Рішення № 73478319, 19.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 750/14251/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 8 рішення відповідача № 21/VІІ-22 від 29.06.2017 про відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкистів (будівельний № 22) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неоднаразово звертався до відповідача з заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкистів (будівельний № 22) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), однак відповідач виносив рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача, натомість рішеннями судів його права поновлювалися – визнавалися незаконними та скасовувалися рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на вказану земельну ділянку. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки на його думку відсутні підстави для відмови, передбачені Земельним Кодексом України, та зазначає, що п. 3 рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2014 «Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця», на яке посилається відповідач як на підставу відмови у задоволенні його заяви, не відноситься до визначених законом підстав для відмови у наданні таких дозволів. Крім того на забудову земельних ділянок по вулиці Танкистів в м. Чернігові вже розроблена проектно-кошторисна документація, яка погоджена з головним архітектором міста. Оскільки відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, як наслідок п. 8 рішення від 29.06.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

12.02.2018 даний адміністративний позов залишено без руху.

У зв’язку з виконанням вимог ухвали без руху 20.02.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. У відповідності до статтей 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення.

12.03.2018 позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відповідач у відзиві на позов не надав аргументів щодо правомірності своїх рішень. Однак до суду відзив на позов від Чернігівської міської ради не надійшов.

Чернігівською міською радою 20.03.2018 надано заперечення, в яких зазначено, що рішенням від 28.11.2014 встановлено тимчасову заборону по місту Чернігову на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельні ділянки по вул. Танкістів є вільними від забудови і відносяться до земель запасу комунальної власності, а тому порушень з боку відповідача допущено не було, як наслідок в задоволенні позову необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач неоднаразово звертався до Чернігівської міської ради із заявами, в яких просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (будівельний № 22) орієнтовною площею 0,1000 га по вулиці Танкістів в м. Чернігові для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Рішеннями Чернігівської міської ради позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення землі.

Постановами Деснянського районного суду м. Чернігова, які набрали законної сили, рішення Чернігівської міської ради були визнані протиправними та скасовані пункти щодо відмови в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.03.2017 визнано протиправним та скасовано пункт 9 рішення Чернігівської міської ради № 9/VІІ-16 від 30.06.2016 про відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути заяву позивача від 05.08.2015 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22), орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності та в порядку передбаченому чинним законодавством та прийняти рішення за наслідками її розгляду (а.с.6-7).

22.03.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова на виконання вищевказаної постанови видано виконавчий лист (а.с.8).

На виконання вищевказаного рішення суду пунктом 8 рішення Чернігівської міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва» № 21/VІІ-22 від 29.06.2017 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22), орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.10).

Листом від 05.07.2017 № 4270 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило позивачу рішення від 29.06.2017 (а.с.9).

З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що земельні ділянки по вул. Танкістів щодо яких подано позов є вільними від забудови і відносяться до земель запасу комунальної власності.

Оскаржуване позивачем рішення Чернігівської міської ради про відмову у задоволенні його заяви мотивовано наявністю мораторію, прийнятого на підставі рішення міської ради від 28.11.2014 «Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця».

Рішенням Чернігівської міської ради сорок п'ятої сесії шостого скликання від 28.11.2014 «Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця» з метою забезпечення першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва учасникам бойових дій та сім'ям загиблих учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції управлінню архітектури та містобудування Чернігівської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця».

Пунктом 3 даного рішення до затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця» введено тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення та письмових заперечень представника відповідача вбачається, що з врахуванням наявності мораторію, прийнятого на підставі рішення міської ради від 28.11.2014, Чернігівською міською радою позивачу в черговий раз відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України та ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Згідно частини 3 статті 123 Земельного Кодексу України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Такі ж підстави для відмови у наданні дозволу передбачені і ч.7 ст. 118 Земельного Кодексу України, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у разі звернення особи із заявою в порядку ст. 118 Земельного кодексу України до міської ради про виділення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту земельної документації, заява має бути розглянута міською радою виключно на пленарному засіданні та, за результатами розгляду заяви, має бути прийнято відповідне рішення. При цьому, рішення про відмову у задоволенні клопотання згідно наданими громадянами документами повинно бути мотивоване, із зазначенням підстав для такої відмови.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки позивач із заявами про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22), орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) звертався неодноразово, з грудня 2012 року, тобто до прийняття Чернігівською міською радою рішення про введення мораторію, і заяви не були належним чином розглянуті відповідачем, у зв'язку з чим позивач змушений був звертатися за захистом свого порушеного права до суду, а крім того, зазначені відповідачем у оскаржуваному рішенні підстави для чергової відмови позивачу у задоволенні його заяви не передбачені ст. 118, 123 Земельного Кодексу України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 640,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14021, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125) про визнання протиправним та скасування пункту рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення Чернігівської міської ради № 21/ VІІ-22 від 29.06.2017 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкистів (будівельний № 22) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14021, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Тихоненко

Повний текст рішення складено 19.04.2018.