Рішення № 73478404, 18.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/922/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1М.) 12.02.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі – ГУНП в Чернігівській області) та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 09.01.2018 № 27 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУПН в Чернігівській області»;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 10.01.2018 № 5 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції;

- поновити його на займаній посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області;

- стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він був фактично звільнений з посади у період перебування у відпустці, що є порушенням вимог статті 40 КЗпП та статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, коли він не виконував службових обов’язків. Вважає, що відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування, встановлений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230. Зокрема, йому під підпис не було доведено оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та не ознайомлено з висновком службового розслідування Крім того, зазначив, що він не був причетний до подій, що перевірялись в ході службового розслідування, а службове розслідування було призначено за фактом затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працівниками УСБУ в Чернігівській області в рамках кримінального провадження. При цьому, пояснення вказаних осіб можуть бути використані як доказ тільки у випадку їх безпосередніх свідчень в суді.

Вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, та інші критерії, визначені статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Ухвалою суду від 27.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб та надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для надіслання відзиву.

У встановлений ухвалою суду строк, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог та зазначив, що на момент звільнення зі служби ОСОБА_1 у відпустці не перебував. Службове розслідування проведено відповідно до вимог чинного законодавства та ним встановлено порушення позивачем положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Правил етичної поведінки поліцейських, у зв’язку з чим до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с, лейтенанта міліції ОСОБА_1 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», призначено на службу в органи Національної поліції в порядку переатестування з 07.11.2015 (а.с. 108).

Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 11.08.2017 № 205 о/с позивача призначено на посаду дільничного офіцера поліції (за рахунок старшого дільничного офіцера поліції) сектору превенції Варвинского відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с. 109).

06.01.2018 до ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація, що того ж дня в ході проведення оперативних заходів в рамках проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, розпочатому 05.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, працівниками УСБУ у Чернігівській області та Чернігівського управління ДВБ НП України задокументовано факт отримання неправомірної грошової вигоди у розмірі 5000,00 грн. поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що ст. інспектор з ОД ОСОБА_5 в Чернігівській області доповів начальнику ГУНП в Чернігівській області рапортом (а.с. 93).

Враховуючи наведене, з метою повної, усебічної та об’єктивної перевірки обставин події, наказом начальника ГУПН в Чернігівській області від 06.01.2018 № 31 призначено проведення службового розслідування (а.с. 94).

За результатами службового розслідування комісією було складено висновок від 09.01.2018, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області, пунктом 2 резолютивної частини якого за порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов’язків, порушення положення статті 1, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського ОСОБА_1 рекомендовано звільнити зі служби в поліції (а.с. 95-98).

З врахуванням викладеного, пунктом 1 наказу ГУНП в Чернігівській області від 09.01.2018 № 27 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 99-100).

Вказаний наказ реалізований наказом ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 110).

Вважаючи накази відповідача 09.01.2018 № 27 та від 10.01.2018 № 5 о/с протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону № 580 визначено обв'язки поліцейських.

Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини один та два статті 19 Закону № 580).

Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), дія якого, відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»», поширюється на поліцейських.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (статті 5 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 затверджено 1201Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі – Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції (підпункт 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції).

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Згідно із пунктом 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять) (пункт 6.3 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, начальником ГУПН в Чернігівській області, у зв’язку з надходженням рапорту, яким повідомлено про затримання співробітниками УСБУ в Чернігівській області 06.01.2018 поліцейських Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, було призначене проведення службового розслідування з метою об’єктивної та всебічної перевірки обставин події.

Судом витребувано та досліджено матеріли службового розслідування та не виявлено будь-яких порушень Інструкції з боку посадових осіб ГУНП в Чернігівській області в ході його проведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 89-107). Так, розслідування призначено з врахуванням вимог законодавства України, з дотриманням строків. Комісією опитано осіб, які мають відношення до подій, що стали предметом перевірки (в тому числі і позивача), досліджено зібрані документи та матеріали.

Так, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судових засідань, 04.01.2018 ДОП СП Варвинського ВП ОСОБА_1, в якості старшого групи реагування патрульної поліції, спільно з поліцейським СРПП Варвинського ВП сержантом поліції ОСОБА_4, заступив на добове чергування в складі групи реагування патрульної поліції, що підтверджується планом-завданням групи з 09:00 год. 04.01.2018 до 09:00 год. 05.01.2018 (а.с. 89).

04.01.2018 за вказівкою чергового Варвинського ВП з метою реагування на звернення щодо сімейної сварки, отриманого по лінії «102» та зафіксованого в зазначеному плані, нарядом ГРПП у вищевказаному складі, які перебували у однострої з вогнепальною зброєю, спільно з старшим сержантом поліції ОСОБА_3, у котрого 04.01.2018 відповідно до нарядів був вихідний, перебував у однострої без вогнепальної зброї, на службовому автомобілі ЗАЗ-Сенс д.н.з. 0114 здійснено виїзд до с. Богдани Варвинсього району.

Службовим розслідуванням встановлено, що перебуваючи в с. Богдани близько 12:00 год. вищезазначеною групою реагування було зупинено транспортній засіб (мотоцикл) під керуванням гр. ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2) за порушення правил дорожнього руху, а саме: керування мотоциклом без захисного шолому. Під час спілкування працівники поліції помітили, що водій мотоциклу має ознаки алкогольного сп’яніння. Погрожуючи складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, вказані працівники поліції домовились з гр. ОСОБА_6 вирішити дане питання шляхом передачі їм грошових коштів в сумі 5000,00 грн. При цьому, лейтенант поліції ОСОБА_1, у якості гаранта, що гр. ОСОБА_6 сплатить вказані кошти, вилучив у нього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Питання про обмін грошових коштів на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу домовились вирішити наступного дня в телефонному режимі.

У подальшому, гр. ОСОБА_6 відпустили, вищевказаними поліцейськими жодних адміністративних матеріалів не складалось, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у гр. ОСОБА_6 вилучалось без присутності понятих та жодних матеріалів про вилучення не складалось.

05.01.2017 лейтенант поліції ОСОБА_1 передав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу сержанту поліції ОСОБА_4, для подальшого обміну даного документа на грошові кошти.

06.01.2018 о 15:40 год. гр. ОСОБА_7, діючи під контролем правоохоронних органів, знаходячись у салоні автомобіля марки Daewo Lanos, за кермом якого перебував сержант поліції ОСОБА_4, передав працівникам поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначену ними раніше суму грошових коштів, а саме 5000,00 грн., в обмін на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Після отримання неправомірної вигоди працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були викриті та затримані працівниками УСБУ в Чернігівській області та Чернігівського управління ДВБ НП України.

Працівники Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 06.01.2018 у порядку ст. 208 КІІК України не затримувалися, запобіжний захід відносно останніх не обирався.

В ході службового розслідування у позивача були відібрані пояснення щодо вищевказаних обставин (а.с. 107) в яких він зазначив, що транспортний засіб під керуванням гр. ОСОБА_7 зупинив сержант поліції ОСОБА_4 шляхом увімкнення проблискових маячків на службовому автомобілі, після чого старший сержант поліції ОСОБА_3 пішов спілкуватись з водієм. В свою чергу, ОСОБА_1 пішов до магазину, котрий знаходився неподалік, у власних потребах. Після повернення до службового автомобіля побачив, що сержант поліції ОСОБА_4 знаходиться поряд зі службовим автомобілем, а старший сержант поліції ОСОБА_3 разом з гр. ОСОБА_7 спілкуються в службовому автомобілі. Запитавши у сержанта поліції ОСОБА_4, що відбувається, останній відповів, що водій перебуває у стані алкогольного сп’яніння, після чого позивач, відчинивши двері службового автомобіля, запитав у старшого сержанта поліції ОСОБА_3 чи потрібно везти даного водія до Варвинської ЦРЛ з метою встановлення стану сп’яніння, нащо останній відповів, що в цьому немає потреби. У подальшому, даного водія відпустили, про що говорили гр. ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_3, ОСОБА_1 не відомо. Також йому не відомо чи забирали у водія свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Додатково зазначив, що 05.01.2018 до нього неодноразово телефонував незнайомий номер та в ході розмови пропонував зустрітися в смт. Варва, на що позивач відповів відмовою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вищевказані пояснення та заперечив свою причетність до вищевказаних подій. Зазначив, що йому не відомо чи здійснювали щодо гр. ОСОБА_7 протиправні дії поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи пояснень, відібраних в ході службового розслідування у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 104-105, 106), вищевказані пояснення ОСОБА_1 спростовуються викладеними в них обставинами. Зокрема, вони зазначили, що позивач на момент розмови з ОСОБА_7 знаходився у салоні службового автомобіля, приймав активну участь у вимаганні грошових коштів та залишив у себе свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

З метою об’єктивного встановлення обставин справи, судом в якості свідків були викликані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Вказані особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується їх особистими підписами в повістках про виклик (а.с. 120, 121), однак в судове засідання не прибули. В телефонній розмові ОСОБА_4 повідомив, що йому вручено підозру та підписку про невиїзд, у зв’язку з чим він не може покинути місце своєї реєстрації та прибути в судове засідання. Щодо ОСОБА_3 в судовому засіданні з пояснень представника відповідача було встановлено, що останній перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

Відповідно до пункту 8.1 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до пункту 8.4 Інструкції у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис (пункт 5.4 Інструкції).

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 прийняв присягу на вірність Українському народові, в якій зобов'язувався дотримуватись вимог законодавства та сумлінно виконувати службові обов'язки. Крім того, особовий склад поліції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, в тому числі і позивач, неодноразово був попереджений щодо вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області про недопущення поліцейськими ГУНП в Чернігівській області порушень антикорупційного законодавства, що підтверджується відповідним підписом про ознайомлення позивача у відомостях (а.с. 57, 58, 90). Тобто, лейтенант поліції ОСОБА_1 був попереджений про обов'язковість та необхідність неухильного дотримання вимог, в тому числі, Закону України «Про запобігання корупції», а також про безальтернативне звільнення з органів Національної поліції у разі допущення таких фактів.

В свою чергу, відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно. дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов’язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства України, що регулює службову діяльність поліцейських, суд звертає увагу, що працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов’язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов’язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

В свою чергу, службовим розслідуванням встановлено, та не спростовано в ході розгляду справи, що, в тому числі, лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями 04.01.2018, які були викриті та задокументовані працівниками УСБУ в Чернігівській області та Чернігівським управлінням ДВБ НП України 06.01.2018, порушив Присягу працівника поліції, грубо порушив службову дисципліну, вимоги Дисциплінарного статуту, Правила етичної поведінки.

Причинами порушення позивачем службової дисципліни є особиста недисциплінованість, неналежне виконання посадових обов’язків, ігнорування вимог чинного законодавства та відчуття останніми безкарності за вчинені проступки.

На переконання суду, невжиття ОСОБА_1 дій, спрямованих на недопущення поліцейськими Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП у Чернігівській області порушень антикорупційного законодавства та, відповідно до показів учасників подій, участь у вимаганні від гр. ОСОБА_6 неправомірної вигоди, дискредитують звання рядового і начальницького складу органів Національної поліції.

Поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.

Дана правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2440а15, у справі №21-2103а15 та постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 815/3636/15.

Відповідно до пункту 6 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Враховуючи всі вищенаведені в сукупності обставини справи та надані докази, суд вважає, що керівництво ГУНП в Чернігівській області мало об'єктивні підстави, з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків та статусу позивача, для винесення наказу від 09.01.2018 № 27 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування до лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, про що зазначено в наказі від 10.01.2018 № 5 о/с, оскільки ОСОБА_1 своєю бездіяльністю та окремими діями грубо порушив положення Правил, не виконав вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту.

Доводи позивача, що його було звільнено зі служби в період перебування у відпустці, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 09.01.2018 № 4 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 відкликано із щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2018 рік у зв’язку із службовою необхідністю, з 09.01.2018 (а.с. 111). Відповідно до довідки Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області від 19.03.2018 № 819/124/20/02-2018 позивач станом на 09.01.2018 у щорічній оплачуваній відпустці не перебував (а.с. 60).

Враховуючи наведене, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відбулось з дотриманням як спеціального законодавства, так і законодавства, що регулює трудові відносини.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивача, що його не було ознайомлено зі змістом оскаржуваних наказів, оскільки як вбачається з наявного в матеріалах справи листа ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 76/124/20/01-2018, відповідач повідомив ОСОБА_1 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, у зв’язку з чим просив терміново з’явитись до управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області для отримання трудової книжки. До вказаного листа були долучені витяги з наказів від 09.01.2018 № 27 на 1 арк. та від 10.01.2018 № 5 о/с на 1 арк. (а.с. 9).

Також, ОСОБА_1 вважає, що відповідач протиправно не ознайомив його з висновком службового розслідування, однак такі доводи суд вважає безпідставними, враховуючи таке.

Підпунктом 6.5.3 пункту 6.5 Інструкції передбачено, що особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Тобто, з метою ознайомлення з висновком службового розслідування та зібраними матеріалами, ОСОБА_1 мав подати до ГУНП в Чернігівській області відповідний рапорт. Однак, доказів того, що позивач звертався до відповідача з вищевказаним рапортом і йому було відмовлено в ознайомленні суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Чернігівській області: від 09.01.2018 № 27, від 10.01.2018 № 5 о/с, і відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення його на службі в поліції у спеціальному званні та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено представником Головного управління національної поліції в Чернігівській області при розгляді даної справи.

Керуючись статтями 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 квітня 2018 року.

Суддя С.В. Бородавкіна