Ухвала суду № 73479877, 27.02.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1346/18

2-аз/296/3/18

У Х В А Л А

"27" лютого 2018 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П. розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 296/1346/18 2-а/296/189/18,

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомир звернулась ОСОБА_1 із вказаною заявою, де просить забезпечити її адміністративний позов, з яким вона звернулась до суду про визнання протиправним та скасування припису Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Житмирської міської ради від 01.02.2018 № 3/18 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті, а саме прибудови до кафе «Бістро», яке розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 18.

Позивач, до моменту розгляду справи по суті, просить зупинити дію оскаржуваного припису, оскільки його дія може призвести до порушення її прав.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, уд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.154 цього Кодексу).

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди її правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Однак, суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 цієї статті).

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 296/1346/18 2-а/296/189/18 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. П. Сингаївський