Постанова № 73482518, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1907/15 Суддя (судді) першої інстанції: В.І. Коваленко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ісаєнко Ю.А., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Кравченко М.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпромжитлобуд-2» про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (надалі за текстом - «ПАТ «БМ Банк») звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Кравченко М.В. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження №35209509 від 22.06.2015р.;

- скасувати постанову державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Кравченко М.В. про закінчення виконавчого провадження № 35209509 від 22 червня 2015 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Кравченко М.В. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження № 35209509 від 22 червня 2015 року. Скасовано постанову старшого державного виконавця Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Кравченко М.В. про закінчення виконавчого провадження № 35209509 від 22 червня 2015 року.

В апеляційній скарзі Уманський міський відділ Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові.

Зокрема, скаржник зазначає, що у зв'язку з визнанням недійсним договору іпотеки фактично втрачає чинність виконавчий напис, який вчинений на цьому договорі та на його виконання, а тому дії державного виконавця повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 березня 2010 року між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Христинівка-Агро» укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 38/3/19032010-DC.

За умовами цього договору позивач зобов'язався надати кредит в розмірі 172 000 євро, а ТОВ «Христинівка-Агро» - повернути кошти у строк до 18.03.2011 р. та сплатити відсотки за користування кредитом.

19 березня 2010 року з метою забезпечення виконання зобов'язання за названим кредитним договором між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» укладено договір іпотеки нерухомого майна № 38/3/19032010-DC-1, за змістом якого іпотекодавець передав, а банк прийняв в іпотеку: нерухоме майно - нежитлові будівлі і споруди, загальною площею 6 354,0 кв.м. та земельну ділянку, загально площею 4,5992 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для виробничих потреб (виготовлення будівельних матеріалів).

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Христинівка-Агро» зобов'язань за кредитним договором ПАТ «БМ Банк» розпочало процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а 19.07.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. вчинено виконавчий напис № 1556 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Даний виконавчий напис пред'явлений ПАТ «БМ Банк» до виконання.

Постановою державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції від 16 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження № 35209509 з примусового виконання виконавчого напису № 1556 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2».

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.2014 р. у справі № 705/1702/14-ц , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28.04.2015 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 932 446 грн. 28 коп. Задоволено зустрічний позов ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» до ПАТ «БМ Банк» та визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна № 38/3/19032010-DС-1 від 19.03.2010 р., укладений між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2».

22 червня 2015 року старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Кравченко М.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 352096509 на підставі п.4 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Це рішення обґрунтовано тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір іпотеки.

На момент виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначались Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі написи нотаріусів.

Згідно частини 1 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з буквального тлумачення наведеної норми, колегія судів підтримує правову позицію суду першої інстанції про те, що Законом № 606-XIV не передбачено закінчення виконавчого провадження у зв'язку із визнанням недійсним у судовому порядку договору іпотеки на підставі якого видано виконавчий напис нотаріуса, оскільки договір іпотеки не є рішенням суду чи іншого органу (посадової особи).

Твердження відповідача про те, що виконавчий напис є похідним від договору іпотеки, обґрунтовано не взято судом до уваги.

Як вірно зазначив окружний адміністративний суд ст. 49 Закону № 606-XIV містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. При цьому державний виконавець не вправі роботи висновки щодо дійсності виконавчого документу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що ПАТ «БМ Банк» пропущено строк звернення до суду, суд апеляційної інстанції не приймає як доказ, оскільки це питання вже вирішено Верховним Судом ухвалою від 14.02.2018 р.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 19.04.2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Ю.А.Ісаєнко

суддя Г.В.Земляна