізований в міськвиконком. 14.06.1990 р. позивачка була переведена спеціалістом 1 категорії по роботі з кадрами. 24.01.1992 року Виборзький райвиконком був ліквідований в Адміністрацію Виборзького району та вона була призначена ведучим спеціалістом сектору кадрів Адміністрації Виборзького району Ленінградської області. Дані посади, на яких працювала ОСОБА_1, відносяться до посад державної служби. Після приїзду з м. Виборг позивачка з вересня 1992 року по липень 1997 року працювала в Шумській райдержадміністрації. 08.07.1997 року ОСОБА_1 була призначена на посаду судді Шумського районного суду Тернопільської області, а 17.10.2016 року її повноваження були припиненні у зв'язку з досягненням 65-річного віку. 09.02.2017 року позивач звернулася в Кременецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про проведення їй перерахунку пенсії з виду на вид, а саме з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Однак, їй було відмовлено, оскільки стаж роботи позивачки на державній службі станом на 01.05.2016 року становить - 16 років 9 місяців та 9 днів (з 01.08.1974р. по 24.07.1986р., з 23.09.1992р. по 07.07.1997р.) Як вбачається з витягу з протоколу № 6 від 27 березня 2017 року, період роботи у Виборзькій міськадміністрації з 06.08.1986 р. по 09.10.1992 р. (6 років 1 місяць та 4 дні) Кременецьке управління пенсійного фонду України до уваги не взяло.

Дану відмову Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області позивачка вважає неправомірною, оскільки на момент 07.07.1997 р. (до призначення ОСОБА_1 суддею) її стаж роботи на посадах, віднесених до посад державної служби, становить більше як 20 років, а саме 22 роки, 11 місяців та 29 днів. А тому, вона має право на призначення пенсії державного службовця.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року у справі № 601/1417/17 позовні вимоги задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 року право на пенсію мають державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом № 889 мали не менше як 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі на 01 травня 2016 року. В статті 3 Закону України «Про державну службу» № 889 вказано, що дія цього Закону не поширюється на суддів.

Просить скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року у справі № 601/1417/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з трудової книжки серії НОМЕР_1 випливає, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала у Виборзькій міськадміністрації з 06.08.1986 року по 09.10.1992 року.

З витягу з протоколу № 6 від 06.04.2017 року за № 1657/02 слідує, що ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не дотримані вимоги Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах, зокрема, керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У зазначеному додатку міститься перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, до яких віднесено, серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За таких обставин, суд першої інстанції вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати відмову Кременецького об'єднаного управління ПФУ в Тернопільській області в проведенні перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язати його зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи державної служби період роботи в Виборзькому райвиконкомі, пізніше міськвиконкомі та Виборзькій державній Адміністрації Ленінградської області, Росія (тодішній СРСР) з 06 серпня 1986 року по 10 вересня 1992 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.

На момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії 09.02.2017 порядок призначення пенсії для державних службовців врегульований Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.

Відповідно до ст.90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, відповідно до п. п. 10-12 Прикінцевих положень Закон України «Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції правильно встановив, що підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначену віку.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII «Про державну службу».

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закон України «Про державну службу» № 889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Тобто, крім роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зараховуються інші періоди, передбачені цим Порядком.

Відповідно до абз.4 п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Таким чином, період роботи позивача у Виборзькій міськадміністрації з 06.08.1986 року по 09.10.1992 року зараховується до стажу державної служби, внаслідок чого, відмова відповідача у визначенні та призначенні пенсії державного службовця є протиправною, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, на те, що відповідно до статті 3 Закону України «Про державну службу» № 889 вказано, що дія цього Закону не поширюється на суддів, оскільки згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 року право на пенсію мають державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 мали не менше як 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі на 01 травня 2016 року.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

А висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - залишити без задоволення.

Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року у справі № 601/1417/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Я. С. Попко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 19.04.2018 року