Постанова № 73482606, 17.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: №826/16573/17 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року

у справі №826/16573/17 (розглянутої у спрощеному (письмовому) провадженні)

за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року Центрального об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька», в якому просило стягнути з відповідача на користь пенсійного фонду заборгованість в сумі 140 736,99 грн. в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2017 по 30.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 за вересень - листопад 2017 року у розмірі 140736,99 грн на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідач по справі не був повідомлений про відкриття провадження у справі та не мав змоги подати до суду відзив.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» зареєстровано в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Листами №50652/10 від 07.09.2017, №57220/10 від 09.10.2017, №64279/10 від 15.11.2017 начальником відділу платежів до пенсійної системи були направлені розрахунки ПАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з вересня 2017 року на суму 321,91 грн.; з жовтня 2017 року на суму 321,91 грн.; з листопада 2017 року від 15.11.2017 № 64281/10 на суму 321,91 грн.; та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування" з вересня 2017 року на суму 52574,64 грн.; з жовтня 2017 року на суму 23071,30 грн.; з листопада 2017 року на суму 64125,31 грн.

У зв'язку несплатою позивачем відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2017 по 30.11.2017 за ПАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» утворилась заборгованість у розмірі 140 736,98 грн.

Оскільки ПАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» не було виконано зобов'язань щодо сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.09.2017 по 30.11.2017 пенсійний фонд звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 за вересень - листопад 2017 року у розмірі 140736,99 грн на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У відповідності до пункту 6.9. Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладені у постанові від 21 листопада 2017 року у справі №804/2980/15.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» зареєстровано в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В матеріалах справи наявна довідка №69774/10 від 11.12.2017 та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які були своєчасно направлені відповідачу.

Нараховані розрахунками суми за вересень-листопад 2017 року Приватним акціонерним товариством "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" у встановлений строк до Пенсійного фонду внесено не було.

У зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, перед позивачем за вказаний період по спискам № 1 і № 2 у загальній сумі 140736,98 грн.

Сума боргу, яка виникла по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем, ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не оспорювалась.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість задоволення позовних вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та відповідно стягненню з Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» заборгованості по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2017 по 30.11.2017.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось в тому, що ПАТ «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» не було повідомлено про відкриття провадження у справі та не мало змоги подати до суду відзив, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені твердження спростовуються наявним в матеріалах справи поштовим конвертом про направлення відповідачу ухвали суду першої інстанції про відкриття, з відміткою про повернення поштового відправлення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 31).

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горнозбагачувальна фабрика «Краснолуцька» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2018 року.