Рішення № 73478995, 13.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 квітня 2018 року № 826/23189/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження»до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 р. № 5926552210

В СТ А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 р. № 5926552210.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.10.2015 р. суддею Літвіновою А.В. відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.10.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позов.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВО «Промвпровадження» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торгрембуд-1» за період січень-лютий 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 170 000,00 грн., в тому числі за січень 2015 р. у сумі 136 667,00 грн., за лютий 2015 р. у сумі 33 333,00 грн., відповідно завищено суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2015 року у сумі 136 667,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2015 р. № 8/26-55-22-10/21697910 та винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015 р. № 5926552210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 170 000,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про його скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно положень статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від'ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

При цьому, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження» зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією. Взято на облік в органах податкової служби та зареєстровано платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки податкового органу стали господарські взаємовідносини з ТОВ «Торгрембуд-1».

Судом встановлено, що між ТОВ «Торгрембуд-1» (постачальник) та ТОВ «НВО «Промвпровадження» (покупець) укладено договір поставки № 96 від 16.01.2015 р., відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність паливно-мастильні матеріали для комерційного використання, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар, а саме: дизельне пальне. Кількість товару, що підлягає поставці вказується в видаткових накладних.

На виконання договору сторонами підписано видаткові накладні (а.с. 24-27), податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 28).

На підтвердження здійснення розрахунків позивачем надано суду виписки по особовому рахунку (а.с. 29-33).

Господарські операції декларувалися позивачем (а.с. 44-55).

На підтвердження оприбуткування товару позивачем надано суду оборотно-сальдову відомість по рахунку за 1 півріччя 2015 р. (а.с. 56-59).

На підтвердження поставки дизельного пального позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) (а.с. 60-63).

На підтвердження наявності складського приміщення для зберігання дизельного пального позивачем надано суду договір відповідального зберігання № 01/11 від 01.03.2012 р., укладений між ТОВ «НВО «Промвпровадження» (поклажодавець) та Рокитнянським колективним автотранспортним підприємством 1066 (зберігач). Адреса місця зберігання: смт. Рокитне, вул. Першотравнева, 180.

На підтвердження відповідального зберігання палива в резервуарі сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (а.с. 66-70), акти приймання-передачі (а.с. 74-78).

На підтвердження розрахунків між сторонами позивачем надано суду платіжні доручення (а.с.71-72).

На підтвердження ведення обліку переданого на відповідальне зберігання майна позивачем надано суду відомість видачі паливно-мастильних матеріалів (а.с. 79-124), інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні у резервуарах (а.с. 125-129), акти списання ТМЦ (а.с. 130-131).

Втім, висновки податкового органу зроблені з огляду на те, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м.Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000055 від 23.04.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході досудового слідства отримано фактичні дані про те, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, що виражалася у пособництві в ухиленні від сплати податків службовим особам підприємств реального сектору економіки, використовуючи підроблені документи, створили ряд підприємств з ознаками фіктивності.

В подальшому, вказані особи, діючи умисно, маючи на меті злочинний намір та свідомо бажаючи настання наслідків, що виражається у фактичному надходженні грошових коштів до Державного бюджету України у період з 2014-2015 роки безпідставно задекларували в органах Державної фіскальної служби України від імені створених ними підприємств, в тому числі ТОВ «Торгрембуд-1» реалізацію товарів (робіт, послуг) суми податкових зобов'язань з ПДВ для контрагентів - підприємств реального сектору економіки, які отримали законне право сформувати на відповідні суми податковий кредит з податку на додану вартість, що дозволяє зменшувати податкові зобов'язання та уникати сплати податків.

Згідно пояснень засновника ТОВ «Торгрембуд-1» ОСОБА_1 вбачається, що він не має жодного відношення до створення товариства.

Виходячи із наведеного, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Торгрембуд-1» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Також, відповідач зазначає, що діяльність ТОВ «Торгрембуд-1» має ознаки фіктивності, а саме: зареєстровано (перереєстровано) у встановленому порядку фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансову-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо позбавлення права на податковий кредит на підставі господарських взаємовідносин між ТОВ «НВО «Промвпровадження» та ТОВ «Торгрембуд-1» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення ТОВ «НВО «Промвпровадження» вимог податкового законодавства; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 р. № 5926552210 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 р. № 5926552210 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення у зв'язку із чим суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню повністю.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження» (01015, м.Київ, вул. Московська, буд. 41/8, кв. 92, код ЄДРПОУ 21697910) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 27.05.2015 р. № 5926552210.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Промвпровадження» (01015, м.Київ, вул. Московська, буд. 41/8, кв. 92, код ЄДРПОУ 21697910) судові витрати в сумі 2550,00 грн. за рахунок бюджетних асигувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко