Постанова № 73481941, 17.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2018 рокусправа № 808/224/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання – Трахт К.О., з участю представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача 1 – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі №808/224/18 (головуючий суддя у 1 інстанції – Стрельнікова Н.В., ухвала прийнята та складена 22 січня 2018 року у м.Запоріжжя в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична фірма "ОСОБА_4 та Партнери" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Олександрівського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична фірма "ОСОБА_4 та Партнери" (далі – позивач або ТОВ «МЮФ ОСОБА_4 та Партнери") до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 1 або ГУ ДФС у Запорізькій області), Олександрівського управління у місті Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 2 або Олександрівське управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області) в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №6 від 29.12.2017 Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «МЮФ ОСОБА_4 та Партнери" з 01.01.2018 року;

- зобов'язати ГУ ДФС у Запорізькій області та Олександрівське управління у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області поновити статус платника єдиного податку – юридичної особи ТОВ «МЮФ ОСОБА_4 та Партнери" починаючи з 01.01.2018 року.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову в якій він просив забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення №6 від 29.12.2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2018 року до набрання законної сили рішенням у справі.

В обґрунтування заяви зазначив, що реалізація оскаржуваного рішення призведе до настання незворотних правових наслідків для позивача. Так, починаючи з січня 2018 року позивач буде змушений сплачувати інші податки та у значно більшому розмірі, а при задоволенні позовних вимог виникне необхідність перерахунку сплачених податків за час розгляду справи, тому відновлення порушених прав позивача буде потребувати значних зусиль без вжиття заходів забезпечення позову. Позивач також вказує, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним оскаржуваного рішення, останнє буде вважатися протиправним з моменту його прийняття, що означає про неможливість створення таким рішенням правових наслідків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі №808/224/18 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична фірма "ОСОБА_4 та Партнери" про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію рішення Олександрівського управління у місті Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку – юридичної особи №6 від 29.12.2017 року, до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи клопотання та обираючи запропонований позивачем захід забезпечення позову фактично вирішуватиметься порушений спір по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову. Також не враховано, що зупиняючи дію рішення №6 від 29.12.2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, він звільняє платника податку від виконання податкового обов’язку в належному розмірі, що має наслідком порушення вимог Конституції України та Податкового кодексу України.

У доповненні до апеляційної скарги відповідач 1 просив здійснити заміну неналежної сторони, а саме відповідача 2 - Олександрівське управління Головного управління ДФС у Запорізькій області, оскільки він входить до складу Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Не погоджуючись з апеляційною скаргою позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що заява про забезпечення позову та ухвала суду першої інстанції є вмотивованими, спрямовані на збалансованість інтересів сторін, а запропонований спосіб забезпечення не виходить за межі заявленого позову. Вважає, що податковий орган порушуючи законодавчо встановлену процедуру прийняв рішення №6 від 29.12.2017 року, яке в майбутньому може призвести до значних матеріальних витрат підприємства та додаткових податкових нарахувань, а також унеможливить виконання рішення суду, яке прийнято на користь платника.

Окремо зауважив про відсутність обставин для здійснення процесуального правонаступництва відповідач 2, оскільки обидві юридичні особи є співвідповідачами з однаковим обсягом процесуальних прав та обов’язків. Оскаржуване рішення складено та підписано заступником начальника управління – начальником відділу податків в зборів з юридичних осіб Олександрівського управління у м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, тобто підстав передбачених ст.48 КАС України для зміни первісного відповідача немає.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про заміну Олександрівського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДФС у Запорізькій області, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

З матеріалів справи вбачається, що Олександрівське управління Головного управління ДФС у Запорізькій області та Головне управління ДФС у Запорізькій області є співвідповідачами у справі з однаковим обсягом процесуальних прав та обов’язків, зазначені відповідачі були визначені позивачем у адміністративному позові, заміна відповідача 2 судом першої інстанції здійснена не була, позивач проти такої заміни заперечував, а тому підстави для здійснення заміни відповідача 2 на стадії апеляційного перегляду ухвали суду про забезпечення позову відсутні.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач 2 в судове засідання не з’явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Доводи заявника щодо необхідності забезпечення позову колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, також не доведено, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Із наведених у заяві обґрунтувань, колегія суддів не вбачає очевидних ознак протиправності рішення №6 від 29.12.2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, які б свідчили про необхідність зупинення його дії з 01.01.2018 року до набрання законної сили рішенням у справі.

В свою чергу зупинення дії рішення №6 від 29.12.2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку може призвести до ненадходження коштів до Державного бюджету України у розмірі визначеному законодавством.

Крім того, колегія суддів вважає, що обраний та запропонований заявником захід забезпечення позову фактично вирішуватиме порушений спір по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року - скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична фірма "ОСОБА_4 та Партнери" про забезпечення позову – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 квітня 2018 року, в повному обсязі постанова складена 18 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

ОСОБА_5 ОСОБА_1

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_6