Постанова № 73482018, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2135/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності відповідача щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України № 580-VІІІ від 02.07.2015 року «Про Національну поліцію» (далі - Закон) протиправною та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому 2 групи інвалідності, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 даного Закону.

Чернігівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 25 січня 2018 року адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Зобов'язав відповідача призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому 2 групи інвалідності, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року та прийняти нову, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Окремо апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції, на те, що позивач вже скористався своїм правом та отримав одноразову грошову допомогу визначеною п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апелянт не навів жодного обґрунтування та доказів щодо порушення судом першої інстанції норм як матеріального так і процесуального права.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України в період з 15.05.1996 року по 06.11.2015 року.

Згідно акту про нещасний випадок № 63 від 05.11.2015 року, в якому вказано, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків капітана міліції ОСОБА_2

06.11.2015 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ України у зв'язку з організаційно-штатними змінами.

07.11.2015 року ОСОБА_2 був прийнятий на службу в Національну поліцію на підставі Закону України «Про національну поліцію» та призначений на посаду юрисконсульта сектору юридичного забезпечення ГУ НП в Чернігівській області.

Відповідно до свідоцтва про хворобу Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» від 09.03.2016 року позивачу встановлено наявність травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, та захворювань, пов'язаних з проходженням служби.

30.03.2016 року позивач був звільнений зі служби в поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Чернігівській області № 51 о/с від 18.03.2016 року та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію».

Як убачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 029599 позивачу з 21.04.2016 року була встановлена 3 група інвалідності, причиною якої є травма, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків.

В подальшому, як убачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 037485, позивачу з 20.04.2017 року була встановлена 2 група інвалідності.

12.07.2017 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності.

15.08.2017 року відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що йому відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону, оскільки на підставі висновку ГУ НП в Чернігівській області від 09.08.2017 року йому призначено одноразову грошову допомогу відповідно до п.п. 4 п. 1 ст. 97 цього Закону.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, зокрема - наказом МВС України № 4 від 11.01.2016 року «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського».

Колегія суддів вказує, що в даному випадку до спірних правовідносин застосуванню підлягає положення п. «б» ч. 1 ст. 99 Закону в редакції, на час виникнення спірних правовідносин, якою встановлюються розміри одноразової грошової допомоги.

Як убачається з матеріалів справи, позивач отримав травму під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ України. Причиною для встановлення позивачу інвалідності визначено травму, яка пов'язана з виконанням ним службових обов'язків, про що вказано у довідці до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 037485.

Тобто, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини свідчать про наявність підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Приймаючи висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги від 09.08.2017 року, дані обставини не заперечує і відповідач.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що спірні правовідносини в даному випадку виникли з приводу того, що відповідач призначив позивачу одноразову грошову допомогу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону, в той час, як позивач просив відповідача провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, яка пов'язана з виконанням ним службових обов'язків, що узгоджується з п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону.

Як убачається з заяви позивача від 12.07.2017 року, він просив відповідача провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, яка пов'язана з виконанням ним службових обов'язків.

09.08.2017 року відповідач приймає висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону у розмірі 144 000 грн.

15.08.2017 року відповідач надав позивачу відповідь, якою відмовив йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону, оскільки на підставі висновку ГУ НП в Чернігівській області від 09.08.2017 року йому призначено одноразову грошову допомогу відповідно до п.п. 4 п. 1 ст. 97 цього Закону.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідач жодним чином не довів та необгрунтував законність своїх дій щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги саме на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону у розмірі 144 000 грн., в той час, як всі документи, які подавалися відповідачу разом з заявою (рапортом) від 12.07.2017 року, містили інформацію про наявність у позивача інвалідності, яка пов'язана з травмою, отриманою ним під час виконання саме службових обов'язків, що відповідає п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до вимого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність своїх дій щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги саме на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону у розмірі 144 000 грн., а не на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 цього Закону.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, що жодним чином не спростовує правове обґрунтування суду першої інстанції.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції Чернігівської області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев