Постанова № 73482663, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Справа № 826/18366/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника третьої особи Свистунова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі:

за позовом ОСОБА_2

до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство

«Дельта Банк»,

публічне акціонерне товариство

«Омега Банк»,

Головне територіальне управління юстиції у м. Києві,

про визнання дій протиправними та скасування запису,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», публічне акціонерне товариство «Омега Банк», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення 24.12.2012 р. запису до Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 7569419) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7569419) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесеного 24.12.2012 р. о 14:13:50 приватним нотаріусом КМНО Кондратюком В.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що про порушення своїх прав та інтересів він дізнався у листопаді 2016 року після отримання витягів з відповідних реєстрів, а також на те, що підставою для звернення з адміністративним позовом у цій справі стало виявлення неправомірності дій відповідача при внесенні 24.12.2012 р. до Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 7569419) запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що в цивільній справі про звернення стягнення не предмет іпотеки, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, предметом судового розгляду є зовсім інші правовідносини.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на необґрунтованість і безпідставність доводів апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався ч. 3 ст. 99 КАС України в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі, і ст.ст. 122, 123 КАС України у редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду, та виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав у жовтні 2015 року під час подання зустрічного позову по справі № 753/13954/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже пропустив шестимісячний строк на подання даного адміністративного позову.

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 3 ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленим цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та за загальним правилом становить шість місяців.

Виходячи з викладеного, колегія суддів встановила, що предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо внесення 24.12.2012 р. запису до Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 7569419) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, як на підстави звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач посилається на отримання ним 22.11.2016 р. відомостей про відсутність реєстрації відповідача у відповідному Єдиному реєстрі нотаріусів, відсутність у нього повноважень на вчинення спірної реєстраційної дії 24.12.2012 р., вчинення вказаної реєстрації за відсутності повного пакету документів, відомостей з реєстру про реорганізацію ВАТ «Сведбанк» та його правонаступництво.

Будь-які належні і допустимі у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України докази, які б підтверджували, що саме вказані обставини були відомі позивачу раніше, до 26.11.2016 р., у суду відсутні.

При цьому, той факт, що в жовтні 2015 року у цивільній справі № 753/13954/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звертався до ПАТ «Дельта Банк» із зустрічним позовом про визнання відсутності правовідносин, помилкового зарахування коштів та зобов'язання їх повернути, вказує на його обізнаність щодо виниклих правовідносин з приводу виконання договору іпотеки та ведення ним відповідної претензійно-позовної роботи, а не на те, що йому були відомі саме ті обставини, які стали підставами для звернення до суду з адміністративним позовом у цій адміністративній справі та не надають підстав вважати, що він повинен був про них дізнатися раніше, до 22.11.2016 р.

Адміністративний позов у цій справі позивачем подано 24.11.2016 р., тобто у межах шестимісячного строку з вказаної дати, а отже, у відповідності до вимог ст. 99 КАС України у редакції, чинній на той час (аналогічна норма - ст. 122 КАС України у редакції, чинній на теперішній час).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав вважати, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Приходячи до такого висновку, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 18 квітня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: