Постанова № 73482330, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 року

справа № 804/6818/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Головко О.В.

судді: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у жовтні 2017 року звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період вересень 2017 року в сумі 68871 грн. 39 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» атестовано як наукову установу, на яку поширюється дія Закону України «Про науково і науково-технічну діяльність». Відповідач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та є платником страхових внесків (страхувальником).

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев’ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Згідно з пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» зобов'язане сплатити позивачеві різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, що працював на зазначеному підприємстві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» було направлено повідомлення територіальних управлінь Пенсійного фонду України про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислено відповідно до інших законодавчих актів, за вересень 2017 року, загальна сума витрат становить 68871,39 грн.

Проте ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» самостійно не сплачено вказані витрати, в результаті чого за вересень 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 68871,39 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Доводи апелянта, що ПрАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до моменту приватизації відносився до Державних наукових установ галузевого профілю і фінансувався з держбюджету СРСР та України, крім того 67 осіб, що додатково зазначені у повідомленнях позивача, набули науковий стаж в період до приватизації, коли підприємство було державним та фінансувалося за рахунок коштів державного бюджету, колегія суддів знаходить необґрунтованими, адже Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не ставить відшкодування різниці сум пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, в залежність від періоду, коли пенсіонер набув науковий стаж на підприємстві. За рахунок коштів державного бюджету фінансуються витрати лише установ, що включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, до яких відповідача не віднесено станом на 2017 рік.

Посилання апелянта на п. 4 Порядку, яким встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника, колегія суддів також знаходить необґрунтованою, адже в даному випадку зберігається порядок відшкодування різниці у розмірі вже призначених пенсій.

Спростовуючи доводи апелянта, що направлені позивачем повідомлення не є рішеннями суб’єкта владних повноважень та не спричиняють будь-яких прав та обов’язків, а носять лише інформативний характер, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору в даній адміністративній справі є не правомірність повідомлень УПФУ, а наявність факту заборгованості та відсутність самостійної її сплати позивачем.

Обов’язок щодо сплати вказаних відшкодувань покладений законом виключно на відповідні наукові установи та не передбачає винесення попереднього рішення суб’єктом владних повноважень.

При цьому, пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/6818/17 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 17 квітня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 19 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова