
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 квітня 2018 року справа №812/1515/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. у справі № 812/1515/17 (головуючий І інстанції Пляшкова К. О.) за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області , Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу,-
ВСТАНОВИВ:
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/1515/17 з апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч.3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, відповідно до п. 13 ч.1 «Перехідних положень» КАС України, у редакції, що діє з 15.12.2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, що діяла до 15.12.2017 року на час ухвалення рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
З матеріалів справи вбачається, що копія спірної постанови від 04 грудня 2017 року отримана представником апелянта 11 грудня 2017 року (а.с.215-216 т.1). Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції вперше 20 грудня 2017 року (а.с.223 т.1). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху (а.с.229 т.1). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору (а.с.233 т.1).
29 березня 2018 року апелянтом вдруге подана апеляційна скарга до суду першої інстанції (а.с.15 т.2), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що вперше апеляційна скарга була подана з додержанням строку, на виконання ухвали про залишення скарги без руху апелянтом було надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке отримано судом 06.02.2018 року, проте, судом клопотання не розглянуто.
Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами, з огляду на наступне.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.
Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Таким чином, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 КАС України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17)
Крім того, матеріали справи свідчать, що клопотання про відстрочення сплати судового збору було отримано та зареєстровано 07.02.2018 року, доказів протилежного матеріали спарив не містять. Після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, апелянт буд яких дій щодо завчасного звернення до суду вчинено не було.
Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.
Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини поважності пропуску строку є неналежними, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску.
Керуючись статтями 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. у справі № 812/1515/17- залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Г. Казначеєв
Судове рішення № 73482271, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/1515/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: