Постанова № 73482138, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Григорович О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Справа № 826/10550/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Андрущенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними, визнання незаконним і скасування рішення (висновку),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним включення позивача до списку осіб, що підлягають атестації та проведене відносно нього атестування;

- визнання незаконним та скасування рішення (висновку), оформленого протоколом Центральної атестаційної комісії ГУ НП України про невідповідність займаній посаді та звільнення з Національної поліції України через службову невідповідність стосовно позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що він дізнався про порушення своїх прав лише з листа ДЗЕ НПУ від 17.07.2017 р., надісланого у відповідь на його звернення від 10.07.2017 р., оскільки саме з цього листа йому стало відомо про наказ від 20.11.2015 р. щодо проведення атестування поліцейських, яке він проходив у грудні 2015 року.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, без урахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судове засідання апелянт та/або його представник не з'явилися. Представник апелянта ОСОБА_4 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом було відмовлено через відсутність належних правових підстав.

Судова колегія вважає, що в даному випадку наявні правові підстави передбачені КАС України для розгляду апеляційної скарги під час відсутності осіб які не з'явилися.

Крім того, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Суд зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційне провадження у даній справі відкрито 22.03.2018 р. і, відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України, процесуальний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду становить тридцять днів, тобто у даному випадку спливає 21.04.2018 р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у грудні 2015 року відносно позивача було проведено атестування, результати якого відображені в атестаційному листі від 30.12.2015 р.

18.01.2016 р. позивач був ознайомлений із вказаним атестаційним листом та зазначив, що категорично не згоден з рішенням атестаційної комісії.

21.08.2017 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення його права ще 18.01.2016 р., однак до суду звернувся лише у серпні 2017 року, тобто з пропуском процесуального строку, не навівши жодних обґрунтованих підстав для його поновлення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України у редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, визначено, що Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Аналогічні норми були закріплені у ч.ч. 1, 2, 3 ст. 99 КАС України в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі.

У п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України у чинній редакції закріплено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України в редакції, яка була чинною на момент ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі та чинна на теперішній час, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та становить у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби один місяць.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив атестування ще у грудні 2015 року та дізнався про його результати 18.01.2016 р., а отже, міг та повинен був дізнатися про порушення своїх прав, у тому числі й про підстави проведення атестування відносно нього.

Більш того, при ознайомленні з атестаційним листом 18.01.2016 р. він сам зазначив, що категорично не погоджується з рішенням атестаційної комісії.

При цьому, доводи апелянта про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише з листа ДЗЕ НПУ від 17.07.2017 р., надісланого у відповідь на його звернення від 10.07.2017 р., оскільки саме з цього листа йому стало відомо про наказ від 20.11.2015 р. щодо проведення атестування поліцейських, яке він проходив, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, він мав практичну можливість ознайомитися з таким наказом та/або дізнатися про його існування вже на стадії проходження атестаційних процедур і, тим більше, після ознайомлення з результатами атестування.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через пропуск строку звернення до суду за відсутності поважних причин є заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами та затягування судового розгляду.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 18 квітня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: