Постанова № 73483002, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1371/17

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Осіпова М.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Держпраці у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,-

В С Т А Н О В И Л А :

11 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці в Миколаївській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати припис від 01.06.2017року № 14-01-132/0104-0084 та постанови про накладення штрафу від 30.06.2017 року № 48 КП і № 49 КП.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем процедури призначення та проведення перевірки, що мало наслідком невірних висновків про порушення позивачем трудового законодавства.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що підставою для проведення перевірки був лист управління СБУ в Миколаївській області. Після згоди Держпраці України на проведення позапланової перевірки, посадові особа вийшла на проведення перевірки за місцем здійснення господарської діяльності позивача. Враховуючи, що під час перевірки виявлені порушення позивачем вимог чинного законодавства, оскаржувані припис та постанови є обґрунтованими та законними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишені факти порушення позивачем КЗУпП, які встановлені актом перевірки № 14-01-132/0104. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилкового стягнуто з нього судовий збір.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2017 року до управління Держпраці у Миколаївській області надійшов лист управління СБУ в Миколаївській області, в якому повідомлялось про можливі факти використання праці іноземців та осіб без громадянства з порушенням норм міграційного та трудового законодавства, у тому числі, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), місце ведення підприємницької діяльності: АДРЕСА_2 (піццерія "Белла-Італія"). Питання для перевірки в листі відсутні.

18.04.2017 року відповідач отримав згоду Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки позивача, на підставі якої видано наказ від 10.05.2017 р. № 111 про проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з 15.05.2017 р. по 26.05.2017 р. Направлення № 232 на проведення перевірки видане ОСОБА_6 В направленні адресою позивача також зазначено АДРЕСА_1, а питання, що підлягають контролю: оформлення трудових відносин з найманими працівниками; ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці; використання праці іноземців та осіб без громадянства.

В ході проведення позапланової перевірки, яка проводилась з 15.05.2017 р. по 26.05.2017 р., про що складено акт № 14-01-132/0104, встановлені порушення:

- ч. 1 2, 3, ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущення до роботи трьох осіб без укладення трудового договору;

- ст. 189 КЗпП України в частині відсутності спеціального обліку працівників, які не досягли 18 років;

- ст. 191 КЗпП України, а саме: залучення неповнолітньої до роботи без попереднього медичного огляду;

- п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП України в частині не встановлення неповнолітній скороченого робочого часу.

На підставі акту перевірки 01.06.2017 р. відповідачем винесено припис № 14-01-132/0104-0084, яким позивача зобов'язано трудові відносини з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 привести у відповідність до вимог п. 6 ч. 2, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а також трудові відносини з ОСОБА_9 привести у відповідність до вимог п. 5-6 ч. 1, ч. 2-3 ст. 24 КЗпП України та забезпечити виконання вимог с. 189, 191 КЗпП України щодо оформлення трудових відносин з неповнолітньою.

30.06.2017 р. відповідачем винесено постанову № 48 КП, якою на позивача накладено штраф на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, а саме в розмірі 288 000 грн.

Постановою від 30.06.2017 р. № 49 КП на позивача накладено штраф на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 3200 грн.

Згідно відомостей ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_1 припинено 16.06.2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні законні підстави для призначення перевірки ФОП ОСОБА_1 Крім того, відповідачем не доведені порушення ФОП ОСОБА_1 норм чинного трудового законодавства.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V), Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390 (чинний на час виникнення спірних правовідносин), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1291/21603, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, та Кодексом законів про працю України.

Пунктом 1 Положення № 96 встановлено, що Державна служба України з питань праці, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Порядок № 390 встановлює процедуру проведення Держпрацею та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці.

За приписами п. 2 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Згідно п.3 Порядку № 390 інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена після отримання згоди від Держпраці України, тобто з дотриманням вимог п.2 Порядку № 390.

Разом з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем п.3 Порядку № 390 щодо визначення місця проведення перевірки. Так, в наказі і направленні на проведення перевірки (а.с.85-87) зазначена адреса проведення перевірки - м.Миколаїв, вул.Московська,38/1, однак фактично перевірка проводилась за іншою адресою - м.Миколаїв, пр-т Миру, 68-А.

В ході перевірки не встановлено та відповідачем не доведено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за адресою: м.Миколаїв, пр-т Миру, 68-А в кафе-піцерії "Белла Італія", а зворотні твердження в акті перевірки є документально непідтвердженими.

Як встановлено в ході розгляду справи, в кафе-піцерії "Белла Італія" за адресою: м.Миколаїв, пр-т Миру, 68-А, здійснює господарську діяльність та орендують приміщення декілька підприємців, в т.ч. дружина позивача - ОСОБА_10, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 28.02.2017 (а.с.51-51).

Наявність цивільно-правових договорів з ОСОБА_9 та ОСОБА_7, за яким останні зобов'язувались здійснити прибирання території, вірно розцінено судом першої інстанції, як намір позивача здійснити підготовчі дії перед початком господарської діяльності. При цьому судова колегія враховує, що за вказаними цивільно-правовими договорами позивачем здійснена оплата за виконану роботу, з якої також утримані податки і збори (а.с.55-59). Вказані особи включені позивачем у податковий розрахунок (Ф-1ДФ) сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2017 року (а.с.60-66).

ОСОБА_8 є працівником ФОП ОСОБА_10 згідно трудового договору від 24.02.2017 р. № 15-02/2017, не мав та не пояснював наявність відносин з позивачем.

Допитані судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не підтвердили наявність трудових взаємовідносин з позивачем.

В зв'язку із недоведеністю відповідачем правомірності постанов про накладення штрафу, а також припису про усунення порушень, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про визнання протиправними і скасування зазначених рішень органу державного нагляду.

Доводи апелянта про укладання позивачем договору оренди нежитлового приміщення 28.04.2017 за адресою: м.Миколаїв, пр-т Миру, 68-А не підтверджується матеріалами справи. Копію вказаного договору не додано відповідачем і до апеляційної скарги.

Для об'єктивного та повного з'ясування обставин справи апеляційним судом розгляд справи відкладався для виклику відповідача, який в перше судове засідання не з'явився. Відповідач не з'явився і в друге судове засідання, самоусунувшись від доведення правомірності оскаржуваних рішень.

Оскільки суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321,322,325, 329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Держпраці у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 19 квітня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К В.Кравченко