Ухвала суду № 73482836, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4777/16

УХВАЛА

19 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач, Уповноважена особа) про:

- визнання протиправними дій Уповноваженої особи по невключенню ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на повернення коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 20.01.2015 року №10007009909971;

- зобов'язання Відповідача включити Позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на повернення коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на повернення коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2016 року позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку пропуском Позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2018 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 - ухвалу суду апеляційної інстанції від 30.06.2016 року скасовано, а справу №826/4777/16 направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не було надано документ про сплату судового збору на суму 1 378,00 грн. або обґрунтоване з посиланням на відповідні докази клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення, розстрочення чи зменшення; апеляційна скарга викладена іншою, ніж державна, мовою. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку отримано Позивачем 28.03.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання визначених в ухвалі суду від 16.03.2018 року недоліків Апелянтом на адресу суду 10.04.2018 року направлено заяву, в якій останній просив прийняти апеляційну скаргу до розгляду російською мовою або у випадку неможливості її розгляду російською мовою направити її Позивачу для перекладу у зв'язку з відсутністю примірника апеляційної скарги у ОСОБА_2, що, на переконання останньої, є непереборною перешкодою для виконання необґрунтованої вимоги суду. Крім того, в указаній заяві зазначено, що в силу приписів ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захисту прав споживачів» Позивач звільнений від сплати судового збору, що, поміж іншим, підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №761/24881/16-ц.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам через призму усунення визначених в ухвалі від 16.03.2018 року недоліків апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо посилання Апелянта на неприйнятність відмови суду у розгляді апеляційної скарги Позивача російською мовою та необхідність направлення примірнику останньої ОСОБА_2 для здійснення перекладу суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, правове обґрунтування перешкоди розгляду судом апеляційної скарги, викладеної іншою, ніж державна, мовою, були викладені в ухвалі суду від 16.03.2018 року, по-друге, процесуальним законом не передбачено направлення стороні примірника апеляційної скарги на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, по-третє, в ухвалі від 16.03.2018 року було зазначено про необхідність саме викладення апеляційної скарги державною мовою, а не здійснення її перекладу. Отже, недоліки апеляційної скарги в частині необхідності викладення її державною мовою в установлений судом строк не були усунуті Позивачем.

Оцінюючи твердження ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору в силу положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 частини 1 вказаного Закону визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом заявлених позовних вимог є питання надання Уповноваженою особою необхідної інформації про ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для виплати останній гарантованої державою суми вкладу. Тобто, у даному випадку відносини між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень - Уповноваженою особою хоча і виникли внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту), однак перебувають у площині публічно-правових відносин, які, у свою чергу, не охоплюються правовим регулюванням Закону України «Про захист прав споживачів», у відтак положення ч. 3 ст. 22 останнього на спірні правовідносини не поширюються.

Посилання Апелянта на лист Верховного Суду України від 01.02.2013 року «Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)» в якості обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору судом оцінюється критично, оскільки такий лист не має обов'язкового для застосування характеру.

Крім того, помилковим, на переконання суду, є твердження ОСОБА_2 про необхідність звільнення останньої від сплати судового збору в силу правової позиції Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №761/24881/16-ц, оскільки у даній справі вирішувалося питання, чи підлягає звільненню від сплати судового збору споживач за подання апеляційної та касаційної скарги, а не лише позову. При цьому, суб'єктний склад та позовні вимоги у справі №761/24881/16-ц є відмінними від тих, що є предметом розгляду у справі №826/4777/16.

За таких обставин, суд вважає, що у межах встановленого строку ОСОБА_2 не було виконано вимоги ухвали суду від 16.03.2018 року в частині надання документу про сплату судового збору на суму 1 378,00 грн. або обґрунтованого з посиланням на відповідні докази клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення, розстрочення чи зменшення.

Згідно ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути Апелянту апеляційну скаргу та додану до неї матеріали.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко