Постанова № 73481990, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 215/3246/17(2-а/215/132/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання – Лащенко Р.В., з участю представника відповідача-1 – ОСОБА_2, представника відповідача-2 – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 11 січня 2018 року у справі №215/3246/17(2-а/215/132/17) (головуючий суддя у 1 інстанції – Демиденко Ю.Ю., вступна та резолютивна частини рішення проголошені у м.Кривому Розі в залі №1 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу 11 січня 2018 року, повний текст рішення складено протягом п’яти днів) за позовом ОСОБА_4 до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської облдержадміністрації, Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської облдержадміністрації (далі – відповідач-1, МСЕК), Управління охорони здоров’я виконкому Криворізької міської ради Держави Україна (далі - відповідач-2,Управління), в якому просила зобов’язати відповідача-1 внести зміни до акту огляду МСЕК від 21.04.2010 року, в якому встановити другу групу інвалідності з визначенням 80% стійкої втрати професійної працездатності за наслідками виробничої травми, стягнути з відповідача-2 на її користь 750000 грн. моральної шкоди, а також клопотати від Управління надати благоустроєного житла за станом здоров’я.

В обґрунтування позову зазначила, що 21.04.2010 року її було визнано інвалідом другої групи з 01.05.2010 року за загальним захворюванням, про що складено довідку №013485, встановлено 25% втрати професійної працездатності. Із відсотком втрати професійної працездатності вона не погоджується, оскільки вважає, що він повинен становити 80%. Вона неодноразово зверталася до МСЕК з приводу перегляду відсотку втрати професійної працездатності, оскільки внаслідок травми в неї значно погіршився її стан здоров’я, від отриманого стресу в неї виникло захворювання щитовидної залози, але при кожному наступному огляді МСЕК відсоток втрати професійної працездатності становив 25% та не змінювався. Зауважила, що вона досі відчуває постійні болі в тих місцях, які були травмовані в наслідок виробничої травми, погіршився сон, в наслідок професійного захворювання вона не може працевлаштуватися на іншу роботу та забезпечувати себе матеріально, тому вважає, що діями лікарської комісії, їй завдано значної моральної шкоди.

Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07 серпня 2017 року в частині вимог адміністративного позову до відповідача-2 про стягнення моральної шкоди відмовлено у відкритті провадження.

Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 11 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що останній раз позивач була оглянута МСЕК 21.04.2010 року та їй встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням, безстроково та визначено 25% втрати професійної працездатності, про що складено ОСОБА_6 огляду МСЕК, однак суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову не взяв до уваги той факт, що 21.04.2010 року огляд МСЕК проводився без вивчення документів, що використовуються для визначення причинного зв’язку інвалідності, а саме: повторного ОСОБА_6 №3 про нещасний випадок від 03.06.2008 року, зокрема щодо обставин отримання виробничої травми та встановлення остаточного повного діагнозу за наслідками виробничої травми. Вважає, що при проведення огляду 21.04.2010 року відповідачем-1 було порушено вимоги діючих законодавчих актів стосовно визначення ступеню зниження життєдіяльності та професійної втрати працездатності.

Вважає, що внаслідок неправомірних дій їй було заподіяно і моральну шкоду, оскільки вона була вимушена звертатись за медичною допомогою, проходити обстеження та лікування, повторні огляди МСЕК, вести з цього приводу листування. Посилається на погане самопочуття, неспроможність справлятися зі своїми захворюваннями, що завдає їй тяжких психологічних, моральних і фізичних страждань.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача-1 та представник відповідача-2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача-1 та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що згідно ОСОБА_6 №3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 03.06.2008 року, з позивачем 09.10.2003 року стався нещасний випадок на виробництві та встановлено діагноз: закритий перелом лонної і сідничних кісток зліва, із задовільним стоянням відламків, пошкодження лівого крестцово-подвзошного зчленування, лівобічна посттравматична люмбоішілгія, початкові явища деформуючого спондильозу н/грудного і поясничного відділу позвонка, після травматичний стрес (а.с.8-10).

ОСОБА_6 розслідування нещасного випадку, що стався 09.10.2003 року у відкритому акціонерному товаристві «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» з ОСОБА_4, затвердженого генеральним директором ВАТ «ЦГЗК» 03.06.2008 року, були встановлені обставини нещасного випадку, причини та винні особи у його настанні (а.с. 13-17).

Колегією суддів встановлено, що згідно висновку Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України по справі №3208, позивач з 29.06.2004 року по 09.07.2004 року перебувала на стаціонарному обстеженні в інституті, направлена по питанню оскарження рішення МСЕК про групу інвалідності та % втрати працездатності, динаміка інвалідності за період з 01.02.2004 рік по 02.04.2004 рік: 10%; за результатами обстеження виявлена у хворої патологія та ступінь вираженості функціональних порушень не дають підстав для зміни рішення МСЕК (а.с.60).

В матеріалах справи також міститься висновок Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України по справі №1962, в якому встановлено, що зв’язати захворювання щитоподібної залози позивача з виробничою травмою на виробництві 09.10.2003 року не надається можливим, тому була залишена категорія «загальне захворювання» та в подальшому переглянуті відсотки втрати професійної працездатності і встановлено 25% в зв’язку з погіршенням стану здоров’я (а.с.61).

Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги ОСОБА_1 ДНА-02 №024621 від 14.05.2008 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності та 25 % втрати професійної працездатності (а.с.7).

У довідці від 21.04.2010 року ОСОБА_1 10ААА №013485 до акта огляду МСЕК визначено, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 01 травня 2010 року за загальним захворюванням безстроково (а.с.6).

Із відсотком втрати професійної працездатності позивач не погоджується, оскільки вважає, що він повинен становити 80%, у зв’язку з чим звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

ОСОБА_6 з п.п.1-5, 11 Положення «Про медико-соціальну експертизу» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 (далі – Положення) – вказане Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим… потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності…

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні МОЗ…у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.

ОСОБА_6 з п.п.11-13 Положення – міські (районні) комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, обласні комісії проводять повторний огляд хворих в разі незгоди з виновком районних комісій, а Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними комісіями і в разі необхідності скасовує їх.

Таким чином, саме на МСЕК (Комісію) покладаються функції щодо встановлення як відсотку стійкої втрати працездатності так і групи інвалідності.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з тим, що встановлення причинного зв’язку між виникненням у позивача захворювань із травмою, що сталася на виробництві, відноситься виключно до повноважень медико-соціальної експертної комісії, як і встановлення відсотку втрати професійної працездатності та встановлення відповідної групи інвалідності.

Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про неправомірність дій відповідача-1 при встановленні % втрати працездатності та групи інвалідності позивача.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано належних та переконливих доказів на підтвердження обставин викладених в позовній заяві, а також не обґрунтовано свої вимоги, не зазначено в чому саме полягає неправомірність дій відповідача-1 щодо встановлення % втрати працездатності та групи інвалідності та не підтверджено, що її права були порушені та підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що поставлене позивачем питання про забезпечення житлом, виходить за межі компетенції суду, а тому ця вимога не підлягає задоволенню.

Крім того, як зазначалось вище, ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07 серпня 2017 року в частині вимог адміністративного позову до відповідача-2 про стягнення моральної шкоди було відмовлено у відкритті провадження, зазначена ухвала набрала законної сили та позивачем не оскаржувалась. Таким чином, підстави для стягнення моральної шкоди на користь позивача відсутні, оскільки в цій частині позовних вимог вже прийнято рішення про відмову у відкритті провадження.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 11 січня 2018 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 квітня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 19 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_7 ОСОБА_1

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_8